- •1. Поняття, предмет, метод конституційного права України.
- •2. Конституційні механізми «стримування та противаг» в повноваженнях органів державної влади: загальна характеристика та особливості застосування в Україні.
- •3.Конституційно-правовий статус органів парламентського контролю, їх характеристика та повноваження (Рахункова палата, омбудсмен, парламентські комітети).
- •4. Поняття конституційно-правової відповідальності, співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності
- •5. Поняття системи конституційного права, загальна характеристика її елементів
- •6. Верховна Рада України в механізмі державної влади, її ознаки як єдиного законодавчого органу в Україні.
- •7. Особливості конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад та сільського, селищного, міського голови.
- •8. Джерела конституційного права, їх загальна характеристика
- •9. Організаційно-правові засади діяльності Верховної Ради України (порядок роботи).
- •10. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •11. Особливості Конституції України як Основного Закону держави
- •12. Функції та конституційні повноваження Верховної Ради України.
- •13. Правове регулювання та порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради, сільський, селищний, міський голова, районні області ради)
- •14.Конституційно-правові відносини і їх загальна характеристика.
- •15.Поняття та конституційно-правовий статус іноземців і осіб без громадянства в Україні.
- •16.Конституційні засади, порядок формування, склад та повноваження суду присяжних в Україні.
- •17.Парламентсько-президентська форма республіки України: особливості організації та функціонування державної влади.
- •18.Суб'єкти конституційно-правових відносин: загальна характеристика й класифікація.
- •20.Поняття й особливості конституційно-правового статусу біженця та осіб, що потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні.
- •20.Організаційно-правові форми волевиявлення народу, їх загальна характеристика.
- •21.Конституційний закон, звичайні закони та підзаконні акти як джерела конституційного права в Україні.
- •22.Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування.
- •23.Конституційний суд як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
- •24.Конституційні (юридичні) ознаки унітарної держави
- •25. Поняття й зміст конституційного ладу держави.
- •26. Державні символи України, порядок їх затвердження, правова охорона.
- •27. Адміністративно-територіальний устрій України та порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою.
- •28. Система судів загальної юрисдикції, їх характеристика.
- •29. Правова охорона Конституції: загальна характеристика.
- •30. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як орган конституційного контролю.
- •31. Конституційні засади правосуддя в Україні.
- •32. Підстави набуття громадянства України.
- •33. Дія конституційних норм у часі, просторі та за колом осіб.
- •34. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, їх повноваження.
- •35. Конституційний статус Президента України як глави держави.(ст.. 102-112)
- •36. Класифікація норм конституційного права.
- •37. Громадянство: поняття та конституційно-правова природа.
- •38. Поняття державного органу України і його конституційний статус.
- •39. Правовий статус сільського, селищного, міського голови. Порядок дострокового припинення ним своїх повноважень.
- •40. Міжнародно-правові стандарти щодо забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина.
- •41. Конституційні взаємовідносини держави і релігійних організації в Україні
- •42. Поняття інституту конституційного права.
- •43. Гарантії здійснення прав, свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •44. Вища Рада юстиції в Україні: поняття, порядок формування, повноваження.
- •45. Громадські об'єднання як інститут громадянського суспільства: поняття, види.
- •46. Підстави та порядок усунення Президента в порядку імпічменту.
- •47. Кабінет Міністрів України: місце в системі органів виконавчої влади, структура, порядок формування, компетенція.
- •48. Політичні партії та їх роль у житті громадянського суспільства.
- •49. Поняття, юридична природа і класифікація конституційних прав, свобод людини і громадянина.
- •50. Засади конституційного ладу в Україні
- •51. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні: загальна характеристика, структура, компетенція.
- •52. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина та його структура.
- •53. Державний лад і форма держави в Україні: поняття і співвідношення.
- •54. Особисті права людини і громадянина: поняття, характеристика, підстави обмеження.
- •55. Форми діяльності народного депутата України, його повноваження, гарантії діяльності.
- •56. Політичні права громадянина: поняття, характеристика, гарантії забезпечення та підстави обмеження.
- •57. Тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України: поняття, порядок формування, повноваження.
- •58. Виборче право і виборча система України: поняття та принципи реалізації.
- •59.Конституційно-правова норма: поняття, структура, особливості, класифікація.
- •63.Функції, завдання, засади діяльності, повноваження органів судової влади.
- •69. Поняття, система, компетенція і завдання органів виконавчої влади.
- •70. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •71.Державний, народний, національний суверенітет: поняття, елементи. Ознаки суверенної держави.
- •72. Підстави та порядок дострокового припинення повноважень вру.
- •73. Конституційно-правовий статус суддів України.
- •74. Поняття, значення та класифікація референдумів в Україні.
- •75. Законодавчий процес: поняття та стадії.
- •76. Консультативно-дорадчі органи при Президентові України.
- •78. Характеристика правотворчої функції вру, акти вру.
- •79. Конституційні підстави та порядок припинення повноважень Президента України.
- •80. Основні інститути громадянського суспільства та конституційні засоби забезпечення їх функціонування.
- •81. Поняття Конституційного Суду України та порядок його формування. Вимоги, що висуваються до судді Конституційного Суду України.
- •83. Поняття та принципи територіального устрою України.
- •84. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •85. Поняття території України та державного кордону, охорона державного кордону.
- •86. Взаємодія Президента України з Верховною Радою України.
- •87. Судова влада і судові органи: поняття, структура і принципи функціонування.
- •88. Принципи громадянства за законодавством України.
- •89. Підстави та порядок припинення громадянства України
- •90. Політична відповідальність уряду України.
51. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні: загальна характеристика, структура, компетенція.
Друге після Кабінету Міністрів місце у виконавчій вертикалі влади посідають центральні органи виконавчої влади. Систему центральних органів виконавчої влади складають: міністерства; державні комітети (державні служби);органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (Антимонопольний комітет України, Державний комітет України з питань регулятивної політики і підприємництва, Фонд держмайна України, Управління державної охорони України, Служба безпеки України, Національна комісія регулювання електроенергетики України). Головною ланкою системи органів центральної виконавчої влади е міністерства. Вони створюються для організації державного управління в найважливіших сферах соціально-економічного і політичного життя і є здебільшого органами галузевого управління, Значення міністерств підкреслюється тим, що їхні керівники (міністри) входять до складу Кабінету Міністрів України (ст. 114 Конституції України). Керівництво міністерством здійснює міністр. Він особисто відповідає за розробку і впровадження Програми діяльності Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Міністр спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання. Державні комітети (державні служби) - центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державні комітети (державні служби) вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечують їх реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання питань, віднесених до їх відання. Державний комітет (державну службу) очолює його голова. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників і вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова. Як уже зазначалося Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України. Компетенція центральних органів виконавчої влади реалізується через видання ними наказів, інструкцій та інших нормативно-правових актів. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідуються в порядку, встановленому законодавством. Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади здійснює у встановленому порядку керівник центрального органу виконавчої влади. Відповідно до Конституції України та Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. їх склад формують голови місцевих державних адміністрацій. Останні призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента. Вони при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні також радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними й обласними радами. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України можуть бути відповідно до законодавства скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Тобто він може підтримати або не підтримати недовіру голові. Але якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України зобов'язаний прийняти рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;виконання державних і регіональних програм соціально-економічного і культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин також програм їх національно-культурного розвитку;підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів і програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування;реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. також передбачає, що місцеві державні адміністрації є юридичними особами. Склад і структуру місцевих державних адміністрацій визначають їх голови. Приблизні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
