17.Зайнятість і безробіття у різних регіонах України: сучасний стан і проблеми вирішення.

До зайнятого населення відносять осіб, які займаються економічною діяльністю з метою отримання доходу. Сюди належать передусім ті, хто працює за наймам на умовах повного (неповного) робочого дня (тижня), а також само зайняті (роботодавці; особи, які самостійно забезпечують себе роботою або безкоштовно працюють у сімейному бізнесі). В Україні тих, хто працює за наймом, у 2008 році було 80,7 %, а самозайнятих — 19,3 %.

При цьому частка останніх поступово зростає. Учнів та студентів працездатного віку, які навчаються з відривом від виробництва, військових строкової служби до зайнятого населення не відносять. Вони разом з пенсіонерами та людьми, які з тих чи інших причин не шукають роботу, належать до економічно неактивного населення (в Україні у 2008 році таких було близько 13,0 мли осіб). Найбільшу частку (38,9 %, за даними 2008 року) серед неактивних становили особи, старші за осіб працездатного віку, 27,2 % — учні та студенти денної форми навчання.

Рівень зайнятості визначають як відношення кількості зайнятого населення віком 15-70 ро­ків до всього населення цього віку. В Україні, за підсумками 2008 року, рівень зайнятості становив 59,3 % (54,0 % для жінок і 65,2 % для чоловіків).

Проблеми та географія зайнятості населення. Особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які не мали роботи (прибуткового заняття), шукають роботу і готові приступити до роботи за наймом або на власному підприємстві, за визначенням МОП, належать до ба- робітних. Відношення кількості безробітних віком 15-70 років до всього економічно активного населення називають рівнем безробіття. В Україні безробітних у середньому за 2008 рік було 1,4 млн, а отже, рівень безробіття становив 6,3 % (мал. 84). Це значно нижче, ніж у попередні роки (за 2000 рік рівень без­робіття в Україні становив близько 12 %). Показник цей кращий порівняно із середнім його значенням для країн Європейського Союзу — 7,0 % за 2008 рік. Так, в Іспанії та Словаччині рівень безробіття перевищував 10 %. Натомість у Нідерландах, Данії, Австрії він був менший, ніж 4 %. Не всі безробітні реєструються в державних центрах зайня­тості, а отже, рівень зареєстрованого безробіття є нижчим, ніж ре­альний. В Україні існує і так зване приховане безробіття. Суть його полягає в тому, що на багатьох підприємствах чисельність працівників значно перевищує оптимальну, тобто таку кількість, за якої забезпечується ефективна робота підприємства, або люди не працюють через простоювання підприємства.

В умовах, коли в Україні демографічна ситуація є склад­ною, доволі вагомою є проблема раціонального використан­ня робочої сили. Передусім це стосується належної оплати праці висококваліфікованих працівників, які часто шукають роботу за кордоном.

Окремі регіони України мають певні відмінності в рівнях зайнятості та безробіття населення. Це пов’язано як з особливо демографічних процесів, так і з особливостями економічного розвитку. Найвищий рівень зайнятості був характерний передусім для Києва і Севастополя (понад 62 % за 2008 рік), Донецької, Дніпропетровської, Київської, Закарпатської, Херсонської, Харківської, Запорізької, Полтавської, Чернігівської, областей, АР Крим (понад 59 % за 2008 рік). У містах загальнодержавного підпорядкування, а також частині вказаних вище областей та Одеській області рівень безробіття за 2008 рік становив менше, ніж 6 %. Найнижча частка зайнятих зафіксована в Тернопільській та Івано-Франківській областях (менше, ніж 54 %), а найвищий рівень безробіття — у Рівненській, Чернівецькій, Тернопільській, Миколаївській, Житомирській областях (понад 8,0 %) . Проблеми зайнятості загалом залишаються найскладнішими в західному регіоні.