- •Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілізації.
- •Основні тенденції розвитку буржуазної держави.
- •Форми буржуазної держави.
- •Загальна характеристика буржуазного права.
- •Принципи буржуазного права.
- •Риси буржуазного права.
- •Передумови та особливості англійської буржуазної революції.
- •«Петиція про права», 1628 р., Англія.
- •Індепендентська республіка і Англії.
- •Протекторат Кромвеля.
- •Формування конституційної монархії в Англії в післяреволюційний період.
- •«Hateas corpus actта» його роль у захисті прав та свобод громадянина.
- •«Славна революція в Англії».
- •«Білль про права» і «Закон про престолоспадкування» як складові частини неписаної англійської конституції.
- •Становлення парламентської монархії в Англії.
- •Війна за незалежність у північноамериканських колоніях як своєрідна американська революція.
- •«Декларація незалежності», 4 липня 1776 р.
- •«Статті конфедерації і вічного союзу» та їх роль у розбудові державності сша.
- •Підготовка, прийняття та загальна характеристика Конституції сша.
- •Основні положення Конституції сша.
- •Принципи Конституції сша.
- •Механізм стримувань і противаг гілок влади у Конституції сша.
- •«Білль про права» - перший цикл конституційних поправок сша.
- •Громадянська війна в сша та її вплив на розвиток законодавства.
- •«Чорні кодекси» сша.
- •Особливості права сша.
- •Сутність «правового дуалізму» в сша.
- •Буржуазна революція у Франції: передумови, причини та основні етапи.
- •«Декларація прав людини і громадянина» 1789 р., Франція.
- •Конституція Франції 1791 р.
- •Перша республіка у Франції.
- •Якобінська диктатура у Франції.
- •Декларація прав людини і громадянина1793 р. Та Конституція 1793 р., Франція
- •Механізм якобінської диктатури та її законодавство.
- •Директоріальна та консульська республіки у Франції.
- •Державно-правовий розвиток Франції у хіх ст. Друга республіка.
- •Паризька Комуна 1871 р. У Франції.
- •Третя республіка у Франції. Конституція 1875 р.
- •Ліквідація Священної Римської імперії германської нації та утворення Німецького.
- •Підготовка та прийняття Конституції Пруссії 1850 року.
- •Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
- •Цивільне уложення Німеччини 1900 р.
- •Кримінальне уложення Німеччини 1870 р.
- •Становлення буржуазного права та формування національних правових систем.
- •Цивільний кодекс Франції 1804 р.
- •Кримінальний кодекс Франції 1810р.
- •Англійське буржуазне цивільне право.
- •Кримінальне право буржуазної Англії.
- •Передумови буржуазних реформ в Росії II половини хіх ст.
- •Селянська реформа в Росії 1861 року.
- •Формування органів місцевого самоуправління в Росії в II половині хіх ст.
- •Судова реформа 1864 року в Росії.
- •Військова та поліцейська реформи в Росії у II пол. Хіх ст.
- •Право Росії II половини хіх ст.
- •Столипінська аграрна реформа в Росії.
- •Зміни в державному устрої Росії на початку хх ст.
- •Формування буржуазної держави в Росії після Лютневої буржуазно-демократичної революції.
- •Встановлення та законодавче закріплення більшовицького режиму в Росії.
- •Проблема Установчих зборів у більшовицькій Росії.
- •Конституція рфсрр 1918 року: передумови прийняття та зміст.
- •Державне будівництво у більшовицькій Росії в перші післяреволюційні роки.
- •Становлення основ радянського права в перші післяреволюційні роки.
- •Постанова Раднаркому Росії Про червоний терор 5 вересня 1918 року.
- •Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
- •Загальні закономірності державно-правового розвитку провідних країн світу у хх
- •Якісні зміни у правових системах країн світу в новітній час.
- •Державно-правові наслідки Першої світової війни.
- •Веймарська республіка в Німеччині та її конституція.
- •Встановлення та правове затвердження нацистської диктатури в Німеччині.
