- •1. Поняття, предмет, метод конституційного права України.
- •2. Конституційні механізми «стримування та противаг» в повноваженнях органів державної влади: загальна характеристика та особливості застосування в Україні.
- •3.Конституційно-правовий статус органів парламентського контролю, їх характеристика та повноваження (Рахункова палата, омбудсмен, парламентські комітети).
- •4. Поняття конституційно-правової відповідальності, співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності
- •5. Поняття системи конституційного права, загальна характеристика її елементів
- •6. Верховна Рада України в механізмі державної влади, її ознаки як єдиного законодавчого органу в Україні.
- •7. Особливості конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад та сільського, селищного, міського голови.
- •8. Джерела конституційного права, їх загальна характеристика
- •9. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України (порядок роботи).
- •10. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •11. Особливості Конституції України як Основного Закону держави
- •12. Функції та конституційні повноваження Верховної Ради України.
- •13. Правове регулювання та порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради, сільський, селищний, міський голова, районні області ради)
- •14.Конституційно-правові відносини і їх загальна характеристика.
- •15.Поняття та конституційно-правовий статус іноземців і осіб без громадянства в Україні.
- •16.Конституційні засади, порядок формування, склад та повноваження суду присяжних в Україні.
- •17.Парламентсько-президентська форма республіки України: особливості організації та функціонування державної влади.
- •18.Суб'єкти конституційно-правових відносин: загальна характеристика й класифікація.
- •20.Поняття й особливості конституційно-правового статусу біженця та осіб, що потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.
- •20.Організаційно-правові форми волевиявлення народу, їх загальна характеристика.
- •21.Конституційний закон, звичайні закони та підзаконні акти як джерела конституційного права в Україні.
- •22.Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування.
- •23.Конституційний суд як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
- •24.Конституційні (юридичні) ознаки унітарної держави
- •25. Поняття й зміст конституційного ладу держави.
- •26. Державні символи України, порядок їх затвердження, правова охорона.
- •27. Адміністративно-територіальний устрій України та порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою.
- •28. Система судів загальної юрисдикції, їх характеристика.
- •29. Правова охорона Конституції: загальна характеристика.
- •30. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як орган конституційного контролю.
- •31. Конституційні засади правосуддя в Україні.
- •32. Підстави набуття громадянства України.
- •33. Дія конституційних норм у часі, просторі та за колом осіб.
- •34. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, їх повноваження.
- •35. Конституційний статус Президента України як глави держави.(ст.. 102-112)
- •36. Класифікація норм конституційного права.
- •37. Громадянство: поняття та конституційно-правова природа.
- •38. Поняття державного органу України і його конституційний статус.
- •39. Правовий статус сільського, селищного, міського голови. Порядок дострокового припинення ним своїх повноважень.
- •40. Міжнародно-правові стандарти щодо забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина.
- •41. Конституційні взаємовідносини держави і релігійних організації в Україні
- •42. Поняття інституту конституційного права.
- •43. Гарантії здійснення прав, свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •44. Вища Рада юстиції в Україні: поняття, порядок формування, повноваження.
- •45. Громадські об'єднання як інститут громадянського суспільства: поняття, види.
- •46. Підстави та порядок усунення Президента в порядку імпічменту.
- •47. Кабінет Міністрів України: місце в системі органів виконавчої влади, структура, порядок формування, компетенція.
- •48. Політичні партії та їх роль у житті громадянського суспільства.
- •49. Поняття, юридична природа і класифікація конституційних прав, свобод людини і громадянина.
- •50. Засади конституційного ладу в Україні
- •51. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні: загальна характеристика, структура, компетенція.
- •52. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина та його структура.
- •53. Державний лад і форма держави в Україні: поняття і співвідношення.
- •54. Особисті права людини і громадянина: поняття, характеристика, підстави обмеження.
- •55. Форми діяльності народного депутата України, його повноваження, гарантії діяльності.
- •56. Політичні права громадянина: поняття, характеристика, гарантії забезпечення та підстави обмеження.
- •57. Тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України: поняття, порядок формування, повноваження.
- •58. Виборче право і виборча система України: поняття та принципи реалізації.
- •59.Конституційно-правова норма: поняття, структура, особливості, класифікація.
