Тема 7 : підготовка до функціонування підприємства в кризових ситуаціях

План

7.1. Класифікація кризових явищ на рівні підприємства.

7.2. Основні види стратегій підприємств.

7.3. Програма надзвичайних заходів по стабілізації економіки України і виходу її з кризового стану (1991р.).

7.1. Класифікація кризових явищ на рівні підприємства.

Кризові явища на рівні підприємства можна класифікувати таким чином.

Локальна криза - наслідок зриву досягнення окремої мети або випадання одного елементу з системи управління (втрата постачальника, джерела сировини, зміна транспортної схеми, звільнення провідного фахівця і т. п.).

Стратегічна криза - криза, пов'язана з радикальним порушенням нормальної виробничої діяльності на основі існуючого технологічного потенціалу, так звана криза занепаду.

Криза як банкрутство - повна втрата здібності до виживання підприємства, або криза ліквідації.

Досвід функціонування підприємств в умовах нестабільності показав, що першою умовою підготовки підприємства до функціонування в кризових умовах є розробка стратегічного плану (схема 2).

Для цього необхідний глибокий аналіз всіх сторін діяльності підприємства, що послужить основою ухвалення комплексної стратегічної програми оздоровлення економічного стану (стабілізації) і просування вперед.

Об'єктом аналізу і досліджень в умовах антикризового управління є багатогранна діяльність підприємства, зокрема:

      наявність системи антикризового управління (оптимальність організаційних структур управління, якісний потенціал управлінського персоналу, система мотивації персоналу, проблеми конфліктології, соціально-психологічні проблеми управління і ін.);

      фінансовий стан підприємства і грошових розрахунків (коефіцієнт незалежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт: фінансування; інвестування (власних джерел і довгострокових кредитів); забезпечення необоротних активів (співвідношення оборотного і необоротного капіталів, рівень функціонуючого капіталу));

      стан бухгалтерської звітності: баланс підприємства (актив, пасив балансу - по статтях);

        оптимальність структури майна підприємства і джерела його освіти: актив, пасив балансу (актив: нерухоме майно, поточні активи, зокрема виробничі запаси, готова продукція, грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість; пасив: джерела власних засобів, позикові засоби, короткострокові позики банку, короткострокові позики, розрахунки з кредиторами);

        аналіз рівня рентабельності і оборотності оборотних коштів. Рентабельність (всіх активів по балансовому прибутку, всіх активів по чистому прибутку, власного капіталу по балансовому прибутку, власного капіталу по чистому прибутку, інвестицій, постійного капіталу, функціонуючого капіталу, коефіцієнт рентабельності всіх операцій по балансовому прибутку, коефіцієнт по чистому прибутку, коефіцієнт рентабельності основної діяльності, рентабельність інших операцій, показник чистого доходу); оборотність (коефіцієнт загальної оборотності, оборотність основних засобів, коефіцієнти оборотності матеріальних оборотних коштів, власного капіталу, постійного капіталу);

        стан ліквідності (коефіцієнт абсолютної ліквідності, уточнений коефіцієнт ліквідності, загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт маневреності оборотного капіталу, частка важкореалізованих активів в загальних поточних активах, співвідношення важко- і легкореалізованих активів, середній період надання кредиту, ліквідність при мобілізації засобів).

З урахуванням проведення системного аналізу виробничо-економічної діяльності підприємства-банкрота в умовах антикризового управління розробляється комплекс заходів стратегічної спрямованості по виходу з кризи.

         Більшість підприємств працюють без стратегічних перспективних планів. На багатьох підприємствах, у фірмах і організаціях керівники зайняті тільки оперативними питаннями, у них не вистачає час займатися виробленням стратегій антикризового управління.

         Часто досвідчені менеджери вважають, що вони можуть обходитися без стратегічних планів, а також що ці плани і типи стратегій не мають істотного значення, тому немає сенсу витрачати час на розробку стратегії підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема 2. Етапи довгострокового планування           

         Проте світовий досвід показав, що в умовах нестабільності зовнішнього середовища виробітку і реалізація стратегії діяльності підприємства мають багато переваг, будучи основними елементами антикризового управління.

         Зарубіжні фахівці розташовують ці переваги в такому порядку:

1.      Розробка і вибір типу стратегії вимушують керівників постійно мислити перспективно.

2.      Вибір стратегії веде до чіткої координації зусиль, що робляться фірмою.

3.   Стратегія дозволяє визначити показники діяльності для подальшого контролю.

4.   Вибрана стратегія примушує підприємство чітко визначати свої завдання.

5.   Стратегічне управління робить підприємство підготовленим до раптових змін і криз.

6.   Стратегія підприємства наочно демонструє взаємозв'язок обов'язків всіх посадовців.

         Таким чином, організація стратегічного планування діяльності підприємства - найважливіший елемент передкризового менеджменту.