- •Залози внутрішньої секреції, гормони та їх роль у регуляції людини
- •Травлення у людини[ред. • ред. Код]
- •Ротова порожнина[ред. • ред. Код]
- •Шлунок[ред. • ред. Код]
- •Тонкий і товстий кишечник[ред. • ред. Код]
- •Дихання людини[ред. • ред. Код]
- •Значення дихання для людини[ред. • ред. Код]
- •Будова і функції дихальних шляхів[ред. • ред. Код]
- •Верхні дихальні шляхи[ред. • ред. Код]
- •Нижні дихальні шляхи[ред. • ред. Код]
- •Процеси дихання та їх регуляція[ред. • ред. Код]
- •Газообмін в легенях та тканинах[ред. • ред. Код]
- •Основні показники дихання[ред. • ред. Код]
- •Регуляція дихання[ред. • ред. Код] Нервова регуляція[ред. • ред. Код]
- •Гуморальна регуляція[ред. • ред. Код]
- •Причини порушення регуляції дихання[ред. • ред. Код]
- •Фізіологія системи виділення[ред. • ред. Код]
Травлення у людини[ред. • ред. Код]
Травна система людини
Ротова порожнина[ред. • ред. Код]
У людини процес травлення починається в ротовій порожнині, де їжа пережовується. Цей процес стимулюють екзокринні залози, які виділяють фермент амілазу язика. На цьому етапі відбувається розщеплення полісахаридів. Відбувається виділення слини, допомагає формуванню болюса — харчової грудки, що полегшує проходження їжі по стравоходу. Ковтальний рефлекс координується у ковтальному центрі в довгастому мозку і мосту, його викликає подразнення рецепторів слизової оболонки глотки. У координованому акті ковтання беруть участь м'яке піднебіння і язичок (uvula), які запобігають потраплянню їжі в носову порожнину, і надгортанник, який не дає їжі потрапляти в трахеї.
Шлунок[ред. • ред. Код]
Зі стравоходу їжа потрапляє у шлунок, проходячи через кардіальний сфінктер. Шлунок людини розташований під діафрагмою в лівому підребер'ї надчеревній області. Він має три оболонки:
зовнішня (адвентиції, очеревина, серозна оболонка);
м'язовий шар, який складають середній шар (циркулярний) і внутрішній шар (косий);
внутрішня (слизова оболонка), вистелена циліндричним епітелієм.
У шлунку їжа змішується зі шлунковим соком, активними компонентами якого є соляна кислота і травні ферменти:
ліпаза — (неактивна, активізується жовчю у дванадцятипалій кишці) розщеплює жири до гліцерину і жирних кислот;
пепсин — розщеплює білки до амінокислот;
хімозин — (у дітей до 1 року) допомагає перетравити молочні продукти. Після одного року химозин зникає, його функції буде виконувати соляна кислота.
Тонкий і товстий кишечник[ред. • ред. Код]
Через пілоричний сфінктер їжа потрапляє у тонку кишку. Перший відділ тонкої кишки — дванадцятипала кишка, де відбувається змішування їжі із жовчу, яка забезпечуєемульгування жирів, ферментами підшлункової залози і тонкої кишки, розщеплюють вуглеводи (мальтоза, лактоза, сахароза), білки (трипсин і хімотрипсин). У тонкій кишці відбувається основний обсяг всмоктування поживних речовин через кишкову стінку.
Після проходження тонкого кишечника їжа потрапляє у товсту кишку, що складається зі сліпої кишки, ободової, сигмоподібної і прямої кишки. Тут відбувається всмоктування води і деяких поживних речовин, таких як вітаміни, тут же відбувається і формування калових мас.
Дихання людини[ред. • ред. Код]
Детальна схема дихальної системи людини
Дихання людини складається з таких процесів:
Зовнішнє дихання (вентиляція легень) — надходження повітря в повітроносні шляхи і газообмін між альвеоламита зовнішнім середовищем. До цього процесу належать дихальні рухи — вдих і видих, спрямовані на надхождення повітря в дихальні шляхи, а з них — до легенів і в зворотному напрямі.
Дифузія газів між альвеолами і кров'ю.
Транспортування газів кров'ю. Він полягає в рознесенні кисню до клітин усього організму та перенесенні вуглекислого газу, що утворюється в клітинах, до легенів.
Дифузія газів між кров'ю і тканинами в тканинних капілярах.
Внутрішнє (тканинне) — споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу.
