21. Економічний зміст і функції ціни.

Ціна-це грошовий вираз вартості товару( продукції, послуг.

Суть ціни повніше проявляється в її функціях:

1. Розподільча (впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів у суспільстві)

2. Урівноважування( забезпечує рівновагу між обсягом попиту і пропозиції на ринку, що сприяє ліквідації на ньому надлишку та дефіциту товарів );

3. Інформаційна(виражається в поширенні операційних даних про наявність товару, їх дефіцитність і витрати виробництва, про конкурентів,товарні ринки);

4. Стимулююча (сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково- технічному прогресу, оновленню асортименту);

5. Забезпечення доходності підприємства( проявляється в прагненні кожного підприємства встановити такі ціни на продукцію, які б забезпечила максимальний дохід при оптимальному обсязі виробництва продукції та його витратах);

6. Обліково-аналітична (забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування).

22.Види цін

Ціна- це грошова сума, що сплачується за конкретний товар.

Ринкова ціна встановлюється безпосередньо на ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Іноді таку ціну називають вільною; вона не встановлюється спеціальними органами, не нав’язується згори.

У ринковій економіці ціни класифікують за різними критеріями.

1) залежно від розмірів купівлі-продажу товарів:

а) біржові ціни (ціни на товари, що реалізуються у порядку біржової торгівлі);

б) внутрішньофірмові трансфертні ціни (застосовуються при обміні товарами і послугами у межах міжнародних монополій);

в) роздрібні ціни (ціни для населення у магазинах тощо);

г) ціни виробництва (оптові ціни)

2) ціни за способом формування:

а) конкурентні (ціни, що формуються в умовах вільної конкуренції, тобто під впливом співвідношення попиту і пропозиції);

б) монопольні ціни (ціни, що формуються в умовах відсутності вільної конкренції, як правило, встановлюються монополістами на рівні, вищому, ніж ціни виробництва);

в) регульовані ціни (ціни, що регулюються державою)

3) ціни залежно від території їхньої дії:

а) поясні ціни (існують в межах однієї країни; обумовлені істотними відмінностями у видатках на виробництво продукції, а також на її транспортування до місця споживання);

б) національні ціни (встановлюються кожною країною залежно від структури виробництва; наприклад, в Італії, де вирощуються цитрусові, ціни на них значно нижчі, ніж в Україні, де це імпортна продукція);

в) світові ціни (це експортна ціна світових постачальниківтовару та імпортна ціна в країнах його ввезення)

4) ціни різного призначення:

а) пільгові ціни (встановлюють для стимулювання продажу окремих товарів);

б) ціни пропозиції /вихідні, базисні/ (ціни, встановлені для товарів без знижки, заздалегідь зазначені продавцем);

в) прейскурантні ціни (ціни на промислову, с/г продукцію і послуги, що фіксуються в спеціальних довідниках-прейскурантах).

23. Підходи до формування ціни.

Формування ціни відбувається під дією багатьох взаємо пов’язаних факторів, сукупність яких можна розбити на три групи:

-попит і пропозиція;- виробничі витрати;-ситуація з конкуренцією.

За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися такі методи ціноутворення:

_Метод»витрат+прибутку», за яким ціна (Ц) обчислюється за формулою: Ц=С+Пр, де С- собівартість прод. ;Пр- величина прибутку в ціні. Прибуток визначається у відсотках до собівартості.

Отримання цільової норми прибутку-метод ціноутворення, орієнтується на витрати і цільову норму прибутку.При цьому використовується концепція беззбитковості і при встановленні ціни враховується залежність загальних витрат і виручки від обсягу продажу: Ц=Сзмін+(Спост+Пр аг)/Qн; де Сзмін-величина змінних витрат на один. прод.; Спост- постійні витрати на дану прод. За певний період(рік); Qн- обсяг продажу продукції в натуральних одиницях.

-Метид оцінки споживчої вартості передбачає оцінку споживчого ефекту, який одержує споживач від використання товару.

-Пропорційне ціноутворення – метод, при якому фірми виходять не стільки з власних витрат, оцінки споживчої вартості чи попиту, скільки із цін конкурентів. При цьому методі ( його ще називають «за рівнем конкуренції») ціна встановлюється як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів, тобто:

Ц=f(ЦqЦq….Цп)

-Метод швидкого повернення витрат використовуються з метою активного продажу великих обсягів продукції і швидкого повернення вкладених коштів. Така поведінка може зумовлюватися невпевненістю виробників у тривалому успіху їхньої продукції на ринку.

Існує ще ряд інших методів ціноутворення, але при використанні будь-якого з них надалі ціна коригується, використовується ряд знижок і доплат до ціни.