- •1.0. Класифікація і морфологія найпростіших
- •2.10. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика
- •3.10. Віруси бактерій. Особливості морфології бактеріофагів. Взаємодія бактерій з клітинами бактерій. Вірулентні та помірні бактеріофаги. Лізогенія та лізогенна конверсія
- •4.10. Вплив ультразвуку, ультрафіолетового і радіоактивного випромінювання на мікроорганізми
- •6.10. Вимоги до антибіотиків як хіміотерапевтичних препаратів. Способи промислового отримання антибіотиків
- •7.10. Дослідження змивів з рук аптечних працівників, посуду, обладнання. Критерії оцінки.
- •8.10 Роль факторів зовнішнього середовища в інфекційному процесі (температура, іонізуюча радіація, сонячна активність, хімічні фактори тощо).
- •9.10. Фагоцитоз. Типи фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Механізми мікробної дії фагоцитів. Завершальний і незавершальний фагоцитоз.
- •0.10. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та фармацевтичних підприємствах.
0.10. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та фармацевтичних підприємствах.
Обсіменіння мікробами лікарських рослин може бути досить значним в залежності від умов росту, характеру рослини, висоти стебла тощо. Особливо сильно заселяються мікробами зрізані та зірвані рослини. Серед цих мікроорганізмів зустрічаються фітопатогенні види.
При дослідженні лікарських форм здійснюють: визначення загального мікробного числа (мікробна обсіменіність); визначення бактерій групи кишкової палички; визначення дріжджових і цвілевих грибів; визначення умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів. Загальне мікробне число (ЗМЧ) - кількість мікроорганізмів, що містяться в 1 г (мл) препарату, визначають по числу колоній, що виросли.
При дослідженні лікарських форм здійснюють: визначення загального мікробного числа (мікробна обсіменіність); визначення бактерій групи кишкової палички; визначення дріжджових і цвілевих грибів; визначення умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів.
У асептичних умовах (у стерильній чашці Петрі, обоженними ножицями і пінцетом) з листа або верхнього шару кореневища вирізують шматочок площею 1 см2, який поміщають в пробірку з 10 мл стерильного фізіологічного розчину і збовтують протягом 5 хв. З отриманого змиву готують чотири десятиразові розведення (1:10, 1:100, 1:1000, 1:10000), для посіву у зв'язку з великим обсіменінням рослинної сировини використовують два останні (1: 1000 і 1: 10000) розведення. У стерильну чашку Петрі вносять 1 мл змиву, після чого в неї наливають 15 мл розплавленого і остудженого до 45°С МПА, перемішують і після застигання агару посіви інкубують при 37°С 24 - 48 год. Роблять підрахунок колоній, що виросли, на поверхні і в глибині агару. Отримане число колоній слід помножити на ступінь розведення. Загальне мікробне число (ЗМЧ) - кількість мікроорганізмів, що містяться в 1 г (мл) препарату, визначають по числу колоній, що виросли.
Визначення загальної кількості грибів проводять на твердому середовищі Сабуро, на яке засівають 0,5 мл цілісного або розведеного 1:10 препарату. Посіви інкубують при 24°С протягом 5 діб, потім підраховують число колоній, що виросли, і визначають кількість грибів в 1 мл (1 г) препарату.
В 1 г(мл) лікарської сировини для внутрішнього вживання повинно бути не більше 1000 бактерій і 100 дріжджевих і пліснявих грибів.
У випадку місцевого застосування препарата (порожнина вуха, носа, інтравагінальне використання) кількість мікроорганізмів не повинна перевищувати 100 мікробних клітин на 1 г (мл) препарата.
У таблетованих препаратах не повинно бути патогенної мікрофлори, а загальна забрудненість не повинна перевищувати 10 тис. мікробних клітин на таблетку.
У випадку неправильної заготівлі рослини можуть ставати добрим поживним середовищем для розвитку мікробів. Одним із засобів, який попереджує ріст бактерій на рослинах є процес висушування рослин. Також застосовують термічні методи обробки та застосовують іонізуюче опромінення.
Список використаних джерел
Данілейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології: підручник. - К.: Медицина, 2009. - 391с.
Воробьев А.А и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. — М.: Медицинское информационное агенство, 2008. - 702 с.
Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. - М.: Медицинское информационное агенство, 2003, 232 с.
Дикий И.Л. Микробиология. Руководство к лабораторным исследованиям: Учеб. пособие. - К.: Видавничий дім “Професіонал”, 2004. - 583 с.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - К.: Вища школа, 1992. - 431 с.
