Пароніми

Пароніми - це слова, що мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням: уява (здатність уявляти - плід уяви) -уявлення (знання, розуміння чогось -помилкове уявлення); гривня (грошова одиниця) - гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) - компанія (група осіб, пов'язаних певними інтересами або торговельне чи промислове товариство).

Пароніми близькі до омонімів, але не тотожні з ними.

Синоніми

Синоніми - це слова тотожні або близькі за значенням, але різні за звучанням: аргумент, доказ, підстава, обґрунтування; конче, доконче, неминуче; будувати, споруджувати, зводити, (хату) ставити, (з каменю) мурувати; (машини) складати, виготовляти; (суспільство) створювати, організовувати; (світогляд) формувати, ґрунтувати.

Синоніми переважно належать до однієї частини мови і відрізняються відтінками значень або стилістичними забарвленням, чи обома ознаками одночасно. Наприклад, дієслова із загальним значенням говоритирозрізняються і відтінками значень, і емоційним забарвленням: базікати - говорити про щось не варте уваги,шептати - говорити тихо, варнякати - говорити дурниці, воркотати - ніжно і стиха розмовляти, бурчати - говорити нерозбірливо, з незадоволенням тощо.

Синоніми групуються в синонімічні ряди (синонімічні гнізда).

Синонімічній ряд - це група слів, що мають однакове чи подібне значення: бідність, нестатки, убогість, убозтво, незабезпеченість, злиденність; істотний, посутній, сутній, суттєвий, дуже важливий, значний, вагомий, поважний; шкодувати, жалкувати; (за чим) уболівати; (кого) жаліти, співчувати (кому); (гроші) економити, заощаджувати.

У синонімічному ряді всі слова об'єднуються навколо опорного, стрижневого слова або домінанти. Це слово найуживаніше серед інших, стилістично нейтральне і найповніше виражає значення, властиве всім членам ряду. Наприклад, на означення особи, яка дотримується правил пристойності нейтральним словом виступає прикметник ввічливий. Саме навколо нього групуються всі інші синоніми: чемний, ґречний, вихований, тактовний, обхідливий, коректний, делікатний, галантний, люб'язний, ласкавий, уважний.

Слова бувають однозначними (що мають одне лексичне значення) і багатозначними(що мають кілька значень). Однозначнимисловами є більшість термінів, деякі назви інструментів, професій, різновидів дерев та ін. Однозначними є, наприклад, слова табурет, цукорниця, величезний, суфікс.  Велика кількість слів має кілька (два і більше) значень. Так, наприклад, для слова голова у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (за ред. Бусела В. Т.) наводиться 11 значень:

• Частина тіла людини або тварини, в черепі якої міститься головний мозок ;

• Частина тіла людини як орган мислення;

• Одиниця ліку худоби;

• Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини;

• Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін.;

• Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів;

• У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів;

• Основне, головне в чому-небудь;

• Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі;

•  Перші ряди, передня частина чого-небудь, що рухається;

•  Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін.

Всі значення багатозначного слова пов'язані між собою (хоч іноді і не всі відразу). У багатозначному слові виділяються головне(початкове, первинне) значення слова і похідні від нього значення. Нові значення виникають у слова в результаті перенесення найменування (зовнішньої оболонки слова - звукової та буквеної послідовності) з одного об'єкта дійсності на інші об'єкти. Існують два типи перенесення найменування:  1) за подібністю (метафора),  2) за суміжністю - реального зв'язку об'єктів (метонімія). Охарактеризуємо ці типи переносу: Перенесення за подібністю (метафора). Чимось схожі один на одного об'єкти починають називатися одним словом. Подібність між предметами може бути:

• зовнішня:

• форма: дорожна смуга, пузатий чайник;

• колір: мідне волосся, збирати лисички;

• розташування: гирло затоки, пасмо гір;

• розмір, кількість: море сліз, гора речей;

• ступінь щільності: стіна дощу;

• ступінь рухливості: швидкий розум, машина повзе;

• характер звучання: дощ барабанить, скрипучий голос;

• функціональна: двірники машини, шлюбні пута;

• у сприйнятті людиною: холодний погляд, кислий вираз обличчя. Перенесення за суміжністю (метонімія).

Два явища, пов'язані один з одним (просторово, ситуативно, логічно і т.д.), отримують одне найменування, називаються одним словом. Зв'язок явищ буває: 1) просторовий- приміщення і люди, що знаходяться в ньому: клас запізнився, зал аплодував; 2) тимчасовий- дія і предмет - результат цієї дії: подарункове видання, набір інструментів; 3) логічний:

• дія і місце цієї дії: вхід, зупинка;

• дія і люди, що її здійснюють: захист, напад (захисники, нападники);

• матеріал і виріб з цього матеріалу: носити золото, хутро; виграти золото, срібло, бронзу;

• автор і його твори: ставити Чехова, читати Шевченка.