11. Норми права та інші засоби соціального регулювання.

Соціальні норми — це правила поведінки, що мають загальний характер і підтримуються особистими переконаннями людей та засобами громадського або державного впливу з метою забезпечення порядку та стабільності в суспільстві.

Основні види соціальних норм:

• моральні норми — це правила поведінки, які засновані на розумінні понять добра і зла, обов'язку, справедливості. Вони забезпечуються такими моральними факторами, як громадська думка, моральний осуд тощо;

• звичаї — це правила поведінки, які склалися історично, закріпилися у суспільній практиці у результаті багаторазового застосування в регулюванні певного роду суспільних відносин;

• релігійні норми — це норми, встановлені для регулювання суспільної і особистої поведінки прихильників певного віровчення, як правило, закріплюються у відповідних канонічних текстах;

• корпоративні норми — норми різного виду об'єднань та спілок — громадських організацій, професійних спілок, політичних партій; закріплені в їх статутних та програмних документах.

• правові (юридичні) норми.

Можливі й інші види соціальних норм. ОТЖЕ – моральні норми, звичаї, релігійні норми, - це і є інші засоби соціального регулювання.

Правова норма — це формально визначене, встановлене або офіційно визнане державою і забезпечене її примусовою силою правило поведінки загального характеру, спрямоване на врегулювання суспільних відносин.

Ознаки норми права:

• загальний характер (неперсоніфікованість) - поширюються на всіх людей, незалежно від того, чи знайомі вони з цими нормами, і розраховані на багатократну реалізацію.

• формальна визначеність. Норми права чітко сформульовані та зафіксовані в офіційному джерелі права (законі, міжнародно-правовому договорі тощо.

• загальнообов'язковий х-р. це загальновизнане правило поведінки, яке формулюється державою і має загальнообов'язковий характер.

• Забезпеченість можливістю державного примусу – це специфічна ознака права, що відрізняє його від інших засобів соціального регулювання: моралі, звичаїв, корпоративних норм та ін.

ї

12. Поняття та види функцій права.

Функції права — це основні напрями його впливу на суспільні відносини.

Функції права поділяють на загальносоціальні та спеціальні юридичні.

Загальносоціальні функції виражають вплив права на суспільство і поділяються на економічну, політичну, культурну, виховну, оціночну, інформаційну, ціннісно-орієнтаційну та ін.

Спеціально-юридичні поділяють на регулятивну (регулятивно-статичну і регулятивно-динамічну) й охоронну. Вони виражають специфічну регулятивну природу права.

Також поділяють на

1. Основні – Регулятивна і Охоронна. ( регулятивна має підвиди – регулятивно-статична і регулятивно-динамічна)

2. Неосновні – Обмежувальна, Компенсаційна,Відновлювана.

Регулятивно-статична функція – вплив права на суспільні відносини шляхом їх фіксації і закріплення у правових інституціях. Закріплення в нормах права суспільно корисних відносин, що потребують забезпечення стабільності й непорушності .

Регулятивно-динамічна функція спрямована на забезпечення нормального динамічного розвитку суспільно корисних відносин, процесу досягнення намічених завдань, визначеного запрограмованого результату. Вона спрямована на зміну й удосконалення існуючих, виникнення нових суспільних відносин. Регулятивно-динамічна функція виявляється у впливі права на суспільні відносини шляхом оформлення їхнього руху (динаміки).

Охоронна функція спрямована на забезпечення нормального здійснення регулятивно-статичної і регулятивно-динамічної функцій права, на охорону права від порушень. (санкції і заборони) Відповідно нею охоплюються попередження і припинення правопорушень, відновлення порушеного права, притягнення винної особи до юридичної відповідальності.

Неосновні функції

• Компенсаційна – право забезпечує здійсн компенсації за певні випадки-порушення.

• Обмежувальна – дії субєктів права не повинні порушувати права інших осіб.

• Відновлювальна – за допомогою правових засобів відновлюється попередній стано особи.