27.Транспортний комплекс України.

Транспорт — специфічна галузь господарства. Він не створює, як промисловість чи будівництво, нових матеріальних цінностей. Результатом роботи транспорту є переміщення вантажів і людей. Вантажний транспорт передусім обслуговує галузі виробничої сфери; пасажирський, здійснюючи перевезення людей, надає соціальні послуги. Важливість транспорту полягає в тому, що він забезпечує зв’язки між галузями, підприємствами, регіонами країни, зарубіжними державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідне постачання сировини і вивіз продукції. Вагомою є роль галузі в підвищенні рівня життя населення. Зайнято у транспорті близько б % працівників господарського комплексу країни.

Для сучасного транспорту властива різноманітність видів, кожен з яких має свої специфічні виробничі особливості. Поділяють його на складові частини, передусім, за середовищем, у якому здійснюється переміщення вантажу чи людей . За цим підходом до транспортного комплексу відносять сухопутний, водний та повітряний. У сухопутному виділяють автомобільний, залізничний і трубопровідний; у водному — морський і річковий. Специфічною галуззю транспортного комплексу є міський пасажирський транспорт.

Для визначення ролі транспорту в національному господарському комплексі та частки кожного з видів використовують такі специфічні показники, як обсяг перевезень, вантажо- та пасажирообіг. Обсягом перевезень — це маса перевезених вантажів (кількість пасажирів) за певний проміжок часу (рік, місяць, добу). Для обчислення роботи транспорту до уваги беруть і відстань перевезень: добуток обсягу перевезень на відстань їх транспортування називають вантажо- або пасажирообігом і визначають відповідно в тонно-кілометрах і пасажиро- кілометрах. Підсумовуючи роботу, виконану всіма транспортними засобами за рік, отримують річні величини вантажо- та пасажирообігу. Розділивши ці величини на річний обсяг перевезень, можна визначити середню відстань перевезень для кожного окремого виду транспорту. Так, середня відстань для вантажних перевезень автомобільним транспортом України становить приблизно 170 км, залізничним — близько 500 км, трубопровідним — близько 950 км, річковим — близько 200 км, морським — понад 5000 км. Отже, найбільша відстань перевезень характерна для морського транспорту, а найменша — для автомобільного. Такі ж відмінності в середній відстані перевезень характерні й для пасажирського транспорту.

В Україні розвинуті всі види сучасного транспорту. Однак загальний обсяг перевезених вантажів та вантажообіг з 1990 до 2008 року здебільшого з року в рік знижувалися. Обсяг перевезених вантажів за 2008 рік майже у 7 разів нижчий, ніж значення цього показника за 1990 рік . Оскільки за ці роки суттєво зростала відстань перевезень, то вантажообіг в останні роки зростає й у 2008 році становив близько 48 % вантажообігу 1990 року.

Оскільки різні види транспорту мають певні відмінності щодо темпів і тенденцій розвитку, то відбуваються зміни їх часток . У вантажообігу найбільшу частку (52,3 %) має залізничний транспорт, а в паса жирообігу — знову провідні позиції посів автомобільний транспорт.

Залізничний транспорт. Залізничний транспорт в Україні посідає перше місце за вантажообі пом і друге—за пасажирообігом. Експлуатаційна довжина залізниць загального користвання дорівнює близько 22,6 тис. км. У Франції, яка має площу дещо меншу, ніж Україна, довжина залізниць сягає 34 тис. км, а у ФРН—45 тис. км.

Перша на українських теренах залізниця Львів — Перемишль була побудована в 1861 році. У 1865 році прокладено залізницю Одеса — Балта, яку пізніше продовжили до Кременчука. Будували її передусім з метою полегшення експорту хліба з центральних районів України. До 1913 року довжина залізничних магістралей становила близько 16 тис. км. З 1930-х років розпочато електрифікацію залізниць. Зараз найважливіші з них електрифіковані (понад третина загальної довжини всіх залізниць). Паровози замінені тепловозами та електровозами. Найгустіша мережа залізниць — у Донбасі, Придніпров’ї та західній частині України. Найменше залізниць на Поліссі та в південній частині держави. Залізничний транспорт забезпечує швидкий і регулярний рух незалежно від пори року. Для залізничного транспорту характерна масовість і порівняно низька собівартість перевезень.

До недоліків цього виду транспорту необхідно віднести низьку маневреність, необхідність додаткових довезень вантажів іншими видами транспорту, перевантаженість, а також доволі високу вартість прокладання нових залізниць. Основну частку в перевезеннях залізницями становлять промислові вантажі: залізна руда, кам’яне вугілля, будівельні матеріали, лісоматеріали тощо. Залізничним транспортом перевозять також значну кількість зерна, цукрових буряків.

