Інтернет-телефонія і відеозв'язок

Однією з найбільш цікавих ілюстрацій можливостей Інтернет як замінника традиційних засобів спілкування, є його використання в якості звичайного телефонного апарата. Принцип, що лежить в основі Інтернет-телефонії, простий: якщо по Мережі можна передавати дані, а людський голос давно вже навчилися відцифровувати, то чому б не скористатися Інтернетом, щоб поговорити? Варто помітити, що Інтернет-телефонія буває різна. Перший її тип: з'єднання між двома співрозмовниками за допомогою комп'ютерів, обладнаних звуковими картами, мікрофонами і засобами відтворення звуку (наприклад, колонками). У цьому випадку телефонні апарати не використовуються, і не потрібно набирати ніякого номера. Другий тип — дзвінок з комп'ютера, підключеного до Інтернету, на традиційний телефонний апарат. У цьому випадку спеціальна програма вибирає найближчий до вашого абонента телефонний сервер, з'єднується з ним по Мережі і просить додзвонитися до зазначеного вами номера. Якщо абонент знімає трубку, установлюється голосове з'єднання.

Відеоконференції

У Мережі існують спеціальні додатки, призначені для ведення відеоконференцій. Сфера застосування програм відеозв'язку і відеоконференцій дуже широка. З їхньою допомогою можна не тільки чути, але і бачити співрозмовника. Якщо програма передбачає одночасну роботу декількох користувачів (при цьому на екрані монітора виникають кілька вікон, у які передаються зображення учасників), то це дає можливість групового обговорення будь-якого питання і створення дійсного віртуального клуба.

30. Методика вивчення мови програмування.

Програмування – одна з самих традиційних тем у курсі інформатики, але місце і вага цієї теми в програмі даної дисципліни згодом змінюється. Найбільш істотний перегляд цього питання відбувся з переносом інформатики зі старших класів у базову школу і з розвитком комп'ютерних технологій. Новим напрямком у розвитку теми «Програмування» є введення до курсу інформатики вивчення об’єктно-орієнтованих мов програмування. Вчитель інформатики може в залежності від наявності комп'ютерної техніки і профільного напрямку школи викладати структурну чи об’єктно-орієнтовану мову програмування. Як об'єктно-орієнтовану мову в шкільній практиці можна використовувати розширення мови Паскаль – середовище візуального програмування Delphi-Pascal і Visual Basic.

Розглянемо питання, що таке програмування як предметна область. Програмування – це розділ інформатики, задача якого – розробка програмного забезпечення ЕОМ. У вузькому змісті слово програмування означає процес розробки програми певною мовою програмування. Розробку засобів системного програмного забезпечення і систем програмування прийнято називати системним програмуванням; розробку прикладних програм називають прикладним програмуванням. Згідно цьому принципу поділяють програмістів на системних і прикладних, в залежності від типу створюваних програм.

Виникає питання: для чого потрібно вивчати програмування в школі?

1. З метою фундаменталізації курсу інформатики. Одним з фундаментальних принципів інформатики є принцип програмного керування роботою комп'ютера. Зрозуміти його неможливо, не знаючи, що таке програма для ЕОМ. Таким чином, знайомство з програмуванням є елементом загальноосвітнього змісту інформатики.

2. З погляду профорієнтаційної функції предмета. Будь-який шкільний предмет повинний поряд з освітньою, виховною і розвиваючою функціями виконувати ще і профорієнтаційну. Програмування є професійною галуззю діяльності, дуже важливою, сучасною і престижною.

У залежності від мети й обсягу курсу наповнення методичної системи вивчення цього розділу може бути різним.

Існують різні парадигми програмування, і викладання кожної з них має свої особливості. До основних парадигм програмування відносяться:

• процедурне програмування (Паскаль, Бейсік, Фортран, Сі, Асемблери);

• логічне програмування (Пролог);

• функціональне програмування (Лісп);

• об’єктно-орієнтоване програмування (Смолток, Delphi-Pascal, Visual Basic, С++).

Класичним, універсальним і найбільш розповсюдженим у шкільній практиці є процедурний напрямок. Процедурні мови найбільше підходять для навчальної мети. Найбільш розповсюдженими в школах мовами програмування є Паскаль, Бейсік.

Класифікація мов програмування. На вступній бесіді вчитель повинний загалом охарактеризувати існуючі напрямки в програмуванні, розглянути сучасні підходи до розробки програм, дати класифікацію мов програмування й описати для розв’язування якого типу задач підходять різні мови.

1. Мови програмування низького рівня.

Мова асемблера.

1. Мови програмування високого рівня.

Fortran, Cobol, Algol, Pascal, Basic, C, C++, Java

2. Мови програмування баз даних.

SQL (Structured Query Language)