5.4. Заходи з охорони праці при розробці будівельних планів.

а) Вимоги охорони праці до організації будівельного майданчику.

Територія будівництва є небезпечною зоною, куди доступ людей, не пов’язаних з будівництвом, заборонено, тому вона огороджена парканом висотою 2 м з тротуаром та козирком 1м, встановленим з нахилом 20° у напрямку території будівництва.

В процесі будівельно-монтажних робіт із застосуванням механізмів (кранів, підіймачів, екскаваторів та інших) виникають небезпечні зони, огородження яких передбачено при проектуванні буд генплану. Огорожа запроектована із металевих стояків, установлених з кроком 3 м, між якими натягнутий канат з написами «Небезпечна зона».

З усіма робітниками, що поступають на роботу та ІТП, незалежно від професій і посади, проводять вводні інструктажі (первинний, повторний, позачерговий) у строки згідно законодавств. Робітники проходять навчання по 6-10 годинній програмі з правил безпечного проводження робіт.

Згідно календарного плану кількість працюючих у найчисельнішій зміні перевищує 15 чоловік, тому за гігієнічними вимогами щодо влаштування і обладнання санітарно-гігієнічних і побутових приміщень для робітників будівельно-монтажних організацій при проєктувані буд генплану передбачено розміщення для робітників, їдальні, душові, вбиральні.

Передбачено розміщення питних фонтанчиків та водозбірних кранів.

Завозити матеріали та обладнання на буд майданчик передбачається після влаштування складських майданчиків та спеціальних розвантажувальних місць, вказаних в ПВР.

При проектуванні організації робіт передбачено всі вантажно-розвантажувальні роботи при масі вантажів більше 50 кг та підніманні їх на висоту більше 3 м виконувати механізованим способом. Ручне навантаження і розвантаження допускається при незначних обсягах робіт.

На будівельному майданчику матеріали і вироби складують за діючими правилами.

Буд майданчик, робочі місця, складські майданчики, шляхи транспор-тування вантажів і проходи у темний час передбачено освітлювати.

Для запобігання травматизму на буд майданчику тимчасова електро-мережа виконується тільки ізольованим проводом, що підвішується на надійних опорах на висоті не менше 2,5 м. а також переносних, вико-ристовується напруга не більше 36В. При виконані робіт у особливо небезпечних місцях – напруга 12В. Передбачене заземлення корпусів ручних електричних машин, трансформаторів, освітлювальної арматури, металевих риштувань.

При проектуванні організації робіт передбачено, що навантаження на риштування не повинно перевищувати: для штукатурних робіт – 200 кг∕м²; для малярних - 100 кг∕м².

Робочі настили на риштування та помостах виготовляються з дощок товщиною 50 мм.

На будівельному майданчику передбачені кільцеві дороги навколо бу-дівлі і до кожної захватки, що забезпечує, в разі необхідності, вільний під’їзд до місць можливого виникнення вогню. Ширина проїжджої частини дороги при двосторонньому русі передба-чена 6-7 м з розширенням дороги на 1 м на закругленнях.

У руху робітників через траншеї та канави встановлюються містки та переходи шириною не менше 0,6м з двосторонніми поручнями висотою 1м. Над входами у сходову клітину встановленні козирки шириною 2 м на всю довжину небезпечної зони.

б) Небезпечні зони на будівельному майданчику .

Небезпечні зони помічені знаками безпеки, відповідними написами, встановленої форми; вони бувають постійними і тимчасовими.

До зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів належать такі: поблизу не ізольованих струмопровідних частин електроустановок; поблизу необгороджених перепадів заввишки 1,3м і більше; у місцях переміщення машин і обладнання або їх частин і робочих органів; у місцях де є шкідливі речовини, що перевищують гранично допустиму інтенси-вність; у місцях, над якими переміщують вантажі вантажопіднімальними кранами.

До зон потенціально діючих небезпечних виробничих факторів належать дільниці території поблизу споруджуваних будинків, поверхи, яруси та частини будівлі, над якими проходить монтаж конструкцій чи обладнання.

Тимчасовими вважаються небезпечні зони, що виникають під час проведення робіт протягом однієї робочої зміни. Небезпечні зони і їх межі визначають проектами організації будівництва і проектами виконання робіт. Їх можна уточнювати безпосередньо на об’єкті у процесі будів-ництва.

