- •2.Поняття літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
- •Типи норм
- •8.Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора Комунікативна професіограма фахівця
- •10.Основні ознаки функціональних стилів
- •12. Класифікація документів, Національний стандарт України.
- •14 Поняття про документ, його властивості, вимоги до його оформлення
- •16Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •18Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
- •19Особливості редагування наукового тексту
- •20Оформлювання результатів наукової діяльності
- •Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань
- •22Стаття як самостійний науковий твір
- •Вимоги до наукових статей
- •Вимоги до структурних елементів магістерської роботи
- •27Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
- •28Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності
- •Пароніми
- •Синоніми
- •31Українські слова та слова запозичені з інших мов
- •32Історія і сучасні проблеми української термінології.
- •35Запозичення та інтернаціоналізми у фахових мовах
- •38Правопис закінчень родового відмінка однини іменників іі відміни
- •39Рід незмінюваних іменників
- •51Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання
- •Типи підготовки до публічного виступу
- •52Розрізняють такі види публічного мовлення:
- •52Презентація як різновид публічного мовлення
- •53 Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •Способи впливу на людей під час спілкування
- •58Етикет телефонної розмови
- •59 Особливості редагування наукового тексту. Помилки у змісті й будові висловлювань
- •60Наради, збори, перемовини як форми колективного обговорення
- •61Правопис апострофа
- •62 Вживання м'якого знака
- •75Відмінювання прізвищ
- •77Розділові знаки у простому реченні тире між підметом і присудком
- •Тире на місці пропущеного члена
- •78Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •84Трудовий договір. Контракт. Трудова угода
- •Накази щодо особового складу
Пароніми
Пароніми - це слова, що мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням: уява (здатність уявляти - плід уяви) -уявлення (знання, розуміння чогось -помилкове уявлення); гривня (грошова одиниця) - гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) - компанія (група осіб, пов'язаних певними інтересами або торговельне чи промислове товариство).
Пароніми близькі до омонімів, але не тотожні з ними.
Синоніми
Синоніми - це слова тотожні або близькі за значенням, але різні за звучанням: аргумент, доказ, підстава, обґрунтування; конче, доконче, неминуче; будувати, споруджувати, зводити, (хату) ставити, (з каменю) мурувати; (машини) складати, виготовляти; (суспільство) створювати, організовувати; (світогляд) формувати, ґрунтувати.
Синоніми переважно належать до однієї частини мови і відрізняються відтінками значень або стилістичними забарвленням, чи обома ознаками одночасно. Наприклад, дієслова із загальним значенням говоритирозрізняються і відтінками значень, і емоційним забарвленням: базікати - говорити про щось не варте уваги,шептати - говорити тихо, варнякати - говорити дурниці, воркотати - ніжно і стиха розмовляти, бурчати - говорити нерозбірливо, з незадоволенням тощо.
Синоніми групуються в синонімічні ряди (синонімічні гнізда).
Синонімічній ряд - це група слів, що мають однакове чи подібне значення: бідність, нестатки, убогість, убозтво, незабезпеченість, злиденність; істотний, посутній, сутній, суттєвий, дуже важливий, значний, вагомий, поважний; шкодувати, жалкувати; (за чим) уболівати; (кого) жаліти, співчувати (кому); (гроші) економити, заощаджувати.
У синонімічному ряді всі слова об'єднуються навколо опорного, стрижневого слова або домінанти. Це слово найуживаніше серед інших, стилістично нейтральне і найповніше виражає значення, властиве всім членам ряду. Наприклад, на означення особи, яка дотримується правил пристойності нейтральним словом виступає прикметник ввічливий. Саме навколо нього групуються всі інші синоніми: чемний, ґречний, вихований, тактовний, обхідливий, коректний, делікатний, галантний, люб'язний, ласкавий, уважний.
Слова бувають однозначними (що мають одне лексичне значення) і багатозначними(що мають кілька значень). Однозначнимисловами є більшість термінів, деякі назви інструментів, професій, різновидів дерев та ін. Однозначними є, наприклад, слова табурет, цукорниця, величезний, суфікс. Велика кількість слів має кілька (два і більше) значень. Так, наприклад, для слова голова у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (за ред. Бусела В. Т.) наводиться 11 значень:
Частина тіла людини або тварини, в черепі якої міститься головний мозок ;
Частина тіла людини як орган мислення;
Одиниця ліку худоби;
Велика квітка чи плід на кінці стебла рослини;
Особа, яка керує зборами, засіданням і т. ін.;
Керівник установи, об'єднання, товариства, організації та їх відділів;
У складі офіційної назви керівника держави, уряду або вищих державних органів;
Основне, головне в чому-небудь;
Авторитетна особа; головний у якій-небудь справі;
Перші ряди, передня частина чого-небудь, що рухається;
Продукт харчування у вигляді кулі, конуса і т. ін.
Всі значення багатозначного слова пов'язані між собою (хоч іноді і не всі відразу). У багатозначному слові виділяються головне(початкове, первинне) значення слова і похідні від нього значення. Нові значення виникають у слова в результаті перенесення найменування (зовнішньої оболонки слова - звукової та буквеної послідовності) з одного об'єкта дійсності на інші об'єкти. Існують два типи перенесення найменування: 1) за подібністю (метафора), 2) за суміжністю - реального зв'язку об'єктів (метонімія). Охарактеризуємо ці типи переносу: Перенесення за подібністю (метафора). Чимось схожі один на одного об'єкти починають називатися одним словом. Подібність між предметами може бути:
зовнішня:
форма: дорожна смуга, пузатий чайник;
колір: мідне волосся, збирати лисички;
розташування: гирло затоки, пасмо гір;
розмір, кількість: море сліз, гора речей;
ступінь щільності: стіна дощу;
ступінь рухливості: швидкий розум, машина повзе;
характер звучання: дощ барабанить, скрипучий голос;
функціональна: двірники машини, шлюбні пута;
у сприйнятті людиною: холодний погляд, кислий вираз обличчя. Перенесення за суміжністю (метонімія).
Два явища, пов'язані один з одним (просторово, ситуативно, логічно і т.д.), отримують одне найменування, називаються одним словом. Зв'язок явищ буває: 1) просторовий- приміщення і люди, що знаходяться в ньому: клас запізнився, зал аплодував; 2) тимчасовий- дія і предмет - результат цієї дії: подарункове видання, набір інструментів; 3) логічний:
дія і місце цієї дії: вхід, зупинка;
дія і люди, що її здійснюють: захист, напад (захисники, нападники);
матеріал і виріб з цього матеріалу: носити золото, хутро; виграти золото, срібло, бронзу;
автор і його твори: ставити Чехова, читати Шевченка.