Серед залізничних шляхів, які забезпечують внутрішні зв’язки, важливе значення мають: Донецьк — Кривий Ріг, Харків — Сімферополь, Київ — Львів, Львів — Одеса,Харків — Херсон, Львів — Чоп. З міжнародних залізничних магістралей основними є: Донецьк — Ростов-на-Дону, Харків — Вітебськ, Київ — Москва, Володимир-Волинський — Катовіце, Львів — Краків, Чоп — Прага, Чоп — Будапешт.

Найбільшими залізничними вузлами с Київ, Харків, Донецьк, Одеса, Львів, Дніпропетровськ, Фастів, Жмеринка, Козятин тощо.В Україні роблять перші спроби створити мережу швидкісних залізниць.Уведено в дію швидкісні потяги на ділянці Київ — Харків («Столичний Експрес»), Київ — Чернігів, Київ — Хмельницький, Київ — Дніпропетровськ тощо.Однак через недостатньо якісну колію швидкість потягів на них не перевищує 140 км/год проти 320 км/год в розвинутих державах. У недалекому майбутньому планують створити швидкісні залізничні лінії Дніпропетровськ — Сімферополь, Львів — країни західної Європи.

Автомобільний транспорт. У нашій країні створено порівняно густу мережу автомобільних шляхів із твердим покриттям. Загальна довжина автомобільних шляхів становить 172,4 тис. км, з них 164 тис. км — із твердим покриттям. Шляхи, які забезпечують високу пропускну спроможність та швидкість руху, не перетинаються ні з іншими шляхами, ні з пішохідними доріжками, називають автомагістралями. Автомобільний транспорт маг неабияке значення для перевезення на короткі відстані. Особлива роль автомобільного транспорту — в обслуговуванні будов і сільськогосподарських підприємств. Обсяги перевезень автомобільним транспортом в останні роки мають тенденцію до зниження. І хоча вантажообіг та середня відстань перевезень зросли, частка автомобільного транспорту у вантажообігу усіх видів транспорту залишається невисокою (5,9 %). За пасажирообігом в Україні він посідає перше місце, випереджуючи залізничний. Автобуси залишаються найважливішими засобами внутрішньообласних перевезень пасажирів. Найважливішими автомагістралями є Київ — Брест, Харків — Москва, Дніпропетровськ — Сімферополь, Київ — Львів— Чоп, Київ— Одеса тощо. Майже кожний обласний центр став великим вузлом автошляхів. Найбільші з них — Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк.

Трубопровідний транспорт. Трубопроводи дають мож­ливість транспортувати на значні відстані нафту, продукти її переробки, природний газ, воду. Газ становить близько 2/3 обсягу транспортування продукції трубопроводами, менше третини припадає на нафту. Загальна довжина тру­бопроводів в Україні — понад 40 тис. км, близько 87 % з яких припадає на газопроводи, а 13 % — нафтопродукти- й нафтопроводи.

В Україні перший газопровід був прокладений у 1924 році — з Дашави до Стрия. Внутрішньодержавне зна­чення мають газопроводи Шебелинка — Київ, Шебелинка — Харків, Шебелинка—Дніпропетровськ — Кривий Ріг—Оде­са, Угерське — Івано-Франківськ, Глібівка — Сімферополь.

Територією України проходять міжнародні газопроводи — «Братерство»,«Союз», «Прогрес», Уренгой — Помори — Ужгород, які постачають газ із Росії в Угорщину, Словаччину та країни Західної Європи. У нашу країну газ подається з родовищ Росії та Туркменістану. Найважливішими нафтопроводами, що подають на підприємства вітчизняну нафту, є Долина — Дрогобич, Битків —Надвірна, Качанів — Охтирка, Гмідниці — Прилуки — Кременчук — Херсон. В Україну нафта подається трубопроводами Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон — Одеса. У 1963 році через нашу країну пройшов транс’європейський нафтопровід «Дружба», який транспортує російську та середньоазійську нафту в Україну та інші країни Європи.

Проблеми і перспективи сухопутних видів транспорту. Основними проблемами залізничного транспорту є потреба прокладання нових високоякісних шляхів, покра­шення стану вже наявних, розширення мережі електрифіко­ваних та двоколійних залізниць, оновлення рухомого складу (потягів, вагонів), упорядкування та реконструкція станцій, вокзалів.

