6.10. Вимоги до антибіотиків як хіміотерапевтичних препаратів. Способи промислового отримання антибіотиків.

Антибіотики є різновидом хіміотерапевтичних препаратів. Антибіотики - хімічні речовини біологічного (мікроорганізмового) походження і їх напівсинтетичні похідні, які пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів, а в ряді випадків затримують ріст злоякісних новоутворень.

Антибіотики виготовляють спеціальними методами, що застосовуються в медичній промисловості. Для виробництва природних антибіотиків використовують штами - продуценти грибів, актиноміцетів, бактерій, які засівають у живильний субстрат. Через певний час їх росту антибіотики екстрагують у ферментаторах, очищають і концентрують, перевіряють на нешкідливість і активність.

Механізм дії антибактеріальних препаратів проявляється на клі­инному й субклітинному рівні; він може бути виражений у вигляді гальмування синтезу полімерів клітинної стінки (пеніциліни, цефалоспорини, циклосерин та ін.), порушення біосинтезу білка (тетрацикліни, хлорамфенікол, стрептоміцин та ін.), пригнічення синтезу цито­лазматичної мембрани (поліміксини, амфотерицин В, ністатин та ні.); пригнічення синтезу нуклеїнових кислот (рифампіцин).

Протипухлинні антибіотики затримують синтез нуклеїнових кислот (ДНК і РНК) пухлинних клітин, позбавляють їх репараційних властивостей.

За типом взаємодії з бактеріальними клітинами антибіотики поділяють на бактеріостатичні (тетрацикліни, левоміцетин та ін.) і бактерицидні (пеніциліни, ристоміцин та ін.). Кожен антибіотик характеризується певним антибактеріальним спектром дії; для визначення чутливості бактерій до антибіотиків використовують спеціальні диски. Деякі антибіотики інактивуються в присутності білкових речовин тваринних і рослинних тканин. Тільки невелика група їх дає значний антибактеріальний ефект, що слабшає в присутності білкових речовин тваринних тканин, і разом з тим не є токсичною (у певних концентраціях) для людини.

Антибіотики, що випускаються в нашій країні, поділяють на препарати групи пеніциліну (пеніцилін, біцилін, ампіцилін, ампіокс, карбеніцилін, мікроцид), цефалоспорини (цефалоридин, цефалексин, цефазолін), тетрацикліни (тетрациклін, окситетрациклін, слортетрациклін, метациклін, доксициклін), групи стрептоміцину (стрептоміцин), групи левоміцетину, рифаміцини, противогрибкові антибіотики (ністатін, леворин), протипухлинні (оливоміцин, рубімицин).

7.10. Дослідження змивів з рук аптечних працівників, посуду, обладнання. Критерії оцінки.

Санітарно-мікробіологічними дослідженнями підлягає тара для зберігання аптечного обладнання, ступки, ваги, руки персоналу, рушники, спецодяг і робочі місця. Проводять дослідження на наявність БГКП, сінегіойной палички, протеїв і золотистого стафілокока (за показаннями). Проби беруть методом змиву за допомогою ватних тампонів, поміщених в пробірки з 2 мл 085% розчину NaCl або 01% пептонній води. Проводять посів на рідкі та щільні живильні середовища. У досліджуваних зразках наявність бактерій групи БГКП, синьогнійної палички, протеїв і золотистого стафілокока не допускається.

Посуд, пробки, прокладки, воронки, циліндри досліджують в момент підготовки до розливу ін'єкційних розчинів і очних крапель. Посу відбирають в укупоренном вигляді, але без вмісту в кількості трьох штук однаковою ємності; пробки та ущільнювачі по п'ять штук, поміщаючи їх в стерильну закупорюються посуд. Дослідження проводять шляхом ополіскування обладнання 10 мл стерильної водопровідної води. В змивний рідини визначають МАФАМ (мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів) і БГКП (бактерій групи кишкової палички)..

Бактерій групи МАФАМ не повинно бути більше 150 КУО в змивах, з трьох флаконів, п'яти пробок і п'яти прокладок. Присутність БГКП не допускається.