- •Поняття, ознаки та функції держави
- •2. Теорії виникнення держави
- •4. Форма держави та її елементи
- •5 .Механізм і апарат держави.
- •6. Право як загальносоціальне явище.
- •7.Об’єктивне юридичне право: поняття та система.
- •8.Правові відносини: поняття, склад та види.
- •Склад правових відносин
- •9.Правосвідомість та правова культура особи.
- •10.Деформація правосвідомості: види та правові наслідки.
- •11.Правотворчість: поняття, ознаки та види.
- •12.Нормативно-правові акти та інші зовнішні форми (джерела) права.
- •13. Система права і систематизація законодавства
- •14.Правові норми: поняття, склад (елементи), класифікація.
- •16.Поняття, предмет та система галузі конституційного права.
- •17.Джерела галузі конституційного права.
- •19.Генезис та еволюція української конституції.
- •20.Конституційний лад України: поняття, принципи.
- •21.Державні символи України.
- •22.Громадянство України: поняття та ознаки.
- •23.Принципи законодавства України про громадянство.
- •24.Набуття громадянства України.
- •25.Припинення громадянства.
- •26. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина.
- •27.Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
- •28.Правовий статус іноземців, біженців та осіб, яким надано притулок.
- •29.Повноваження органів, організацій та посадових осіб з вирішення питань громадянства України.
- •30.Верховна Рада України: повноваження, склад та структура
- •31.Правовий статус народних депутатів України
- •32.Президент України: конституційний статус та повноваження.
- •33.Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- •34.Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування.
- •35.Система судових органів в Україні та порядок їх формування
- •36.Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади.
- •37. Повноваження та система органів прокуратури
- •38. Служба безпеки України: її завдання та повноваження
- •39.Правовий статус міліції.
- •40.Поняття предмет та джерела адміністративного права
- •41.Державне управління поняття принципи та види
- •42.Державна служба в Україні
- •43. Поняття та склад адміністративного правопорушення
- •44. Адміністративна відповідальність.
- •45. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •46.Поняття кримінального права та його джерела.
- •47.Поняття, види та стадії злочину.
- •48.Склад злочину та його правове значення.
- •49.Співучасть у злочині та її форми
- •1) За тією роллю, що виконує співучасник у злочині
- •50.Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •51. Поняття і види кримінального покарання.
- •2) За можливістю визначення строку п:
- •3) За порядком призначення:
- •52.Судимість: строки погашення та умови її зняття.
- •53. Поняття, предмет та джерела цивільного права.
- •54. Фізична особа як учасник цивільних відносин. Цивільна дієздатність та правоздатність фізичних осіб.
- •55. Юридична особа як учасник майнових цивільних відносин: поняття, правові ознаки, види.
- •56. Порядок створення та припинення юридичних осіб.
- •57. Об’єкти цивільних прав. Поняття та класифікація
- •58. Поняття, зміст та форми права власності.
- •59. Підстави набуття та припинення права власності.
- •60. Спадкове право.
- •Поняття та види припинення зобов'язань
- •1.Припинення зобов'язань за волею сторін
- •2.Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
- •63.Правочин: поняття, види. Загальні вимоги до правочину.
- •64.Способи забезпечення виконання цивільних зобов’язань: неустойка, порука, застава, інші.
- •65. Поняття договору як підстави виникнення цивільного зобов’язання. Види договорів.
- •66.Загальні положення про недоговірні зобов'язання
- •67. Поняття, предмет і джерела сімейного права.
- •68. Шлюб: поняття, порядок та умови укладення
- •69. Шлюбний договір:
- •70.Припинення шлюбу.
- •71.Права і обов’язки подружжя.
- •72.Право власності подружжя на майно
- •73.Права і обов’язки батьків і дітей, інших членів сім’ї.
- •74.Правове регулювання усиновлення (удочеріння).
- •75.Патронат. Опіка і піклування.
Поняття, ознаки та функції держави
Держава – це суверенне, політико-територіальне об’єднання суспільства, кероване апаратом управління, що виражає свою волю в загальнообов’язкових юридичних нормах і реалізує її за допомогою апарату примусу, податкової системи й інших інститутів, які забезпечують існування та реалізацію інтересів цього об’єднання як єдиної системи різноманітних соціальних груп.
