- •76.Поняття та зміст правової охорони земель.
- •77.Поняття та види юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства
- •78.Поняття, цільове призначення та склад земель сільськогосподарського призначення.
- •79. Суб'єкти права власності на землю
- •80.Форми власності на землю в Україні
- •81.Поняття і зміст права землекористування
- •82.Види права землекористування
- •83.Суб'єкти і об'єкти права землекористування
- •84.Поняття оренди землі за законодавством України
- •85.Зміст договорів оренди землі. Виконання, зміна та припинення договору оренди землі
- •86.Суборенда земельних ділянок.
- •87.Гарантії права на землю.
- •88.Поділ земельного фонду на категорії земель.
- •89.Моніторинг земель
- •90.Державний земельний кадастр
76.Поняття та зміст правової охорони земель.
Правова охорона земель являє собою систему врегульованих нормами права організаційних, економічних та інших суспільних відносин щодо забезпечення раціонального використання земельного фонду країни, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист земельних ресурсів від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення та підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого правового режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Зміст і порядок охорони земель має таку структуру:
1. Власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі, здійснюють:
• раціональну організацію території;
• збереження і підвищення родючості ґрунтів;
• захист земель від водної та вітрової ерозії, заболочення, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами;
• рекультивацію порушених земель тощо.
2. Нормативи гранично допустимих концентрацій хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин у ґрунті.
3. Екологічні та санітарно-технічні вимоги щодо розміщення нових і реконструйованих об’єктів, будівель і споруд, нових технологій.
77.Поняття та види юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства
Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства — важлива складова правового забезпечення раціонального використання та охорони земель. Вона має місце у межах правовідносин між суб'єктом, який порушив приписи земельно-правової норми, з одного боку, і державою в особі її органів — з іншого. Юридична відповідальність спрямована на стимулювання додержання земельно-правових норм, відновлення порушених земельних прав, а також на запобігання вчиненню земельних правопорушень. Відповідальність за порушення земельного законодавства завжди пов'язана з негативними правовими наслідками як результатом неправомірних діянь (дій чи бездіяльності) винної особи. У тих випадках, коли, наприклад, при вилученні (викупі) земельних ділянок для державних або суспільних потреб власникам земельних ділянок або землекористувачам завдаються збитки, питання про відповідальність не виникає. Тут мають місце гарантії захисту порушених прав суб'єктів правомірними діями уповноважених державних органів. Адміністративна відповідальність настає за такі протиправні порушення земельного законодавства, як винні недоліки і недбалість у використанні й охороні земель, що за ступенем небезпеки не потребують кримінального переслідування.
Перелік земельних правопорушень, за вчинення яких настає адміністративна відповідальність, наводиться в актах адміністративного і земельного права:
1) псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а також невжиття заходів по боротьбі з бур'янами ;
2) використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд та захисних лісонасаджень;
3) самовільне зайняття земельної ділянки;
4) приховування або перекручення даних земельного кадастру;
5) несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням ;
6) самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою;
7) знищення межових знаків ;
8) незаконне використання земель державного лісового фонду;
9) знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
10) пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду.
Кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства настає у випадках вчинення дій, що зазіхають на встановлений земельний правопорядок і становлять суспільну небезпеку. До суспільно небезпечних дій, що тягнуть застосування заходів кримінальної відповідальності, КК України відносить:
а) забруднення або псування земель (забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля ;
б) без господарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту;
в) самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво .
Цивільна відповідальність настає за фактом порушення земельного законодавства, пов'язаного із заподіянням шкоди землям, що охороняються законом, правам і інтересам власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, незалежно від притягнення винних до інших видів правової відповідальності.
