1. Поняття, ознаки та функції держави

Держава – це суверенне, політико-територіальне об’єднання суспільства, кероване апаратом управління, що виражає свою волю в загальнообов’язкових юридичних нормах і реалізує її за допомогою апарату примусу, податкової системи й інших інститутів, які забезпечують існування та реалізацію інтересів цього об’єднання як єдиної системи різноманітних соціальних груп.

Основні ознаки держави:

1.Суверенітет. Ця ознака держави характеризує положення державної влади, вказує на її внутрішню та зовнішню незалежність від будь-яких форм влади.

2. Апарат державної влади (управління). Апарат державної влади – це характеристика, яка відображає наявність у державі такої форми управління суспільством, що здатне здійснювати єдиний організуючий вплив на складну систему соціальних груп та об’єднань, які формуються в суспільстві.

3. Поширеність державної влади. Дана ознака вказує на особливість впливу державної влади на всіх членів суспільства. Державна влада об’єднує їх за допомогою громадянства. У цьому сенсі державна влада поширюється через установлення правового статусу громадян. Поширеність державної влади виражається також у проникненні владного державного впливу в найрізноманітніші сфери суспільних відносин.

4. Територія. Держава – це форма об’єднання суспільства, у якій влада апарату управління діє в межах визначеної території.

5. Населення (суспільство). Держава характеризується як певна форма об’єднання суспільства. Населення держави – це така організація суспільства, де наявне єднання інтересів, традицій, культури, обумовлених як єдністю нації, народності, системи родинних відносин, так і приналежністю до визначеної території (громадянством, підданством).

6. Апарат примусу. Держава – це організація влади, що спирається на систему органів, які здійснюють владний примус до виконання, дотримання закону. Це ознака, що вказує на наявність спеціальних збройних структур у системі державного механізму.

7. Видання загальнообов’язкових юридичних норм. Держава встановлює систему загальнообов’язкових правил, що регулюють взаємодію суб’єктів у суспільстві. Держава закріплює ці правила в нормативно-правових актах, які мають різний рівень юридичної чинності (закони та система підзаконних актів).

Функції держави – це основні напрями внутрішньої та зовнішньої діяльності держави, в яких виражається і конкретизується його сутність і соціальне призначення.

Їх класифікують на внутрішні та зовнішні, залежно від того, в якій сфері суспільного життя вони здійснюються.

До внутрішніх функцій сучасної Української держави можна віднести такі:

1) функція охорони прав і свобод людини та громадянина, забезпечення правопорядку. Це діяльність держави, спрямована на захист інтересів особи і суспільства;

2) економічна функція, пов’язана з діяльністю держави, спрямована на здійснення різних методів державного управління економічними відносинами, особливістю якої є визначення необхідного рівня втручання держави в економічну сферу;

3) функція оподаткування, яка стосується прямих і непрямих відрахувань із прибутку юридичних осіб та заробітку фізичних осіб до бюджету держави;

4) функція соціального захисту, що, перш за все, спрямована на забезпечення нормальних умов життя для певних категорій громадян, які через різні об’єктивні причини не можуть повноцінно працювати – інваліди, пенсіонери, студенти й інші.;

5) екологічна функція, пов’язана зі встановленням правового режиму природокористування, здійснення заходів щодо забезпечення нормальних умов для населення шляхом захисту від шкідливої дії на природне оточуюче середовище і проведення заходів щодо відновлення вже порушеної екології;

6) культурна функція, що становить собою систему заходів щодо здійснення різносторонньої державної підтримки та розвитку культури – літератури, мистецтва, театру, кіно, музики, засобів масової інформації, науки, освіти й інших напрямів.

До зовнішніх функцій сучасної Української держави можна віднести такі:

1) функція оборони країни, пов’язана з підтримкою достатнього рівня обороноздатності суспільства, що відповідає вимогам його національної безпеки, призначається для захисту суверенітету і територіальної цілісності;

2) функція підтримки світового порядку, пов’язана з діяльністю, спрямованою на забезпечення миру в усьому світі, запобігання війні та роззброєнню, участь у програмах запобігання та припинення міжнаціональних і міждержавних конфліктів;

3) функція співпраці з іншими державами, пов’язана з різноманітною діяльністю держави, спрямованою на встановлення і розвиток економічних, політичних, культурних та інших відносин, які гармонійно поєднують інтереси даної держави з інтересами інших держав;

4) функція захисту світового правопорядку, пов’язана з діяльністю держави у сфері боротьби з міжнародною злочинністю (тероризмом, торгівлею наркотиками і психотропними речовинами, работоргівлею), участю в міжнародній правоохоронній діяльності Інтерполу.