2. Конституційні механізми «стримування та противаг» в повноваженнях органів державної влади: загальна характеристика та особливості застосування в Україні.

Система «стримувань і противаг» — це сукупність законодавчо закріплених повноважень, засобів, форм, методів, процедур, головним завданням яких є забезпечення реалізації принципу розподілу єдиної державної влади, недопущення домінування однієї гілки влади над іншою і досягнення динамічної стабільності між ними. Система стримувань та противаг передбачає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для взаємного стримування й підтримки відносної рівноваги сил. Система стримування і противаг, з одного боку, сприяє співробітництву і взаємному пристосуванню органів влади, а з іншого боку — створюють потенціал для конфліктів, які найчастіше вирішуються шляхом переговорів, угод і компромісів.

Системі «стримування і противаг» притаманні наступні специфічні ознаки:

- вона застосовується лише в країнах, де реалізований принцип розподілу влади;

- системність та цілісність її елементів, тобто концепція стримувань і противаг діє як цілісна система взаємопов'язаних елементів, поодинокі елементи якої не здатні забезпечити баланс влади в системі;

- реалізується через систему політико-правових засобів втручання однієї гілки влади у сферу компетенції іншої, а також незалежному самостійному політико-правовому статусі гілок державної влади;

- запобігає узурпації влади, створюючи систему комплексних елементів контролю за діяльність гілок державної влади;

- зазначена система застосовується щодо всіх органів державної влади;

- зміст такої системи залежить від характеру і рівня розвитку державного механізму країни, стану економіки, від історичних, національних, політичних та інших традицій, які склалися в суспільстві;

- гарантує основні права і свободи людей, тим самим створюючи базу для існування демократичної правової держави.

Система стримувань і противаг України

Суб'єктами системи стримувань і противаг за КУ є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України і Верховний Суд України. Дана система виражається насамперед через повноваження цих органів, що включають суворо визначені взаємні обмеження.

У Конституції України передбачені такі інститути системи «стримувань і противаг»:

- право «вето» Президента на законопроект, прийнятий Верховною Радою;

- імпічмент Президента з боку Верховної Ради, що призводить до його усунення з поста;

- прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів, яка має наслідком його відставку;

- участь Верховної Ради у формуванні Конституційного Суду (призначення третини складу);

- контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- дострокове припинення Президентом повноважень Верховної Ради у визначених Конституцією випадках;

- парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.

Характерні риси системи «стримування і противаг» щодо України

- обрання президента та парламенту на загальних виборах;

- широке коло спільних повноважень президента та парламенту країни, передусім установчих (формування уряду, судової гілки влади), контрольних (подвійна відповідальність уряду — і перед президентом, і перед парламентом);

- вкрай обмежені можливості відправити президента країни у відставку (досить складна процедура імпічменту).