89.Моніторинг земель

Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.

Завданнями моніторингу земель є: довгострокові систематичні спостереження за станом земель; ана­ліз екологічного стану земель; своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироб­лення рекомендацій щодо запобігання негативним процесам та усунення їхніх наслідків; інформаційне забезпечення ведення державного земельного ка­дастру, землекористування, землеустрою, державно­го контролю за використанням та охороною земель, а також власників земельних ділянок.

Проведення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю Мінекоресурсів, Мінагрополітики, Української академії аграрних наук, Національного космічного агентства та інших міністерств, відомств, установ. Основою його технічного забезпечення є на­ціональна автоматизована інформаційна система.

Нагальна необхідність об'єктивної оцінки еколо­гічного стану земель, яку проводять органи Держ-комзему, потребує реалізації цілого комплексу обо­в'язкових заходів, а саме:

• збір інформації про стан земель за спеціальним переліком показників;

• створення банку даних;

• аналіз і обробка інформації;

• порівняння фактичних параметрів з нормативними;

• районування земель за категоріями згідно з нормативами;

• розробка заходів реагування адекватному екологічному станові земель.

Моніторинг земель, на відміну від земельно-ка­дастрових даних, передбачає фіксацію стану антро­погенного навантаження в динамічному розвитку з наступним прийняттям заходів, що відповідають не­гативному станові.

90.Державний земельний кадастр

Державний зе­мельний кадастр — це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процеду­ру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і доку­ментів про місця розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кіль­кісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Таким чином, земельний кадастр — це звід систе­матизованих науково обґрунтованих і достовірних відомостей про землі всіх категорій.

Призначення його полягає у забезпеченні органів державної влади та місцевого самоврядування, заці­кавлених громадян і юридичних осіб відомостями про природний стан і правовий режим земель з ме­тою їх раціонального використання та охорони.

Стаття 196 ЗК України визначає складові держав­ного земельного кадастру. Це кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель, грошова оцінка земельних ділянок, державна реєстрація земельних ділянок, облік кіль­кості та якості земель. Перелічені види земельно-ка­дастрової діяльності суб'єктів земельно-кадастрових правовідносин спрямовані на створення відповідно до чинного законодавства України документованої кадастрової інформації.

Державний земельний кадастр ведуть Держкомзем, Державний комітет АРК по земельних ресурсах і єдиному кадастру, обласні, Київські і Севастополь­ські міські головні управління, районні відділи, міські (міст обласного і районного значення) управ­ління (відділи) земельних ресурсів, виконавчі комі­тети сільських, селищних, міських рад.

Складовою державного земельного кадастру є дер­жавна реєстрація земельних ділянок. Державний реєстр земель складається з двох частин — книги записів реєстрації державних актів на право влас­ності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, землі із зазначенням ка­дастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Задача № 7

Згідно ст. 13 КУ, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до КУ та ЗУ «Про місцеве самоврядування», органам місцевого самоврядування рішення Рад є незаконними, та такими, що порушують положення Конституції України, тобто є неконституційнимита незаконними.

Задача № 6

Згідно п. 15 Перехідних положень ЗКУ, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Згідно п. 5 ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство», громадянам України — членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод.

Задача № 5

Згідно ст.. 37 ЗУ «Про фермерське господарство», за порушення положень цього Закону посадові особи та громадяни несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

За ст. 211 ЗКУ, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

і) самовільне відхилення від проектів землеустрою;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

За п. 7 Положення «Про державний комітет України з земельних ресурсів», держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель.

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель є структурним підрозділом центрального апарату Держкомзему та має територіальні підрозділи у складі територіальних органів Держкомзему в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також в міськрайонних, міжміських, міжрайонних територіальних органах Комітету.

Відповідно до ст. 52 КУпАП, псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 53 КУпАП, використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, громадянин Сидоренко може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Задача № 4

Згідно ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію», земельні відносини в кооперативі регулюються Земельним кодексом України та законами України.

За п. 14 Перехідних положень ЗКУ, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств. Тобто передача 80 га сільськогосподарських угідь як внесок в статутний капітал є неправомірною.

Задача № 3

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

За ст. 5 цього ж Закону, право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства.

Стаття 7 зазначеного Закону регламентує порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства

Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Задача № 2

За ст. 211 ЗКУ, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

і) самовільне відхилення від проектів землеустрою;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно ст. 53 КУпАП, використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 55 КУпАП, відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ст. 56 КУпАП, знищення громадянами межових знаків меж землекористувань - тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст. 65 КУпАП, незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Задача № 1

Згідно ст. 40 ЗКУ, земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

За п. 3.12 Наказу Держбуду Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт від 5.12.2000 р. Дозвіл видається на весь термін будівництва об’єкта (нормативний або передбачений контрактом). Якщо цей строк не дотримано, то продовження дії дозволу встановлюється на строк, що не перевищує одного календарного року.

5.1. Виконання будівельних робіт на об’єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт уважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

За ст. 32ЗУ «Про планування і забудову територій», відповідальність за порушення законодавства під час планування, забудови та іншого використання територій особи, винні в:

недотриманні регіональних і місцевих правил забудови під час планування, забудови та іншого використання територій; недотриманні термінів підготовки та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок та виконання будівельних робіт;

недотриманні режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, -

несуть відповідальність, встановлену законом.

Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень під час планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно ст. 197-1. КК України

1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, -карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років

Отже, порушення земельного законодавства в діях громадянина Фікусова немає, а дії управління з земельних ресурсів є неправомірними.