- •5 Охорона праці, протипожежний захист та
- •5.1 Вимоги безпеки та охорони праці при виконанні
- •5.2 Склад повітряного середовища. Вентиляція. Освітлення
- •5.3 Безпека при ультразвуковій дефектоскопії
- •5.4 Пожежна безпека та система відповідальності. Пожежна
- •5.5 Охорона оточуючого середовища при виконанні
5.2 Склад повітряного середовища. Вентиляція. Освітлення
Згідно з правилами робочої санітарії і стандартом
ГОСТ 121005-88 повітряний обмін в складально-зварювальному цеху повинен забезпечувати відсмоктування шкідливих домішок та поставку теплого повітря в обсязі необхідному для додержання нормативних умов в залежності від використання способів зварювання. Швидкість переміщення повітря при організації загальної вентиляції повинна бути не більше 0,2м/с. Кількість шкідливих домішок не повинна перевищувати меж допустимих концентрацій.
При використанні автоматичного зварювання під шаром флюсу і напівавтоматичного зварювання в середовищі CO2+О2 виділяється в робочій зоні зварювальна аерозоль у виді пилу і газів: таких як окисли марганцю, хрому, заліза, фтористих з'єднань, угарного газу (СО). Слід враховувати, що спосіб осідання пилу в повітрі залежить від розміру частинок. Легко осідають частинки розміром 10мкм, а частинки менші за розміром можуть деякий час прибувати в повітрі, а далі попадають з повітрям в легені робітників і визивають професійне захворювання легень, таке як силікоз легень. Тому крім загальної вентиляції використовуємо місцеву вентиляцію, а саме:
- відсмоктування пилу, який виділяється при розпаді флюсу;
- відсмоктування СО, при розташуванні бокових відсмоктувачів під столами зварювальників на висоті 50 см від підлоги з очищенням газів перед виходом в атмосферу;
- використовуються маски, в котрі нагнічується свіже повітря, яке безпосередньо попадає до дихальних органів зварювальника.
Крім того в складально-зварювальному цеху регламентовано
ГОСТом 12.100-83 шум і вібрацію, які також впливають на здоров'я робітників дільниці.
Організація раціонального освітлення робочих місць - одне з
основних питань охорони праці. При незадовільному освітленні різко знижується продуктивність праці, швидка втома, поява короткозорості у робітників.
Освітлення буває трьох видів: природне, штучне, змішане. Найбільш ефективним являється суміщене освітлення.
Освітлення в цеху природне крізь віконні отвори та ліхтарі і штучні. В якості штучного освітлення приймаємо робоче освітлення – газорозрядні лампи, котрі є найбільш ефективними для загального освітлення цеху. Освітлення при цьому не повинно бути нижче 300Люкс.
Світильники загального призначення підвішуються не нижче 2,5м від рівня підлоги, а напруга ламп повинна бути не нижче 42В.
Нормований рівень природної освітленості забезпечується площею світлових отворів у зовнішніх огородженнях на основі розрахунків при проектуванні:
Виконуємо розрахунок кількості світильників.
Знаходимо індекс приміщення за формулою:
де
-
довжина приміщення, м;
- ширина
приміщення, м;
-
висота підвіски світильників над робочою
поверхнею, м.
Розраховуємо кількість світильників за формулою:
де
- нормована освітленісгь приміщення;
-
площа приміщення;
-
коригуючий коефіцієнт;
-
коефіцієнт запасу який враховує зниження
освітленості через забрудненість та
старіння ламп;
-
світловий потік ламп;
- кількість
ламп;
-
коефіцієнт світлового потоку.
Приймаємо світильника які розташовуємо симетрично в чотири ряди.
