МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МИРГОРОДСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ КОЛЕДЖ
ІМЕНІ М. В. ГОГОЛЯ
ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА
ЗВІТ
Про проходження навчально-ознайомчої практики
Склала студентка групи Д21
Ошейко Олена
Миргород
2015
ВСТУП
Мета практики: практично підтвердити набуті знання на лекційних заняттях. Навчально - ознайомча практика є обов’язковою частиною навчання студентів на спеціальності «Діловодство».
Діловодство (документаційне забезпечення управління) — діяльність окремих працівників або підрозділів щодо створення документаційно-інформаційної бази на різних носіях для використання управлінським апаратом у процесі реалізації його функцій в процесі здійснення управління підприємством.
Діловод – це особа, яка приймає, надсилає і сортує документи, листи та інші ділові папери за ступенем важливості; веде їх облік і контроль у спеціальних журналах; готує матеріали для керівника.
Документ - це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події об'єктивної дійсності та розумової діяльності людини. Залежно від матеріалу, що використовується для фіксування інформації, розрізняють документи на паперовій основі, на фотоплівці, магнітній стрічці, дискеті, лазерному диску тощо.
Базою проходження практики був кабінет №201(а). Завідувач кабінету – діловод-архіваріус Микитенко Юлія Василівна.
Завдання діловода
приймає, реєструє кореспонденцію і направляє її у структурні підрозділи;
відповідно до резолюцій керівника передає на виконання, оформляє реєстраційні карти;
відправляє відповідну документацію адресатам;
веде картотеку обліку проходження документальних матеріалів, здійснює контроль за їх виконанням;
видає необхідні довідки щодо зареєстрованих документів;
систематизує і зберігає документи, здає матеріали до архіву.
Історія розвитку діловодства
Розвиток діловодства сягає у давнину і пройшов кілька етапів. Створення та розвиток писемності у світі призвели до того, що з'явились угоди, які укладались між племінними та державними утвореннями, торгівельні угоди та інші господарські дії фіксувати письмово, надаючи їм правового характеру та зберігаючи інформацію, як на державному рівні, так і в приватних структурах. Першими письмовими документами, знайденими археологами, були тексти законів. Вони вибиті на кам'яному стовпі клинописом і відносяться до часу правління давньовавілонського царя Хаммурапі (1792-1750pp. до н.е.). Знайдені також договори між країнами, закони, звіти про будівництво, доноси чиновників, повідомлення розвідників про стан справ у сусідніх країнах, листи, скарги, договори, бухгалтерські книги тощо. мову, широкому застосуванні комп'ютерних систем оброблення та друкування документів, необхідності дотримання вимог чинних державних стандартів у цій галузі, впровадження раціональних прийомів роботи.
Як засвідчують історичні дані, процедура затвердження документа печаткою на глиняних табличках була розповсюдженою, що дало дослідникам підставу зробити висновок про наявність цього атрибуту майже в усього населення Стародавнього Сходу, окрім найбідніших верств. Подібні факти говорять про розуміння тогочасними поколіннями важливості культури документування та засвідчення документів, оскільки на знайденій у Стародавньому Вавилоні.
Динамічного розвитку діловодство набуло після винайдення паперу. Наприклад, у Давньому Римі було уведено правило чітко писаних законів. Складання зафіксованих на папері законів та правил було також головною вимогою учасників народних повстань, при цьому, щоб документ мав юридичну силу, від справочинця вимагалась абсолютна точність формулювань та досконале знання форми документа. Toж, як свідчить історія, перші документи складались саме для фіксації законів та міждержавних угод.й табличці занотовані факти втрати і печатки власниками.
ІНДИВІДУАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕКРЕТАРЯ
здатність до тривалої концентрації уваги;
хороша довготривала і оперативна пам'ять;
емоційна стійкість;
висока перешкодостійкість;
толерантність до численних контактів;
навики ділового спілкування;
конструктивне сприйняття критики на свою адресу.
Діяльність не рекомендується людям, які страждають на захворювання: органів дихання (бронхіальна астма, туберкульоз та ін.); серцево-судинної системи (порок серця, гіпертонія та ін.); нервової системи (неврози, менінгіт, пухлини та ін.).