- •63.Функції, завдання, засади діяльності, повноваження органів судової влади.
- •69. Поняття, система, компетенція і завдання органів виконавчої влади.
- •70. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •71.Державний, народний, національний суверенітет: поняття, елементи. Ознаки суверенної держави.
- •72. Підстави та порядок дострокового припинення повноважень вру.
- •73. Конституційно-правовий статус суддів України.
- •74. Поняття, значення та класифікація референдумів в Україні.
- •75. Законодавчий процес: поняття та стадії.
- •76. Консультативно-дорадчі органи при Президентові України.
- •78. Характеристика правотворчої функції вру, акти вру.
- •79. Конституційні підстави та порядок припинення повноважень Президента України.
- •80. Основні інститути громадянського суспільства та конституційні засоби забезпечення їх функціонування.
- •81. Поняття Конституційного Суду України та порядок його формування. Вимоги, що висуваються до судді Конституційного Суду України.
- •83. Поняття та принципи територіального устрою України.
- •84. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •85. Поняття території України та державного кордону, охорона державного кордону.
- •86. Взаємодія Президента України з Верховною Радою України.
- •87. Судова влада і судові органи: поняття, структура і принципи функціонування.
- •88. Принципи громадянства за законодавством України.
- •89. Підстави та порядок припинення громадянства України
- •90. Політична відповідальність уряду України.
9. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України (порядок роботи).
Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії є чергові та позачергові.
Відкриття сесії Верховної Ради оголошується головуючим на пленарному засіданні на початку її першого пленарного засідання, закриття - по завершенні останнього пленарного засідання.
Кожна сесія Верховної Ради починається і завершується виконанням у залі засідань Верховної Ради Державного Гімну України.
Сесії Верховної Ради складаються із засідань Верховної Ради, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, роботи народних депутатів у депутатських фракціях (депутатських групах) та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради.
Засідання Верховної Ради можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламентських слухань.
Чергові сесії Верховної Ради
Чергові сесії Верховної Ради, крім першої сесії, починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.
Інформація про дату і час початку чергової сесії Верховної Ради, а також про місце і час реєстрації народних депутатів Апаратом Верховної Ради не пізніш як за три дні до початку роботи чергової сесії Верховної Ради доводиться до відома кожного народного депутата та публікується в газеті "Голос України".
Верховна Рада процедурним рішенням може доручити окремим комітетам, тимчасовим спеціальним комісіям чи тимчасовим слідчим комісіям продовжити їх роботу після закінчення чергової сесії Верховної Ради.
Продовжити роботу після закінчення чергової сесії Верховної Ради комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть також за власною ініціативою, якщо за це проголосувало більше половини членів відповідного комітету, тимчасової спеціальної комісії чи тимчасової слідчої комісії від їх складу, затвердженого Верховною Радою. Про прийняте рішення комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія інформують Голову Верховної Ради України, а у разі його відсутності - Першого заступника чи заступника Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України.
Позачергові сесії Верховної Ради
Позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради. Вмотивовані вимоги про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані їх ініціаторами, разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надсилаються Голові Верховної Ради України. При цьому підписи ініціаторів не відкликаються.
Позачергова сесія Верховної Ради скликається не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання. Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується у газеті "Голос України" не пізніш як за три дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради.
Документи, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради, надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до відкриття позачергової сесії Верховної Ради.
У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається на позачергову сесію не пізніш як у дводенний строк без скликання і працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану. Голова Верховної Ради України, а у разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, який виконує обов'язки Голови Верховної Ради України, визначає місце і час проведення засідання Верховної Ради, про що терміново повідомляється народним депутатам.
Основним видом засідань і тим самим пріоритетною організаційною формою їх роботи є пленарні засідання.Відповідно до Конституції рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. До того ж голосування на засіданнях здійснюється народними депутатами особисто.
Засідання Верховної Ради відкривають, ведуть і закривають Голова Верховної Ради або його заступники. Якщо вони з будь-яких причин не здійснюють цього, то ці функції виконує один з голів комітету Верховної Ради, визначений Головою Верховної Ради, один з його заступників або ж обраний народними депутатами" головуючий на засіданні. Під час обрання головуючого засідання веде найстарший за віком присутній у залі засідань депутат.
Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
