- •1. Поняття, ознаки, види юридичних наук
- •2. Поняття та особливості предмету теорії права
- •3. Поняття, значення та складові методології:
- •4. Державна та політична влада: співвідношення.
- •5. Поняття та ознаки держави
- •6. Поняття та елементи форми держави.
- •7. Функції та завдання держави: співвідношення.
- •8. Органи держави та місцевого самоврядування.
- •9. Поняття та ознаки правової держави.
- •10. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •11. Норми права та інші засоби соціального регулювання.
- •12. Поняття та види функцій права.
- •13. Природно-правовий тип праворозуміння.
- •14. Юридичний позитивізм як тип праворозуміння.
- •15.Форма та джерело права: співвідношення понять.
- •16.Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •17.Норма права: поняття та ознаки.
- •18.Структура системи права.
- •19.Поняття та структура законодавства.
- •20.Поняття, ознаки та види правовідносин.
- •21. Поняття та види юридичних фактів.
- •22. Основні форми реалізації права.
- •23. Поняття, ознаки та види тлумачення норм права.
- •Види тлумачення правових норм.
- •24. Структура та функції правової свідомості.
- •25. Поняття та функції правової культури.
- •26. Правова поведінка: поняття та види.
- •27. Правопорушення: ознаки та склад.
- •28. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •29. Законність як багатоаспектна категорія.
- •30. Поняття, ознаки та функції правопорядку.
18.Структура системи права.
є два поняття: «система права» і «правова система», які не є тотожними, їх слід розрізняти.
Правова система — поняття ширше, ніж система права. Система права входить до правової системи, є засадною системою в системі.
На відміну від правової системи система права — правова категорія, яка означає внутрішню будову, внутрішню структуру права будь-якої країни. Вона виражається через розподіл і побудову нормативного матеріалу, за допомогою якого її різні блоки (частини) постають у єдності. Система права — це об'єктивно обумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями та інститутами.
Під структурою системи розуміється єдність елементного складу системи і взаємодія складових її елементів. Структура — це засіб зв'язку елементів у системі, які забезпечують її спрямоване функціонування та усталеність (стабільність)
Структурні елементи системи права:
норми права;
інститути права;
підгалузі права;
галузі права.
Норма права — «цеглинка» системи права, первинний компонент, із якого складаються інститути і галузі права. Не може існувати норма права, яка не входила б до певного інституту і галузі права.
Галузь права є найбільшим елементом серед тих, з яких складається система права. Цивільне право, кримінальне право, трудове право, адміністративне право та ін. — це галузі права.
Все йде за ступенем узагальненості регулювання - галузь – регулює вузьке коло відносин, підгалузь ще вужче,
19.Поняття та структура законодавства.
Система законодавства - комплекс нормативно-правових приписів, що містяться в законах і розподілені залежно від предмета і метода правового регулювання по галузях та інститутах законодавства.
Структура системи законодавства — внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженні і поділі на галузі та інститути законодавства.
Структуру системи законодавства можна класифікувати за такими критеріями:
- предметом правового регулювання (галузева),
- юридичною чинністю актів (субординаційна),
- особливостями форми державного устрою (державно-ор-ганізаційна).
Структура системи законодавства
Галузева (горизонтальна) - відображає предмет правового регулювання - — поділ нормативно-правових актів за предметом регулювання:
цивільне законодавство, кримінальне законодавство, адміністративне законодавство та ін.
Субординаційна, або ієрархічна (вертикальна) - відображає юридичну чинність актів — поділ нормативно-правових актів на певні групи за їх юридичною чинністю:
закони, укази, постанови уряду, нормативні акти місцевих органів влади та ін.
Державно-організаційна (вертикальна) - відображає особливості форми державного устрою - - поділ нормативно-правових актів за територіальним значенням: законодавство федеральне і законодавство суб'єктів федерації (наприклад, у Російській Федерації).