9.Охарактеризувати порядок проведення дезінфекції.

Під дезинфекцією розуміють систему заходів, спрямованих на знищення в різних об’єктах зовнішнього середовища і па поверхні тіла тварин патогенних мікроорганізмів.

Процес дезинфекції складається з таких нерозривно пов’язаних між собою прийомів: механічного і санітарного очищення та власне дезинфекції.

Механічне очищення полягає у прибиранні гною, гноївки та іншого бруду. Після цього приступають до санітарного очищення: обмивають дерев’яні стіни, перегородки, годівниці, підлоги, транспортні засоби та інші предмети гарячою водою з кальцинованою содою (2%). Власне дезинфекцію проводять шляхом розпилення дезинфікуючої рідини в перехресних напрямах (горизонтальному і вертикальному), не допускаючи пропусків. Зрошують стіни і перегородки приміщення, потім стелю і підлогу, уникаючи попадання крапель дезинфікуючої рідини на осіб, що проводять дезинфекцію. Для дезинфекції типових тва¬ринницьких приміщень на кожний квадратний метр знезаражу¬ваної площі витрачають 1 л дезинфікуючого розчину, а при знезаражуванні пристосованих приміщень — 2 л.

Після дезинфекції приміщення зачиняють на строк, перед-бачений інструкцією для того чи іншого інфекційного захворю-вання, потім добре провітрюють. Годівниці, автонапувалки і корита старанно промивають чистою гарячою водою, стіни і стелю приміщення білять 20%-ною суспензією свіжогашеного вапна.

10.Назвати основні групи біопрепаратів та дати їм характеристику.

Вакцини—це специфічні біологічні препарати, виготовлені з мікробів—збудників інфекційних захворювань або продуктів їх життєдіяльності, що застосовуються для активної імунізації людей, тварин та птиці з метою профілактики інфекційних захворювань. У вакцинованих людей, тварин та птиці утворюється імунітет проти того інфекційного захворювання, проти якого І зроблено щеплення. Імунітет у вакцинованих людей, тварин чи птиці настає не відразу, а через певний строк, здебільшого через 10-14 діб, іноді раніше або пізніше. Напруженість і тривалість імунітету залежать як від активності застосованої вакцини, кількості та способу введення її в організм тварини, так і від здатності організму реагувати на введений антиген (вакцину) виробленням специфічних захисних антитіл. Вакцини, які виготовляють тепер, можна поділити на живі неослаблені (вірусвакцина Бучнєва проти контагіозного пустульозного дерматиту овець і кіз та ін.); живі ослаблені (вакцини проти сибірки та іп.); убиті або інактивовані (концентрована гідроокисалюмінієва формолвакцина проти емфізематозного карбункула та ін.); анатоксини (концентрований галуновий анатоксин проти правця та ін.); антивіруси (митний антивірус) .

Залежно від кількості антигенів, що входять до складу препарату, вакцини поділяють на моновакцини — препарати для імунізації проти однієї інфекції (вакцини проти бешихи свиней та ін.), дивакцини — препарати для імунізації проти двох інфекцій (бівалентна вакцина проти інфекційної ентеротоксемії і брадзоту овець та ін.) і полівалентні вакцини — препарати проти кількох інфекційних захворювань (полівалентна вакцина проти сальмонельозу, пастерельозу і диплококової септицемії поросят та ін.).

Гіперімунні сироватки. їх також виготовляють на біофабриках і біокомбінатах. Одержують сироватки від тварин-продуцентів: коней, великої рогатої худоби, свиней, овець та ін. Продуцентами можуть бути лише здорові, фізіологічно сформовані тварини. Якщо гіперімунізація продуцентів проводиться одним видом антигена, гіперімунну сироватку називають моновалентною(сироватка проти бешихи свиней та ін.); при імунізації двома різними збудниками сироватку називають бівалентною (бівалентна антитоксична сироватка проти сальмонельозу і колібактеріозу телят та ін.); полівалентні сироватки дістають за допомогою гіперімунізації багатьма видами мікробів (полівалентна антитоксична сироватка проти сальмонельозу телят, поросят, ягнят, овець, птиці та ін.).

Гіперімунні сироватки застосовують при багатьох інфекційних захворюваннях тварин як з лікувальною, так і з запобіжною метою в осередках інфекції. Після введення гіперімунних сироваток із запобіжною метою пасивний імунітет настає в перші години і триває протягом 10—14 днів.

Гамма-глобуліни являють собою фракцію білка сироватки крові, що має найменшу електрофоретичну рухомість порівняно з іншими білковими фракціями сироватки крові — альбуміна¬ми, альфа- і бета-глобулінами — та містить антитіла проти збуд¬ників різник інфекційних захворювань.

Гамма-глобулінові препарати широко застосовують у медичній і ветеринарній практиці при деяких інфекційних захворюваннях людини і тварин. Ветеринарна біологічна промисловість випускає глобуліни проти сибірки, хвороби Ауєскі та інших інфекційних захворювань тварин у вигляді 10%-ного розчину, виготовленого на фізіологічному розчині і консервованого мертіолатом (1:10 000). Концентрація антитіл у гамма-глобулінах в 10—15 разів вища від концентрації їх у відповідній гіперімунній сироватці, тому й лікувальна ефективність гамма-глобулінів значно вища.