4) Перегляд судових рішень та ухвал в апеляційному порядку

5) перегляд рішень і ухвал у касаційному порядку. Судом ка­саційної інстанції є Верховний Суд України (ст. 47 Закону «Про судоустрій України»). У касаційному порядку перевіряється законність та обгрунтованість рішень і ухвал суду, що набрали законної сили. Закон «Про судоустрій України» в п. З ч. 2 ст. 18 і ст. ст. 32, 33 передбачав як касаційну інстанцію Касаційний суд. Однак Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 11 грудня 2003 р. № 20-рп/2003 визнав, що створення Касаційного суду не відповідає ст. ст. 125, 131 Конституції України;

6) Перегляд суд рішень ВСУ 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ;

3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;

4) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

7) у зв'язку з нововиявленими обставинами перегля­даються судом, що їх постановив (ст. 363 ЦПК).

Перелічені стадії цивільного процесу, як правило, йдуть одна за одною. Конкретна судова справа може й не пройти всіх стадій цивільного процесу. Вона може закінчитися на стадії проваджен­ня у справі до судового розгляду, якщо між сторонами буде укла­дена угода про передачу спору на вирішення третейським судом.

2. Поняття, предмет, метод

ЦПП- це система прав норм, які регулюють дія-сть суду й інш уч процесу, спрямована на розгляд і вирішення цивільних справ у порядку позовного, наказ й окремого провадження, а також цив проц правовідносини, що виникають у звязку з такою дія-стю.

Предметом-є цивільний процес. Широкий підхфд Зейдер- захист цив прав зд-ся не лише судом, а й інш орг. Деякі автори+ неюрисд способи.(претензійний порядок)

Метод цивільно процесуального регулювання — це сукупність закріплених у цивільному процесуальному праві способів впливу норм права на суспільні відносини, що регулюються цією галуззю права. Його специфіка виявляється у правовому становищі суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, у особливостях санкцій, що застосовуються, а також у особливостях юридичних фактів. Цивільний процесуальний метод правового регулювання є імперативно-диспозитивним методом. Це пояснюється тим, що владні повноваження суду, який здійснює судову владу (ст. б Конституції), поєднуються 3 рівноправ'ям сторін,диспозитивністю їх поведінки, що виявляється в свободі вибору поведінки сторін. У галузі цивільного процесуального права імперативне регулювання виявляється в тому, то суд, як уже зазначалося, наділяється владними повноваженнями. Суд як орган судової влади керує процесом. Інші учасники процесу підкоряються суду. Водночас суд має не лише права, а й обов'язки. Основними правом і обов'язком суду є винесення законного і обгрунтова­ного рішення (ст. 213 ЦПК). Суд також має право й обов'язок вирішувати окремі питання, які виникають у процесі здійснення правосуддя.зазначено, у особливостях юридичних фактів, які є підставою виникнення, зміни та припи­нення цивільних процесуальних правовідносин. Цими юридич­ними фактами є процесуальні дії суду, осіб, які беруть участь у справі