Конфіденційна інформація

«Конфіденційна інформація – це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні, окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених умов».

(Закон України „Про інформацію” від 02.10.92 р., розділ 2, ст. 30)

Умови віднесення тієї чи іншої інформації до КТ визначаються відповідним законодавством.

Такими є:

• дійсна або потенційна комерційна цінність інформації через незнання її третіми особами;

• відсутність вільного доступу до цієї інформації на законних підставах;

• вжиття власником інформації необхідних заходів для збереження її конфіденційності.

Забезпечення збереження конфіденційності інформації комерційного підприємства потребує дотримання таких умов:

1. визначення відомостей, що становлять КТ підприємства;

2. забезпечення порядку та умов для їх захисту.

Якщо ці вимоги не дотримуються, то у підприємства не має законних підстав для притягнення до відповідальності працівників, які розголосили чи передали інформацію, що становить КТ.

Відомості КТ підприємства умовно можна поділити на дві групи:

• науково-технічна (технологічна) інформація;

• ділова інформація.

До науково-технічної (технологічної) інформації належать дані про конструкцію машин і устаткування; креслення, схеми, конструктивні матеріали, рецептури, методи і способи виробництва, нові технології, напрями модернізації відомих технологій, процесів і устаткування, програмне забезпечення для ПЕОМ.

Правове регулювання захисту комерційної таємниці в Україні

З правової точки зору КТ є засобом захисту від недобросовісної конкуренції в рамках реалізації права на інтелектуальну власність. Це загальновизнане у світі положення випливає із змісту пункту VІІІ статті 2 Конвенції 1967 року, що утверджувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності, учасником якої був і колишній СРСР.

Згідно з законодавством України передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та інша відповідальність не лише за розголошення, а й за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (частина 3 статті 30 Закону „Про підприємства в Україні”).

У статті 47 розділу ІV Закону України „Про інформацію” говориться:

„Порушення законодавства України про інформацію тягне дисциплінарну, громадсько-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно з законодавством України”.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, що винні у скоєнні таких порушень:

• необгрунтована відмова від надання відповідної інформації;

• надання інформації, що не відповідає дійсності;

• умисне прорахування інформації;

• розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, особою, яка повинна зберігати таємницю;

• порушення порядку збереження інформації.

28 січня 1994 року був прийнятий Закон України № 3888-ХІІ „Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексу України і Кодексу України про адміністративні порушення”. Згідно з цим Законом, до Кримінального кодексу України додатково внесені такі статті:

• Стаття 148-6 „Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що є комерційою таємницею” (підприємницьке шпигунство), якщо не завдало великої матеріальної шкоди суб’єкту підприємницької діяльності, карається позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від 300 до 500 мінімальних розмірів заробітної плати.

• Стаття 148-7 „Розголошення КТ”. Умисне розг7олошення КТ без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно здійснене з корисливих або інших особистих мотивів і завдало великої матеріальної шкоди суб’єкту підприємницької діяльності – карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням права посідати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або штрафом до 50 мінімальних розмірів заробітної плати.

Крім цього, цим же Законом доповнений Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 164-3 „Недобросовісна конкуренція”, у частині 3 якої говориться: „Одержання, використання, розголошення КТ, а також конфіденційної інформації з метою завдання шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця несе накладання штрафу від 10 до 20 мінімальних розмірів заробітної плати”.

Не залишене поза увагою можливе виявлення підприємницького шпигунства в галузі проникнення в комп’ютерні системи. Так, 20 жовтня 1994 року був прийнятий Закон України „Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу і Кримінально-процесуального кодексу України” за № 218\94-ВС, в якому йдеться про це:

У зв’язку з прийняттям Закону України „Про захист інформації в автоматизованих системах” Верховна Рада постановляє:

Доповнити Кримінальний кодекс України статтею 198-1 „Порушення роботи автоматизованих систем”. Умисне вторгнення у роботу автоматизованих систем, що спричинило спотворення або знищення інформації, або розповсюдження програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в автоматизовані системи і спроможних призвести до спотворення, або знищення інформації, або ж носії інформації, - карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той самий строк, або штрафом у розмірі від 100 до 200 мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж самі дії, якщо ними завдано шкоди у великих розмірах, або здійснено повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.