- •1). Поняття функції двох змінних.Означення
- •2).Область визначення функцій двох змінних.
- •3).Частинні і повний прирости функцій двох змінних.
- •5).Частинні похідні складної функіції
- •6).Частинні похідні вищих порядків
- •7).Екстремум функції двох змінних. Умови існування екстремуму
- •8).Найбільше і найменше значення функції двох змінних
- •10). Загальний інтеграл звичайного диференціального рівняння
- •11) Др з відокремленими змінними, др зі змінними що відокремлюються.
- •12) Однорідні др першого порядку
- •13) Лінійні др першого порядку
- •14) Рівняння Бернулі
- •1. Властивості розв’язків лінійних однорідних систем
- •16) Поняття числово ряду.Необхідна умова збіжності ряду.
- •17) Збіжність ряду. Необхідна умова збіжність ряду.
- •19) Достатні умови збіжності ряду-гранична ознака порівняння
- •20) Достатні умови збіжності ряду -радикальна ознака Коші
- •22) Достатні умови збіжності ряду-інтегральна ознака Коші
- •23) Знакопоперечні ряди. Теорема Лейбніца. Абсолютна та умовна збіжність
- •Абсолютна збіжність числових рядів
- •Умовна збіжність
- •24) Функціональний ряд. Обчислення радіуса збіжності степеневих рядів
- •25) Ознака збіжності степеневого ряду
- •26) Ряд Тейлора та Маклоренна
- •27) Розклад елементарних функцій в ряд Маклорена
- •28)Ряд Фур’є для періодичної функції з періодом 2π
- •29) Ряд Фур’є для періодичної функції з періодом 2l
- •30) Ряд Фур’є для парної періодичної функції з періодом 2π
- •31) Ряд Фур’є для непарної періодичної функції з періодом 2π
13) Лінійні др першого порядку
де диференціальний
оператор L -
лінійний оператор, у -
невідома функція (наприклад, від часу
),
а функція праворуч - ƒ є даною функцією
такого ж характеру, як у .
Для такої функції ми можемо записати
рівняння явно
і, навіть точніше,
Лінійний оператор можна розглядати у формі
Лінійність умови на L виключає такі операції, як піднесення до квадрату похідної від у, але дозволяє, наприклад, брати другу похідну у. Зручно переписати це рівняння в операторній формі
де D є диференціальним оператором д / д (тобто Dy = у ', D 2 у = у ", ...), і я - задані функції.
Таке рівняння має порядок п, індекс старшої похідної у, у рівнянні.
Типовим простим прикладом лінійного диференціального рівняння є, наприклад, те, що використовуються для моделювання радіоактивного розпаду. Нехай N (т) позначає число радіоактивних атомів в деякому зразку матеріалу у час t. Тоді для деякої сталої А> 0, кількість радіоактивних атомів, що розпадається, може бути записана як
Якщо у вважається функцією тільки однієї змінної, то говорять про звичайне диференціальне рівняння, в іншому разі похідні та їх коефіцієнти слід розуміти як вектори, матриці або тензори, тож одержимо (лінійне) рівняння в частинних похідних.
Випадок, коли ƒ = 0, називається однорідним рівнянням . Воно особливо важливе для розв'язання у загального випадку, оскільки його розв'язки можна додавати до розв'язку неоднорідного рівняння, щоб дістати інший розв'язок (методом часткового і однорідного розв'язків). Коли я - це числа, рівняння,називається рівнянням зі сталими коефіцієнтами.
14) Рівняння Бернулі
1. Поділимо ліву і праву
частини на
2. Зробимо заміну
3. Розв'язуємо диференціальне рівняння
Його можна розв'язати за допомогою інтегрувального множника
15) Система лінійних ДР Система диференціальних рівнянь, що записана у вигляді
називається лінійною неоднорідною системою диференціальних рівнянь. Система
називається лінійною однорідною системою диференціальних рівнянь. Якщо ввести векторні позначення
,
,
,
то лінійну неоднорідну систему можна переписати у вигляді
а лінійну однорідну систему у вигляді
.
Якщо
функції
неперервні
в околі точки
,товиконані
умови теореми існування та єдиності
розв’язку задачі Коші, і існує єдиний
розв’язок
системи рівнянь, що задовольняє початковим даним
1. Властивості розв’язків лінійних однорідних систем
Властивість
1. Якщо
вектор
є
розв’язком лінійної однорідної системи,
то і
,
де
-
стала скалярна величина, також є
розв’язком цієї системи.
Дійсно, за умовою
.
Але тоді і
оскільки
дорівнює нулю вираз в дужках. Тобто
є
розв’язком однорідної системи.
16) Поняття числово ряду.Необхідна умова збіжності ряду.
Числовий ряд — ряд, елементами якого є числа.
Нехай
—
деяка числова
послідовність.
Для кожного
визначена
скінченна сума
Дві числові
послідовності
та
називаються числовим
рядом і
позначаються
Число
називається n-тим
членом, а число
— n-тою
частковою сумою ряду
Якщо послідовність часткових
сум
збігається
до деякого числа
(див. Границя
числової послідовності),
то числовий ряд називається збіжним,
а число
—
називається сумою цього ряду, і
позначається
.
Якщо ж скінченної границі не існує, то числовий ряд називається розбіжним.
.
Якщо послідовність часткових сум збігається до деякого числа (див. Границя числової послідовності), то числовий ряд називається збіжним, а число — називається сумою цього ряду, і позначається
.
Якщо ж скінченної границі не існує, то числовий ряд називається розбіжним.
