4)Гнійний лепто менінгіт

Етіологія – найчастіше коки (стрето- стафіло- дипло- пневмо)

Патогенез – внаслідок розповсюдження інфекції в субарахноідальний простір найчастіше з порожнини середнього і внутрішнього вуха, або є наслідком мозкових абсцесів, тромбофлебітів сигмоподібних пазух.

МІКРО– гіперемія судин МЦР, що супроводжується набряком павутинної оболонки, наявність депозитів фібрину, інфільтрація нейтрофілами і меншою мірою макрофагами пав. оболонки (тобто гнійний ексудат)

МАКРО – гіперемія, набряклість мякої оболонки поширюються і на кору гол. мозку, в субарахноїдальному просторі - гнійний ексудат, в корі можуть з'являються ділянки розм'якшення і нагноєння. Тверда оболонка - гіперемована, напружена.

КЛІНІКА: головний біль, часто інтенсивний, майже постійний, свідомість сплутана, сигідність м'язів потилиці і симптоми Керніга і Брудзинського «+», судоми кінцівок

УСКЛАДНЕННЯ – набухання мозку, уклинення мигдаликів у великому потиличному отворі, гідроцефалія, атрофія півкуль.

5М. Фібринозні плівки при дифтерії трахеї.

5М.Вогищевий кардіосклероз як наслідок міокардиту при дифтерії.

ЕТІОЛОГІЯ. Збудник -паличка дифтерії(родина коринобактерій),що виділяє екзотоксин. Джерело - бацилоносії,хворі. Дифтерійна паличка розмножується в області вхідних воріт в слизових обол. і виділяє екзотоксин. Екзотоксин має здатність пригнічувати Е дихального циклу,тому паралізує тканинне дихання,змінює холінергічні процеси,порушує синтез катехоламінів -> накопичення їх в тканинах.

Патоненез. Дифтерійна паличка розмножується в слизових ->виділяє екзотоксин -» всмокту./ його в слизовій оболонці -» некроз епітелію і розшир. судин з підвищеною їх проникністю -» набряк тканин і вихід фібриногену із судинного русла -» останній під впливом тканинного тромбопластину згортається і утворюється фібринозна плівка. Екзотоксин переважно уражає ССС.,НС і наднирники.

МІКРО. СЕРЦЕВО-СУДИННА. Зміни кардіоміоцитів - жирова дистрофія та дрібны осередки міолізу, набряк ,повнокрів’я і клітинна інфільтрація інтрестицію.

Нервова система. В нервових гангліях - розлади кровообігу,дистрофічні зміни нервових клітин аж до цитолізу. В органах:- В наднирниках- дрібні фокуси некрозів та зникнення ліпідів. -В селезінці- гіперплазія В-фолікулів з вираженим каріорексисом в цетрі фолікулів.

МАКРО.

ССС. Порожнини серця розшир.,міокард тьмяний,пістрявий з пристінковими тромбами.

Нервова:. В нервах - паренхіматозний неврит, розпад мієліну.

В органах.

-В селезінці- гіперплазія В-фолікулів з вираженим каріорексисом в цетрі фолікулів.

-В нирках – масивні некрози коркового шару.

-Дихальна система – крупозне заплення бронхів, трахеї, гортані з відгортанням фібринозних плівок, які виділяються під час кашлю.

КЛІНІКА. Інкубаційний -3-5 днів.

Розрізняють дифтерію зіва (найпоширеніша форма), дифтерію гортані , дифтерію носа та дифтерію очей. дуже рідко зустрічається дифтерія рани, шкіри, статевих органів. За ступенем інтоксикації виділяють легкі, субтоксичні та токсичні форми.

•  Дифтерія зіва у залежності від локалізації нальоту (фібринозних плівок) : локалізована та поширена форму хвороби.

Локалізована форма починається гостро – зі збільш. t° до фебрильних цифр, нездужання та незначної хворобливості при ковтанні. Спостерігається гіперемія зіву.

Поширена форма дифтерії зіва перебігає з вираженою заг. інтоксикацією, підвищ.t° до 39 °C. Відмічаються набряклість ділянки зіва та гіперемія мигдаликів, на яких, так само як на піднебінних дужках, м’якому піднебінні, слизовій носоглотки, розташовуються щільні нальоти брудного білого кольору, які важко відокремлюються .

• токсична форма дикт. зіва.-солодкуватий запах з рота, набряк шийної клітковини, тахікардію.

• Геморагічна форма протікає особливо тяжко, супроводжується носовi кровотечi, патенхіал. висип на шкірі, фібринознi плівками гемора-го характеру у зіві.

• Дифтерія гортані (справжній дифтерійний круп)-плівчасті фібринозні накладення поширюються на слизову гортані, викликаючи сухий кашель, осиплість голосу, далі ослаблення його до шепотіння. Подальше прогресування крупу може призвести до стенозу гортані, гострій асфіксії.

Ускладнення. При дифт. дихальних шляхів можливі пролежні,внаслідок інтубації або трахеотомії . Останні в свою чергу у випадках вторинного інфікування призводять до гнійного пери хондриту хрящів гортані,флегмони,гнійного медіастиніту. Лікування - антибіотикотерапія.