- •Сутність фашистської політичної доктрини.
- •Формування нацистської держави в Німеччині та механізм фашистської диктатури.
- •Післявоєнний розвиток Німеччини. Конституція фрн 1949 р.
- •Об'єднання Німеччини в єдину державу.
- •Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.
- •П’ята республіка у Франції. Конституція 1958 р.
- •Фашистська диктатура в Італії.
- •Воєнно-монархічна диктатура в Японії.
- •78. Державність і право сша новітнього періоду
Державне будівництво у більшовицькій Росії в перші післяреволюційні роки.
Як вже зазначалося, після Жовтневого перевороту в країні встановилася "диктатура пролетаріату". Це поняття не містило в собі якихось конституційних характеристик.
Отже, в перші місяці перебування більшовиків при владі масових репресій, страт, розстрілів, ні за прискореними вироками революційних трибуналів, ні за результатами нормального судочинства не було.
В Росії принцип революційного терору ніколи не відкидався партіями, котрі домагалися влади. Суперечки між ними йшли в руслі того, якими конкретними методами це здійснювати. Засобом здійснення терору на державному рівні стало утворення 20 грудня 1917 р. "Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем" (в російській абревіатурі - ВЧК). Одним з її перших актів став надісланий на адресу місцевих рад циркуляр з вимогою "надсилати до ВЧК всі дані й відомості про організації та окремих осіб, діяльність яких спрямована на шкоду революції і влади народу". Через кілька днів підписується декрет про створення революційного трибуналу для суду над особами, "котрі організовують повстання проти влади робітничо-селянського уряду, активно протидіють чи не підкорюються йому".
Усі ці заходи здійснювалися радянською владою до так званого "білого терору. Кульмінацією більшовицького терору стала осінь 1918 р. З цього часу терор свідомо перетворюється на інструмент політики.
5 вересня 1918 р. Раднарком Росії прийняв постанову, яка увійшла в історію як "Постанова про червоний терор":
- забезпечити революційний порядок шляхом застосування терору;
- ВЧК отримала практично необмежені повноваження і широкі права.;
- якнайширше практикувати їх ізоляцію класових ворогів у концентраційних таборах;
- заколотники підлягали розстрілу без суду і слідства;
- широко оповіщати населення про здійснені репресивні заходи.
Визначальна риса терору, здійснюваного на державному рівні, полягала у тому, що він мав класовий характер.
Зміни у структурі та діяльності органів державної влади торкнулися і такої важливої складової частини радянського режиму, як перетворення більшовицької партії на правлячу партію держави. Цей процес супроводжували такі моменти:
- концентрація влади в руках нечисленного партійного ядра;
- перетворення партії із революційної організації, спрямованої на повалення існуючих інститутів влади, на керівну ланку урядової та адміністративної машини;
- створення для партії більшовиків монопольного становища шляхом ліквідації інших партій.
оскільки Конституція поширювала майже всі функції з'їзду Рад на ВЦВК, перехід влади до нього відбувся спокійно й безболісно. Така сама доля спіткала губернські та повітові з'їзди Рад, де влада перейшла до їх виконкомів.
Провідна роль РКЛ(б) у політичному житті більшовицької Росії здійснювалася двома різними, але цілком визначеними шляхами.
По-перше, на вершині влади Центральний Комітет партії (ЦК), згодом витіснений вузьким складом партійних функціонерів - політбюро, - став найвищим суддею з усіх питань суспільного життя і кінцевою інстанцією для апеляції в усіх ланках структури управління.
По-друге, на нижчих горизонтах влади партійні комітети пронизували всі адміністративні інститути, державні органи і громадські організації.
Коли в ході еволюції партійної структури влада поступово перейшла від ЦК до Політбюро, останнє швидко підпорядкувало своєму впливу РНК та інші головні урядові структури.
Партійний контроль на загальнодержавному рівні доповнювався і набував дієвості шляхом організованого включення членів партії в усі відділи адміністративного апарату на різних рівнях. Партія здійснювала призначення на всі посади.