3. Валютний курс

Основою валютних операцій, що здійснюються на валютному ринку, є ціна валюти - валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту й пропозиції учасників цих операцій.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці певної країни, що виражена в грошових одиницях іншої країни; співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій:

- допомагає долати національну обмеженість грошової одиниці певної країни і перетворювати її в міжнародну;

- виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин, утворення цілісної світової системи грошей;

- зіставляє цінові структури окремих країн, розвиток їхніх продуктивних сил, темпи економічного зростання, а також торговельний і платіжний баланси;

- зниження курсу національної грошової одиниці (девальвація) сприяє подорожчанню імпорту й зростанню експорту, і навпаки, зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту і падіння експорту;

- є структурною ланкою механізму реалізації міжнародної вартості товарів і послуг, так як через механізм валютних курсів відбувається перерозподіл національного продукту між країнами, які здійснюють зовнішньоекономічні зв'язки та ін.

Необхідність встановлення валютного курсу пояснюється тим, що національна валюта за межами внутрішнього ринку не може виступати законним купівельним і платіжним засобом. Відповідно до чинного законодавства окремих країн курси іноземних валют встановлюються їх котируванням.

Котирування – це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалась, і законодавчими нормами.

Фактори, що впливають на формування валютного курсу:

Фундаментальні (довгострокові)	Кон’юнктурні (короткострокові)
стан платіжного балансу і співвідношення між його статтями	валютна політика
грошова маса в обігу	функціонування валютних ринків та обсяги валютних операцій
інфляція	інфляційні очікування
відсоткова ставка	очікування девальвації
динаміка ВВП	рівень розвитку інших секторів фінансового ринку
зовнішні та внутрішні запозичення	прискорення чи затримка розрахунків за торговельними угодами
платоспроможність країни і довіра до національної валюти

На практиці існують різні види валютного курсу. Валютні курси можуть часто змінюватися. Залежно від способу зміни валютного курсу розрізнюють два основні види: фіксований і плаваючий

Порівняння фіксованого і плаваючого валютного курсів:

Фіксований валютний курс	Плаваючий валютний курс
курс, який на певний термін (від місяця до кількох років) установлюється як незмінний, незалежний від поточних змін у попиті та пропозиції валюти	такий режим валютного курсу, за якого він змінюється під впливом попиту і пропозиції
центральний банк установлює такий курс стосовно до якоїсь провідної валюти (якщо грошова одиниця даної країни «прив’язана» до валюти іншої країни) або до колективної валюти (наприклад, євро); зміна фіксованого курсу здійснюється офіційно шляхом підвищення курсу національної валюти (ревальвація) або шляхом його зниження (девальвація)	Має кілька підвидів: - вільно плаваючий курс, тобто не залежить від валютного курсу будь-якої іншої країни та визначається співвідношенням попиту і пропозиції на дану валюту. Як правило, у вільному плаванні перебуває тільки валюта кількох найбільших економічно могутніх країн світу; - варіантом плаваючого курсу є валютний коридор, за якого встановлення валютного курсу полягає в тому, що центральний банк установлює верхню і нижню межі можливих коливань національної валюти; - регульований плаваючий курс, режим якого полягає в тому, що країна свій плаваючий курс певною мірою коригує. Це досягається через здійснення валютних інтервенцій з метою не допустити значних, небезпечних для економіки коливань курсу

Важливо зазначити, що єдиного механізму встановлення валютного курсу немає. Визначення валютного курсу здійснюється на основі купівельної спроможності валюти конкретної країни порівняно з купівельною спроможністю іншої країни.

Купівельна спроможність валюти – це сукупність товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю.

Серед конкретних методів визначення валютного курсу поширеним є метод визначення, що ґрунтується на порівнянні вартості споживчого кошика різних країн за один і той самий період часу, або на паритеті купівельної спроможності, для формулювання якого зазвичай використовують так званий закон однієї ціни: ціна товару в одній країні повинна бути рівна ціні товару в іншій країні; а оскільки ці ціни виражаються в різних валютах, це співвідношення цін і визначає курс обміну однієї валюти на іншу.

Наприклад, якщо треба визначити курс гривні, наприклад, до російського рубля, то слід узяти стандартний набір товарів та послуг і визначити вартість споживчого кошика у гривнях і в рублях за відповідний період, тобто

Інший спосіб визначення валютного курсу полягає в порівнянні національного валового внутрішнього продукту, виміряного в національній одиниці (наприклад у гривні) і в якійсь іноземній валюті (наприклад у рублях).

Цей метод аналогічний першому, бо базується на порівнянні купівельної спроможності валют, але він значно складніший за розрахунками, бо важко розрахувати весь внутрішній продукт країни в цінах іншої держави.

Досить часто валютний курс визначається на основі відношення двох валют до валюти третьої країни. Якщо нам потрібно визначити курс гривні до російського рубля, то спочатку візьмемо відношення як гривні, так і рубля до третьої валюти, скажімо, до долара. У такий спосіб часто визначають курс валюти в операціях на валютному ринку. Визначений таким способом курс валют одержав назву крос-курсу.