Основні ознаки держави:
1.Суверенітет. Ця ознака держави характеризує положення державної влади, вказує на її внутрішню та зовнішню незалежність від будь-яких форм влади.
2. Апарат державної влади (управління). Апарат державної влади – це характеристика, яка відображає наявність у державі такої форми управління суспільством, що здатне здійснювати єдиний організуючий вплив на складну систему соціальних груп та об’єднань, які формуються в суспільстві.
3. Поширеність державної влади. Дана ознака вказує на особливість впливу державної влади на всіх членів суспільства. Державна влада об’єднує їх за допомогою громадянства. У цьому сенсі державна влада поширюється через установлення правового статусу громадян. Поширеність державної влади виражається також у проникненні владного державного впливу в найрізноманітніші сфери суспільних відносин.
4. Територія. Держава – це форма об’єднання суспільства, у якій влада апарату управління діє в межах визначеної території.
5. Населення (суспільство). Держава характеризується як певна форма об’єднання суспільства. Населення держави – це така організація суспільства, де наявне єднання інтересів, традицій, культури, обумовлених як єдністю нації, народності, системи родинних відносин, так і приналежністю до визначеної території (громадянством, підданством).
6. Апарат примусу. Держава – це організація влади, що спирається на систему органів, які здійснюють владний примус до виконання, дотримання закону. Це ознака, що вказує на наявність спеціальних збройних структур у системі державного механізму.
7. Видання загальнообов’язкових юридичних норм. Держава встановлює систему загальнообов’язкових правил, що регулюють взаємодію суб’єктів у суспільстві. Держава закріплює ці правила в нормативно-правових актах, які мають різний рівень юридичної чинності (закони та система підзаконних актів).
Функції держави – це основні напрями внутрішньої та зовнішньої діяльності держави, в яких виражається і конкретизується його сутність і соціальне призначення.
Їх класифікують на внутрішні та зовнішні, залежно від того, в якій сфері суспільного життя вони здійснюються.
До внутрішніх функцій сучасної Української держави можна віднести такі:
1) функція охорони прав і свобод людини та громадянина, забезпечення правопорядку. Це діяльність держави, спрямована на захист інтересів особи і суспільства;
2) економічна функція, пов’язана з діяльністю держави, спрямована на здійснення різних методів державного управління економічними відносинами, особливістю якої є визначення необхідного рівня втручання держави в економічну сферу;
3) функція оподаткування, яка стосується прямих і непрямих відрахувань із прибутку юридичних осіб та заробітку фізичних осіб до бюджету держави;
4) функція соціального захисту, що, перш за все, спрямована на забезпечення нормальних умов життя для певних категорій громадян, які через різні об’єктивні причини не можуть повноцінно працювати – інваліди, пенсіонери, студенти й інші.;
5) екологічна функція, пов’язана зі встановленням правового режиму природокористування, здійснення заходів щодо забезпечення нормальних умов для населення шляхом захисту від шкідливої дії на природне оточуюче середовище і проведення заходів щодо відновлення вже порушеної екології;
6) культурна функція, що становить собою систему заходів щодо здійснення різносторонньої державної підтримки та розвитку культури – літератури, мистецтва, театру, кіно, музики, засобів масової інформації, науки, освіти й інших напрямів.
До зовнішніх функцій сучасної Української держави можна віднести такі:
1) функція оборони країни, пов’язана з підтримкою достатнього рівня обороноздатності суспільства, що відповідає вимогам його національної безпеки, призначається для захисту суверенітету і територіальної цілісності;
2) функція підтримки світового порядку, пов’язана з діяльністю, спрямованою на забезпечення миру в усьому світі, запобігання війні та роззброєнню, участь у програмах запобігання та припинення міжнаціональних і міждержавних конфліктів;
3) функція співпраці з іншими державами, пов’язана з різноманітною діяльністю держави, спрямованою на встановлення і розвиток економічних, політичних, культурних та інших відносин, які гармонійно поєднують інтереси даної держави з інтересами інших держав;
4) функція захисту світового правопорядку, пов’язана з діяльністю держави у сфері боротьби з міжнародною злочинністю (тероризмом, торгівлею наркотиками і психотропними речовинами, работоргівлею), участю в міжнародній правоохоронній діяльності Інтерполу.