Низька якість українських автомобільних шляхів спри­чиняє сповільнення швидкості доставки, аварійні ситуації на дорогах. Використання автомобілями неякісного палива призводить до забруднення повітря важкими металами та канцерогенними речовинами. Тому необхідно поступово пе­реводити автомобільний транспорт на якісніші види палива Постійного підтримання в належному стані, періодичного оновлення обладнання потребує і трубопровідний транспорт. Проблемами міського транспорту (трамвайного, тролейбусного, автобусного, метро) є оновлення рухомого складу та зростання обсягів перевезень. Автобусний транспорт у місті є одним з основних забруднювачів довкілля відпрацьованими газами, а тому його необхідно переводити на газове пальне, замінювати електротранспортом. Станом на січень 2009 року довжина тролейбусних ліній в Україні становила 4,4 тис. км, трамвайних — 2,1 тис. км. Метрополітени поки що діють тільки у трьох містах Украї­ни — Києві, Харкові та Дніпропетровську (загальна довжи­на колії станом на січень 2009 року становила 92 км). Цей вид транспорту доцільно використовувати тільки в містах- мільйонерах.

Важливе значення для господарства України, довжина берегової лінії якої становить понад 2000 км, має морський транспорт. З 1970 р. до 1990 р. його вантажообіг зріс більш як утричі, а пасажирообіг —удвічі. Однак за наступне десятиріччя ці показники зменшилися майже у 15-17 разів. В останні роки знову почали зростати обсяги перевезень вантажів та вантажообіг водних видів транспорту.

Сучасні чорноморський та азовський флоти становлять вантажні судна великої вантажопідйомності й швидкісні пасажирські судна, у тому числі на підводних крилах. Для того щоб морський транспорт надійно працював, потрібне добре оснащене сучасне портове господарство, здатне здійснювати навантажувально - розвантажувальні операції. Зокрема це стосується сучасних нафтових терміналів, здатних приймати потужні танкери.

Головним портом Чорного моря є Одеса. Цс універсальний порт, через який проходить понад 20 млн т вантажів (20 % морського транспорту України). Другий за значенням чорноморський порт — Іллічівськ, з якого курсують не лише кораблі, а й пороми до болгарського міста Варни. Через ці порти транспортують сировину, продукцію машинобудування, сільського господарства. Важливе значення мають також морські порти Херсон та Миколаїв. В останні роки тільки близько 15 % загального обсягу перевезень припадає ча малий (у межах одного моря) та великий каботаж. Відповідно 85 % припадає на зовнішні перевезення. У свою чергу, серед останніх близько 50 % становлять експортні вантажі, близько 40 % — транзитні, а понад 10 % — імпортні товари. У структурі вантажів, які транспортують морські судна, переважають нафта, нфтопродукти, руди металів, кам’яне вугілля, будівельні матеріали. Перевезення пасажирів морським транспортом практично припинилися. Найбільше вони збереглися в Севастополі, на який припадає понад 80 % морських перевезень пасажирів. Пасажирські судна більше використовують. Річковий транспорт працює сезонно, і напрямки шляхів не завжди збігаються з найзатребуванішими. До основних річкових шляхів належать Дніпро з Десною і Прип'яттю, а також Південний Буг, Сіверський Донець, Дністер, Дунай. По Дніпру з притоками здійснюються міждержавні зв’язки з Білоруссю, Росією, а по Дунаю — з Румунією, Словаччиною та іншими країнами Європи. Нарешті річок переважають внутрішньообласні перевезення, де інколи 100 % становлять будівельні вантажі. Найбільшими річковими портами є Київ, Черкаси. Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон; Ізмаїл, Рені (Одеська обл.). Загальна довжина річкових судноплавних шляхів, що експлуатуються в Україні, помітно скорочується. У 1990 році вона становила 4 тис. км, а станом на січень 2009 р. — лише 2,4 тис. км. Водний транспорт зараз використовують недостатньо ефективно. Щоб забезпечити роботу суднам, які за відповідну плату (фрахт) виконували б перевезення вантажів для різних країн, необхідно розширювати коло економічних партнерів на світовому ринку (у перевезенні вантажів з портів України і до них в останні роки бере участь близько 10 тис. закордонних суден).

Важливе значення в Україні мас повітряний транспорт. Основна його перевага — висока швидкість перевезень (швидкість сучасних літаків перевищує 900 км/год), а недолік — висока вартість. Тому авіацію використовують для перевезення пасажирів, поштових та інших цінних вантажів, а також швидкопсувних вантажів. Найбільші аеропорти розміщені в Києві (Бориспіль, Жуляни), Харкові, Львові, Сімферополі, Донецьку. Понад 60 % повітряних перевезень припадає на міжнародні авіарейси. Так, Київ сполучений авіалініями із 55 країнами. Серед них — держави Європи і Близького Сходу, Росія, США, Канада тощо. Авіаційні перевезення в Україні здійсню­ють три великі авіакомпанії: «Авіалінії України», «Аеросвіт», «Міжнародні авіалінії України».