Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця

фармацевтичний факультет

кафедра мікробіології, вірусології та імунології

(Завідувач кафедрою академік НАН та НАМН України, д.м.н.,

професор В.П. Широбоков)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

студента.....групи

прізвище, ім’я та по-батькові (повністю)

номер залікової книжки 10

Київ, 2015 рік

Зміст

Y

1.0. Класифікація і морфологія найпростіших 3

2.10. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика 4

3.10. Віруси бактерій. Особливості морфології бактеріофагів. Взаємодія бактерій з клітинами бактерій. Вірулентні та помірні бактеріофаги. Лізогенія та лізогенна конверсія 5

4.10. Вплив ультразвуку, ультрафіолетового і радіоактивного випромінювання на мікроорганізми 7

6.10. Вимоги до антибіотиків як хіміотерапевтичних препаратів. Способи промислового отримання антибіотиків 11

7.10. Дослідження змивів з рук аптечних працівників, посуду, обладнання. Критерії оцінки. 12

8.10 Роль факторів зовнішнього середовища в інфекційному процесі (температура, іонізуюча радіація, сонячна активність, хімічні фактори тощо). 13

9.10. Фагоцитоз. Типи фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу. Механізми мікробної дії фагоцитів. Завершальний і незавершальний фагоцитоз. 14

0.10. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та фармацевтичних підприємствах. 16

1.0. Класифікація і морфологія найпростіших

Найпростіші - еукаріотичні одноклітинні мікроорганізми, складові підцарства Protozoa в царстві тварин Animalia.

Найпростіші представленs 7 типами, з яких чотири типи (Sarcomastigophora, Apicomplexa, Ciliophora, Microspora) включають збудників захворювань у людини. Ряд мікроорганізмів не має чіткого таксономічного положення.

Тип Sarcomastigophora складається з підтипів Sarcodina і Mastigophora. До підтипу Sarcodina (саркодові) відносяться дизентерійна амеба - Entamoeba histofytica - збудник амебіазу людини, вільноживучі амеби (родів неглерія, акантамеб і ін.) І непатогенні амеби (кишкова амеба і ін.). Ці найпростіші пересуваються шляхом утворення псевдоподий, за допомогою яких відбуваються захоплення і занурення в цітоплазму клітин поживних речовин. Статевий шлях розмноження у амеб відсутній При несприятливих умовах вони утворюють цисту.

Підтип Mastigophora (джгутиконосці) включає патогенних представників, наприклад: тріпаносоми - збудників африканського трипаносомозу (сонної хвороби) і хвороби Шагаса; лейшманії - збудників шкірної і вісцеральної форм лейшманіозів; вагінальні трихомонади - збудника трихомонозу; лямблії - збудника лямбліозу. Ці найпростіші характеризуються наявністю джгутиків, наприклад, у лейшманії - один джгутик, у трихомонад - 4 вільних джгутика і 1 джгутик, з'єднаний з короткою ундулюючою мембраною.

Тип Apicomplexa У класі Sporozoa (споровики) патогенними представниками є малярійний плазмодій, токсоплазми, саркоцисти, ізоспори, кріптоспорідії, ціклоспори, бабезії. Паразити мають апікальний комплекс, який дозволяє їм проникати в клітину господаря для подальшого внутрішньоклітинного паразитизму. Кожен з цих представників має складну будову і свої особливості життєвого циклу.

Тип Ciliophora. Патогенним представником війкових є Balantidium colt - збудник балантідіаза, що вражає товсту кишку людини. Балантидії рухливі, мають численні війки, більш тонкі і короткі, ніж джгутики.

Тип Microspora включає мікроспоридії-маленькі (0,5-10 мкм) облігатні внутрішньоклітинні паразити, широко поширені серед тварин і викликають у ослаблених людей діарею і гнійно-запальні захворювання. Ці паразити мають особливі спори з інфекційним матеріалом - спороплазмою.

2.10. Етапи виділення чистих культур бактерій. Колонія. Характеристика

Чисту культуру мікроорганізмів виділяють пересіванням матеріалу, узятого з однієї колонії на щільне поживне середовище. Для цього найчастіше використовують скошене агарове середовище, інколи - пластинчасте (збудник кашлюку) або рідке (клостридії).

На 1 етапі у стерильний посуд забирають патологічний матеріал, вивчають його за зовнішнім виглядом, консистенцією, кольором, запахом та іншим ознаками, готують мазок, фарбують і досліджують під мікроскопом.

На 2-му етапі досліджують колонії, які утворилися. На густих живильних середовищах бактерії утворюють різні за формою й величиною колонії - видимі скупчення мікроорганізмів одного виду, що формуються в результаті розмноження з однієї або кількох клітин. Колонії бувають плоскими, опуклими, куполоподібними, удавленими, їх поверхня - гладкою (S-форми), шорсткою (R-форми), покресленою, горбкуватою, краї - рівними, зазубленими, волокнистими, бахромчастими. Форма колоній також різноманітна: кругла, розеткоподібна, зірчаста, деревоподібна. За величиною (діаметром) колонії поділяються на великі (4- 5 мм, середні (2-4 мм), дрібні (1-2 мм) і карликові (менше 1 мм). Колонії різняться і за консистенцією, густиною, кольором. Вони можуть бути прозорими й непрозорими, забарвленими і безбарвними, вологими, сухими і слизистими. У рідких живильних середовищах бактерії ростуть з утворенням дифузної каламуті, плівки, осаду, які видно неозброєним оком.

На 3-му етапі вивчають характер росту чистої культури мікроорганізмів і проводять її ідентифікацію, розглядають особливості росту мікроорганізмів на середовищі та роблять мазок, фарбуючи його за методом Грама, з метою перевірки культури на чистоту.