- •1.0. Класифікація і морфологія найпростіших
- •2.10. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика
- •3.10. Віруси бактерій. Особливості морфології бактеріофагів. Взаємодія бактерій з клітинами бактерій. Вірулентні та помірні бактеріофаги. Лізогенія та лізогенна конверсія
- •4.10. Вплив ультразвуку, ультрафіолетового і радіоактивного випромінювання на мікроорганізми.
- •5.10. Клітинна інженерія. Використання культур клітин рослин для отримання лікарських засобів. Гібридомна технологія для одержання моноклональних антитіл. Напрямки використання моноклональних антитіл
- •6.10. Вимоги до антибіотиків як хіміотерапевтичних препаратів. Способи промислового отримання антибіотиків.
- •7.10. Дослідження змивів з рук аптечних працівників, посуду, обладнання. Критерії оцінки.
- •8.10 Роль факторів зовнішнього середовища в інфекційному процесі (температура, іонізуюча радіація, сонячна активність, хімічні фактори тощо).
- •9.10. Фагоцитоз. Типи фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Механізми мікробної дії фагоцитів. Завершальний і незавершальний фагоцитоз.
- •0.10. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та фармацевтичних підприємствах.
- •Список використаних джерел
Національний медичний університет
імені О.О. Богомольця
фармацевтичний факультет
кафедра мікробіології, вірусології та імунології
(Завідувач кафедрою академік НАН та НАМН України, д.м.н.,
професор В.П. Широбоков)
КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1
студента.....групи
прізвище, ім’я та по-батькові (повністю)
номер залікової книжки 10
Київ, 2015 рік
Зміст
Y
1.0. Класифікація і морфологія найпростіших 3
2.10. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика 4
3.10. Віруси бактерій. Особливості морфології бактеріофагів. Взаємодія бактерій з клітинами бактерій. Вірулентні та помірні бактеріофаги. Лізогенія та лізогенна конверсія 5
4.10. Вплив ультразвуку, ультрафіолетового і радіоактивного випромінювання на мікроорганізми. 7
6.10. Вимоги до антибіотиків як хіміотерапевтичних препаратів. Способи промислового отримання антибіотиків. 11
7.10. Дослідження змивів з рук аптечних працівників, посуду, обладнання. Критерії оцінки. 12
8.10 Роль факторів зовнішнього середовища в інфекційному процесі (температура, іонізуюча радіація, сонячна активність, хімічні фактори тощо). 14
9.10. Фагоцитоз. Типи фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Механізми мікробної дії фагоцитів. Завершальний і незавершальний фагоцитоз. 16
0.10. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та фармацевтичних підприємствах. 18
Список використаних джерел 20
1.0. Класифікація і морфологія найпростіших
Підцарство Найпростіші (Protozoa). Це організми на клітинному рівні організації. В морфологічному відношенні одноклітинний організм рівноцінний клітині. Переважна більшість їх має мікроскопічно малі розміри (від 2 до 150 мкм). Поділяється на класи: Саркодові (Sarcodina), Джгутикові (Flagellata або Mastigophora), Споровики (Sporozoa), Інфузорії (Infusoria).
Клас Саркодові (Sarcodina). Тіло саркодових складається з цитоплазми, вкритої однією тонкою мембраною. В дорослому стані саркодові пересуваються завдяки несправжнім ніжкам (псевдоніжкам), або псевдоподіям. Ряд: Голі амеби (Amoebina), представник: дизентерійна амеба (Entamoeba histolitica) - викликає протозойне захворювання амебіаз.
Клас Джгутикові (Flagellata або Mastigophora). Переважно з витягнутим овальним або грушоподібної тілом. Для усіх властива наявність двох, а інколи і більшої кількості джгутиків, за допомогою яких вони рухаються. Види, що паразитують у тканинах та крові людини. Їхня передача потребує переносника: трипаносома (Trypanosoma), лейшманія (Leishmania); види, що паразитують у травній системі та статевих органах людини, їх передача не потребує переносника: лямблії (Lamblia intestinalis). Трихомонади (Trichomonas vaginalis, Trichomonas hominis) мають грушевидне тіло 14-30 мкм довжиною, витягнуте ядро та вакуолізовану цитоплазму.
Клас Споровики (Sporozoa) - паразитичні найпростіші, які під час свого циклу розвитку утворюють особливі стадії розмноження, що складаються з зародка, в більшості випадків оточеного щільною оболонкою (спори). У спорі може бути і один і кілька зародків. Рід (Plasmodium). Plasmodium vivax - малярійний плазмодій (збудник малярії), Toxoplasma gondii – токсоплазма.
Клас Інфузорії (Infusoria або Ciliata). Представники класу мають органели пересування - війки, зазвичай у великій кількості. Balantidium coli -війчата інфузорія балантидій. Трофозоїд має виягнуте яйцевидне тіло; рухається за допомогою війок.
2.10. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика
І етап. У стерильний посуд (пробірка, колба, флакон) забирають патологічний матеріал. Його вивчають за зовнішнім виглядом, консистенцією, кольором, запахом та іншим ознаками, готують мазок, фарбують і досліджують під мікроскопом. У деяких випадках (гостра гонорея, чума) на цьому етапі можна поставити попередній діагноз, а крім того, підібрати середовища, на які засіватиметься матеріал. Посів проводять бактеріологічною петлею (застосовується найчастіше), за допомогою шпателя за методом Дригальського, ватно-марлевим тампоном. Чашки закривають, перевертають догори дном, підписують спеціальним олівцем і ставлять у термостат при оптимальній температурі (37°С) на 18-48 год. Мета етапу – одержати ізольовані колонії мікроорганізмів.
ІІ етап. на поверхні щільного живильного середовища мікроорганізми утворюють суцільний, густий ріст або ізольовані колонії. Колонія – це видимі неозброєним оком скупчення бактерій на поверхні або в товщі живильного середовища. Як правило, кожна колонія формується з нащадків однієї мікробної клітини (клон), тому їх склад досить однорідний. Особливості росту бактерій на живильних середовищах є проявом їх культуральних властивостей. Чашки ретельно розглядають і вивчають ізольовані колонії, що виросли на поверхні агару. Звертають увагу на величину, форму, колір, характер країв і поверхні колоній, їх консистенцію та інші ознаки. При потребі досліджують колонії під лупою, малим чи великим збільшенням мікроскопа. Структуру колоній досліджують у прохідному світлі при малому збільшенні мікроскопа. Вони можуть бути гіалінові, зернисті, ниткоподібні чи волокнисті, які характеризуються наявністю переплетених ниток у товщі колоній. Характеристика колоній – важлива складова частина роботи бактеріолога і лаборанта, адже мікроорганізмам кожного виду притаманні свої особливі колонії. ІІІ етап. Вивчають характер росту чистої культури мікроорганізмів і проводять її ідентифікацію.
