21. Поняття та види юридичних фактів.

Юридичні факти - це передбачені нормами права конкретні життєві обставини, які зумовлюють виникнення, зміну або припинення правовідносин. Для настання юридичного факту важливі дві обставини: фактична і юридична.

Ознаки:

1. знаходять свій вияв у зовнішніх обставинах або подіях матеріального світу і пов'язані з їх наявністю або відсутністю;

2. прямо або опосередковано передбачені нормами права;

3. викликають передбачені законом юридичні наслідки.

Залежно від підстав розрізняють такі види юридичних фактів:

1) за вольовим критерієм: на юридичні дії та юридичні події.

Юридичні дії — це обставини, які пов'язані з вольовою по­ведінкою суб'єкта правовідносин та характеризуються як зовніш­ній прояв його волі і свідомості.

• Усі юридичні дії можуть бути правомірними, тобто такими, що відповідають вимогам норм права (наприклад, укладення договору) або неправомірними, тобто такими, що не відповідають вимогам норм права (наприклад, вчинення правопорушення).

Юридичні події — це обставини або явища, виникнення, дія і припинення яких не залежить від волі суб'єктів правовідносин, але з настанням яких настають певні правові наслідки.

Розрізняють стихійні (природні), антропогенні (людські) та техногенні події.

2) за юридичними наслідками:

• правоутворюючі, тобто такі факти, які зумовлюють виникнення правовідносин (наприклад, при досягненні певного віку суб'єкт має право брати участь у виборах депутатів);

• правозмінюючі, тобто такі факти, які зумовлюють зміну пра­вовідносин (наприклад, при переведенні працівника на іншу роботу змінюється коло його прав і обов'язків);

• правоприпиняючі, тобто такі факти, які зумовлюють припи­нення правовідносин (наприклад, при скасуванні державної реєстрації припиняється існування юридичної особи);

3) за складом:

прості, тобто такі факти, які складаються з однієї життєвої по­дії або дії суб'єкта права,

складні, тобто такі факти, які складають певну сукупність окремих простих юридичних фактів, необхідних для настання юридичних наслідків (наприклад, пенсійні правовідносини можуть виникнути лише за наявності таких фактів, як досягнення певного віку тощо);

4) за тривалістю:

одноразові, складаються з одноразового акту їх виявлення (наприклад, купівля квитка,

триваючі, складаються з безперервних юридичних дій або юридичного стану (наприклад, перебуван­ня у шлюбі, перебування на службі в органах внутрішніх справ).

Юридичні факти відіграють важливу роль у правовій системі, вони поєднують норми права з реальними суспільними відносинами. За їх допомогою життєві обставини набувають юридичного значення і таким чином впливають на суспільні процеси та явища.

22. Основні форми реалізації права.

Реалізація норм права— це здійснення приписів правових норм у практичній діяльності суб'єктів права

Форми реалізації правових норм:

— використання — це така форма, за якої суб'єкти на свій розсуд за власним бажанням використовують надані їм права (реалізація права на вищу освіту);

— виконання — форма реалізації зобов'язальних правових норм, що полягає в активній поведінці суб'єктів, яку треба здійснювати незалежно від їх власного бажання (наприклад, реалізація положень КК України про надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані);

— дотримання — це така форма реалізації заборонювальних норм права, яка полягає у пасивній поведінці суб'єктів. Для неї характерним є утримання від активних дій, заборонених юридичними нормами (наприклад, не порушення водіями транспортних засобів обмежень швидкості руху);

— застосування правових норм — це організаційно-владна діяльність компетентних органів держави з реалізації правових норм щодо конкретних життєвих обставин та персоніфікованих суб'єктів (рішення суду).

За суб'єктним складом розрізняють індивідуальну і колективну форми реалізації. 

Одні правові вимоги суб'єкт права може реалізувати самостійно, одноосібно , право на працю, на освіту і т.д.), реалізація інших приписів вимагає об'єднання суб'єктів права, їх взаємодію з метою отримання конкретного правового результату (наприклад ,право на об'єднання, включаючи право створювати професійні союзи для захисту своїх інтересів.

З точки зору рівня реалізації містяться в нормативних актах положень виділяють:

1. а) реалізацію загальних установлень містяться в преамбулах законів, у статтях фіксуючих загальні задачі і принципи права та правової діяльності;

2. б) реалізацію (поза правовідносин) загальних форм, що встановлюють правовий статус і компетенцію;

3. в) реалізацію в конкретних правовідносинах конкретних правових норм.