27. Адміністративно-територіальний устрій України та порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

Адміністративно-територіальний устрій України - це зумовлена соціальними, економічними, соціально-етнічними, історичними, географічними, культурними, політичними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на складові частини - адміністративно-територіальні одиниці. Отже, адміністративно-територіальний устрій є невід'ємною складовою категорії "територіальний устрій", що є більш широкою за своїм змістом1.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах2, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України (ч. З ст. 133 Конституції України).

Отже, зазначені елементи системи адміністративно-територіального устрою України є адміністративно-територіальними одиницями, під якими прийнято розуміти компактну частину єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Крим, області, міст Києва та Севастополя визначається як регіон) та населені пункти (села, селища, міста).

Поняття населеного пункту визначається у науці конституційного права як частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом. Слід мати на увазі, що не кожен населений пункт є самостійною адміністративно-територіальною одиницею. В сільській місцевості дуже поширеною є практика створення та званих "сільрад" або сільських округів, які складаються з кількох населених пунктів, що перебувають під юрисдикцією єдиної для них територіальної громади та органів місцевого самоврядування, які вона обирає (так, в Україні існують 1264 селища та 783 селищні ради, 27 190 сіл та 10 278 сільських рад1). У великих містах адміністративно-територіальними одиницями вважаються також відповідні частини цих райони у містах.

Отже, адміністративно-територіальною одиницею є не власне населений пункт, оскільки це поняття, скоріше, географічне, а один чи кілька населених пунктів з навколишніми землями, що перебувають під юрисдикцією єдиної для них територіальної громади та відповідних органів місцевого самоврядування. Очевидно, в майбутньому в Україні, наслідуючи провідний світовий досвід, варто було б запровадити універсальну назву первинної ланки адміністративно-територіального поділу - "громада", тоді система територіального устрою України складалася б з громад та регіонів (Автономна Республіка Крим, області, райони). Громадами були б села, селища, міста, райони у містах або їхні групи, об'єднані спільністю їхніх територіальних громад як первинних суб'єктів місцевого самоврядування.

Адміністративна одиниця означає побудову відповідних взаємин і системи органів публічної влади на певній адміністративній території, яка була 6 спроможною надавати в межах соціальних стандартів повноцінні послуги населенню. Територіальна одиниця - це відповідні місця поселення людей.

Насамперед слід вирішити питання формування низової адміністративної одиниці, якою в українських реаліях має стати громада як об'єднання територіальних одиниць, що зберігають свою природу, -сіл, селищ, міст тощо.

Таким чином, при триланковій системі адміністративно-територіального устрою адміністративними одиницями стають: громада, район і область. При цьому виникає реальна можливість запровадження визнаних загальноєвропейських принципів здійснення адмінреформи: децентралізації державного управління, деконцентрації владних повноважень, їх розмежування між органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, партнерства, субсидіарності.

Відповідно до Конституції України, Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою утворення і ліквідація областей або інших територіальних одиниць вищого рівня проводяться Верховною Радою України. При цьому повинні бути внесені зміни до Конституції, в порядку, передбаченому для зміни розділу ІХ "Територіальний устрій". 

Встановлення і зміна меж, встановлення і перенесення адміністративних центрів областей проводяться Верховною Радою України в межах установчої функції шляхом прийняття окремої Постанови Верховної Ради за поданням відповідних обласних рад. 

   Утворення та ліквідація районів, встановлення і перенесення адміністративних центрів районів здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття окремої Постанови Верховної Ради за поданням обласних рад. 

   Зміна меж районів проводиться Верховною Радою України через подання відповідних районних, міських (міст обласного значення) рад.

   Утворення та ліквідація районів у містах до прийняття Закону України "Про адміністративно-територіальний устрій" відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 здійснюється міськими радами самостійно. Встановлення і зміна меж районів у місті проводяться міською радою самостійно, а при наявності районних у місті рад - за поданням виконавчих комітетів відповідних районних у місті рад.

   Утворення і ліквідація сільрад, встановлення і перенесення їх адміністративних центрів, встановлення і зміна меж сільрад проводяться обласною радою за поданням виконавчих комітетів відповідних районних, міських (міст обласного значення) рад.