- •2.Поняття літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
- •Типи норм
- •8.Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора Комунікативна професіограма фахівця
- •10.Основні ознаки функціональних стилів
- •12. Класифікація документів, Національний стандарт України.
- •14 Поняття про документ, його властивості, вимоги до його оформлення
- •16Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •18Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
- •19Особливості редагування наукового тексту
- •20Оформлювання результатів наукової діяльності
- •Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань
- •22Стаття як самостійний науковий твір
- •Вимоги до наукових статей
- •Вимоги до структурних елементів магістерської роботи
- •27Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
- •28Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності
- •Пароніми
- •Синоніми
- •31Українські слова та слова запозичені з інших мов
- •32Історія і сучасні проблеми української термінології.
- •35Запозичення та інтернаціоналізми у фахових мовах
- •38Правопис закінчень родового відмінка однини іменників іі відміни
- •39Рід незмінюваних іменників
- •51Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •Типи підготовки до публічного виступу
- •52Розрізняють такі види публічного мовлення:
- •52Презентація як різновид публічного мовлення
- •53 Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •Способи впливу на людей під час спілкування
- •58Етикет телефонної розмови
- •59 Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювань
- •60Наради, збори, перемовини як форми колективного обговорення
- •61Правопис апострофа
- •62 Вживання м'якого знака
- •75Відмінювання прізвищ
- •77Розділові знаки у простому реченні тире між підметом і присудком
- •Тире на місці пропущеного члена
- •78Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •84Трудовий договір. Контракт. Трудова угода
- •Накази щодо особового складу
38Правопис закінчень родового відмінка однини іменників іі відміни
У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень -а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у їх використанні. Так, у родовому відмінку однини іменники II відміни мають закінчення -а, -у (у м'якій групі - -я, -ю). При визначенні закінчення беруть до уваги семантико-морфологічні та акцентологічні (наголос) ознаки іменника. Наприклад: папір - папера (документ) - паперу (матеріал): акт - акта (документ) - акту (дія).
Закінчення -а, -я мають іменники чоловічого роду, що означають:
- загальні і власні назви людей та населених пунктів: заступника, акціонера, спортсмена, підприємця, промовця, Івана, Руслана, Львова, Києва, Харкова, Ужгорода, Луцька, Тернополя, Севастополя;
- інші географічні (власні) назви з наголосом на кінцевому складі у родовому відмінку та з суфіксами -ов, -ев, -с в, -ськ: Дніпра, Трудежа, Ірпеня; Здвижа, Дніпропетровська, Миколаєва, Демидова, Макарова, Тетерева;
- назви речей, предметів: комп 'ютера. ксерокса, стола, автомобічя, мікроскопа, документа, плаща, векселя, стільця;
- назви мір простору, довжини, ваги, часу: метра, грама, гектара, сантиметра, місяця, тижня (але року, віку);
- назви окремих днів тижня: понеділка, четверга; місяців: січня, березня, листопада (листопаду - з іншим значенням):
- назви будівель, приміщень, споруд: коридора, паркана, сарая, погреба (але льоху);
Примітка. Деякі назви цісі групи вживаються лише із закінченням -у: поверху, палацу, залу, склад}: порту, канаяу.магазину. вокзалу, метрополітену та ін.
- наукові й технічні терміни іншомовного походження, що означають одиничні поняття: ромба, квадрата, діаметра, атома, поршня, сектора, куба, катода, реферата;
- українські терміни, коли вони утворені за допомогою суфіксів: відмінка, числівника, чисечьника. іменника, прикметника, ступеня, рівня (але складу, способу, роду, виду, стану і в загальному, і в термінологічному значеннях).
Закінчення -у, -ю мають іменники чоловічого роду, що означають:
- збірні поняття: колективу, пленуму, активу, хору, оркестру, ансамблю (але вишняка, березняка, чагарника - з наголосом на кінцевому складі):
- речовину, масу, матеріал: меду, спирту, сиропу, цукру, чаю, льоду, шовку, граніту, піску, металу, асфальту, лісу, снігу, агмазу, кисню, водню;
|
- різні почуття, відчуття: гніву, відчаю, гумору;
o назви установ, закладів, організацій: університету, інституту, кчубу, штабу, комітету;
- назви процесів, станів, властивостей, ознак: руху, польоту, ремонту, спорту, відгуку, відпочинку, рейсу (хоча рейса - у значенні монета), маршруту, побуту, експерименту, успіху, характеру, експорту, імпорту;
- явища природи: доиіу, грому, вітру, морозу, вогню;
- місце, простір тощо: світу, степу, яру, лугу, саду, майдану, вигону, краю (але хутора, берега, горба);
- назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей тощо: Херсону, Кавказу, Донбасу, Криму, Нілу, Дунаю, Алтаю; але іменники з наголосом на останньому складі мають закінчення -а, -я: Дністра, Требужа, Остра, Дінця.
