7.1. Міфологія повсякденності (міський побутовий фольклор).

Міський фольклор – усна народна поетична творчість, що своїм походженням і побутуванням пов’язана з урбаністичним середовищем. Міський фольклор перегукується з традиційною усною народною творчістю на рівні жанрової специфіки і поетики творів. До сучасного міського фольклору науковці зараховують і міську неказкову прозу (міфологію, легенди, демонологічні бувальщини, оповідання про аномальні явища і випадки життя, міські чутки і плітки тощо).

Міська легенда — сучасний різновид міфу, коротка правдоподібна історія, що спирається на сучасну технічну та суспільну реальність, зазвичай стосується глибинних проблем та страхів сучасного суспільства.

Правдоподібність міської легенди ґрунтується на необхідності спеціальних знань для її розбору та перевірки. Вона відрізняється від анекдоту тим, що гумористичне забарвлення, якщо і присутнє, то не є головним у історії, від чутки — тим, що не прив'язана до конкретних місць чи персонажів, може статися будь-де і будь з ким. Зазвичай розповідається як історія, що сталася з людиною, слабо пов'язаною із розповідачем — «знайомим родича співробітника» тощо.

Деякі люди замість «міської легенди» вживають термін «міський міф». Брюнвав вказував, що термін «міська легенда» менш тавруючий, тому що «міф» зазвичай вживається для опису речей, які сприймаються широким загалом як відома неправда. Деякі дослідники віддають перевагу терміну «сучасна легенда», аби підкреслити той факт, що ці історії виникли відносно недавно.

Цікавим і малодослідженим жанром дитячого фольклору є страшилки. Діти часто розказують про події, свідками або учасниками яких вони були (втім, це можуть бути вигадані події). У цих розповідях помітне місце займають образи народної міфології. Носіями зла часто є батьки, як і в садистських куплетах. Серед дитячих міфологічних розповідей можна знайти тексти, сюжети, мотиви яких властиві традиційному фольклору (про чорта, русалку тощо). Міграція нових сюжетів у дитячі страшилки відбувається з наукової фантастики, фільмів жахів тощо.

В дитячих страшилках можна виявити образи, мотиви і сюжети, традиційні для архаїчного фольклору, демонологічних персонажів, запозичених з бувальщин, проте найпоширенішими є сюжети, в яких демонічними істотами виявляються предмети і речі навколишнього світу. Головними персонажами страшилок є, як правило, самі діти, які стикаються з «предметом-шкідником» (фіранка, пляма, труна, рука, телевізор, радіо, платівка, картина, фотокартка тощо).

7.2. Аналіз статті а.Дандеса “Фольклор: семіотика та/або психоаналіз”.

Праця Алана Дандеса, американського фольклориста «Фольклор: семіотика та/або психоаналіз» - складається з трьох основних частин, перша з яких присвячена казкам та їх структурам, друга – семіотиці, психоаналізу та теорії фольклору, третя – вивченню функцій фольклору в сучасному суспільстві. За своїми науковими вподобаннями А. Дандес був структуралістом, проте його структуралістський підхід відрізняється за своїми методами від структуралізму Проппа чи Леві-Стросса. Для методів Дандеса є характерним вихід за межі якоїсь однієї структури. Розглядаючи конкретні ізоморфні структури, він намагається виявити текстопороджуючі «культурні моделі». Дандес був також зосереджений на проблемі інтерпретаційних підходів у вівченні фольклору та масової культури в цілому. В якості теоретичної бази для своїх досліджень в цій галузі учений вибрав психоаналіз. Його інтерпретації засновані на своєрідній редакції класичного (фрейдівського) психоаналізу. Сам Дандес називає цю редакцію теорією «проекції», або «проективної інверсії». На думку дослідника, основна функція фольклорних текстів полягає в забезпеченні соціально придатного виходу для потреб і бажань, які подавлені табуйованим суспільством і культурою.

В сборник статей известного американского фольклориста и антрополога Алана Дандеса вошли исследования разных лет (с 1962 по 1998 г.), посвященные семиотическим, структуралистским и психоаналитическим подходам к изучению как традиционного, так и современного фольклора: работы по структуре сказок, детских игр, происхождению циклов анекдотов (в том числе и политических), городских легенд и проч.