2) За можливістю визначення строку п:

а) строкові (встановлені мін та макс межі у часі: арешт, ОВ, ПВ),

б) безстрокові (не встан межі дії: штраф, довічне ПВ)

3) За порядком призначення:

а) основні (це такі П, які призначпються у вироку лише як самостійні заходи впливу та за жодних умов не можуть застос на додаток до ін покарань, тобто не можуть приєднуватись до них. Може бути призначено лише одне:

- громадські роботи (вик засудженим у вільний від роботи час безоплатних сусп корисних робіт, 60-240год, не більше 4год/день);

- виправні роботи (обовязок працювати за місцем роботи + 10-20% з/п відрах в дохід Д, в межах 6міс-2роки);

- службові обмеж для військслужбовців (в межах 6міс-2роки, не може бути підвищений за посадою і у званні, відрах з з/п 10-20%,);

- арешт (1-6міс і відбувається у спец установах виконання П – арештних домах, військовослужбовців – у гауптвахті, тримаються в умовах ізоляції і на них пошир обмеження як при ПВ);

- ОВ (тримання засуджених крим-в-чій установі відкритого типу – виправному центрі без ізоляції від сусп., але з обов’язковим наглядом і залученням до праці, межі: 1-5р);

- тримання в дисципл батальйоні військовослужбовців (застос лише до в-сл строкової служби, полягає у примасового направленні засудженого на строк у межах 6міс-2р в особливу військову частину – дисципл батальйон);

б) додаткові П, які призначають шляхом їх приєднання до основних покарань і самостійно застос не можуть:

- позбавл військових, спец звання, рангу, чину або каліф класу (не має права позбавити вченого звання, держ нагород; суд може проінформувати орган чи особу, що присудили, що вчинений злочин дискредитує наявні відзнаки);

- конфіскація майна (примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, що євласністю засудженого: повна і часткова))

в) і як основні, і як додаткові (

- штраф (полягає у грошовому стягненні, що накладається судом, межі 30-1000 неоподаткованих мін доходів громадян),

- позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною д-стю (як основне:2-5р, додаткове: 1-3р)

52.Судимість: строки погашення та умови її зняття.

Судимість є правовим наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання. Має своєю метою попередження вчинення нових злочинів як особою, що має судимість, так й іншими особами. Судимість поширюється на: строк відбування покарання; і, крім того, у випадках, передбачених законом, на певний строк після відбуття покарання.

Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Погашення судимості є типовим і найбільш поширеним способом її припинення.

Судимість погашається одразу ж після відбування покарання, причому незалежно від тривалості такого покарання. До них належать особи, які відбули покарання у виді:

а) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

б) службового обмеження для військовослужбовців;

в) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

г) тримання на гауптвахті замість арешту (для військовослужбовців).

У всіх інших випадках умовами погашення судимості є:

1) відбування особою основного і додаткового покарання;

2) сплив строку погашення судимості, визначеного. Такий строк становить від одного до восьми років і залежить від виду покарання, його тривалості, ступеня тяжкості злочину, за який засуджено особу;

3) не вчинення особою протягом цього строку нового злочину.

Зняття судимості

1. Якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу.

2. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості.

3.Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України.