Межа небезпечної зони, де може трапитись нещасний випадок від падіння будь – якого предмету :

Висота можли-вого падіння предмета, м	Поблизу місць переміщення ва-нтажів кранами,м	Поблизу будівлі (від зовнішньо-го периметра), м
до 10	від 4 до 7	від 3,5 до 5

Якщо окремі робочі місця розміщенні на висоті, то небезпечною вважається ділянка, розташована в низу під робочим майданчиком.

Межі небезпечних зон, де бувають ураження електричним струмом, залежить від напруги в електроустановках.

При земляних робота небезпечною вважається зона в межах призми обвалення грунту плюс 1м.

Усі входи в будівлю мають бути захищенні зверху щільним навісом завширшки не менше ширини входу з відстані не ближче ніж 2м від стіни будівлі.

Захисні огорожі розраховують на міцність, вони повинні мати висоту не менш як 1,1м, а відстань між горизонтальними елементами – не більш як 0,45м.

До збірно-розбірних огорож належать інвентарні заввишки не менш як на 1м, якими обгороджують постійні небезпечні зони, та огорожі із стояків і натягнутого каната для тимчасових небезпечних зон. На огорожі через кожні 5-10м по довжині вивішують запобіжний напис «Небезпечна зона».

в) Вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчику.

На будівельному майданчику встановлені обмежувачі швидкості, місця стоянки транспорту, покажчики поворотів та інші дорожні знаки.

Безпечні роботи автотранспорту залежить від його справності. За справ-ність автомашин відповідає адміністрація автогосподарства.

Перебувати в кузові автосамоскида під час його навантаження заборо-няється. При навантаженні автомашини краном чи екскаватором водій повинен вийти з кабіни.

Під час перевезення будівельних деталей , а також коли будівництво ведуть «з коліс», тобто з транспортних засобів, треба додержуватись таких вимог безпеки:

• до місць розвантаження влаштовують наскрізь проїзди;

• розвантаження виконується лише кранами відповідної вантажності;

• у разі перевезення кількох конструкцій, які розвантажують у кількох місцях, перед кожним переміщенням транспорту конструкції, закріплюють.

Автомобілі, призначенні для перевезення балонів з газом, обладнують спеціальними стелажами з виїмками по діаметру балонів, оббитими повстю, або перевозять їх у вертикальному положенні з використанням спеціальних кондукторів.

Перевозити балони в одному кузові з людьми заборонено. Вантажні бортові машини для перевезення людей обладнують лавами, прикріпле-ними до кузова на 15см нижче від бортів. Лави, розміщенні вздовж бортів, повинні мати міцні спинки заввишки не менше 30см. Зверху кузова влаш-товують тент для захисту від вітру і опадів. Для посадки і висадки людей прикріплюють драбину або приварюють скоби. На стіні кабіни, що виходить до кузова автомобіля, повинні бути написи: «В кузові не стояти», «На бортах не сидіти». На автомобілях повинні працювати досвідчені шофери з правом управління транспортом категорій C,D.

Загальні вимоги до експлуатації машин і механізмів:

• ретельно перевіряти справність перед початком робіт;

• використовувати їх за призначенням;

• не використовувати для піднімання і спускання людей;

• вантажі, які піднімають, надійно закріплюють;

• обслуговують машин лише спеціально - навчені особи;

• майданчик, де працює навантажувач і кран, повинен бути рівний , з відведенням поверхневих вод;

• узимку майданчик, на якому розміщуються машини і механізми, слід ретельно очищати від снігу, льоду і посипати піском або шлаком.

г) Безпечна організація вантажо - розвантажувальних робіт.

Майданчики для вантажо – розвантажувальних робіт треба на сам перед очистити і розпланувати так, щоб їхній уклін не перевищував 5º, а ті, що розраховані на рік і більше повинні мати покриття. Забороняється прово-дити вантажо- розвантажувальні роботи на не підготовлених і захаращу-них майданчиках. Їх обладнують спеціальним інвентарем, що гарантує безпечність робіт.

На майданчиках для укладання вантажів визначають межі штабелів, проходів і проїздів між ними. Не можна розміщувати вантажі на проходах і проїздах. Місця проведення вантажо - розвантажувальних добре освітлені.

Вантажо – розвантажувальні роботи проводять, як правило, механізо-ваним методом згідно з Правилами влаштування і безпечної експлуатації вантажо - піднімальних кранів. Перед підніманням і переміщенням вантажів перевіряють стійкість і правильність їх стропування.

Вантажо – розвантажувальні майданчики забезпечують також талями, блоками, лебідками, домкратами, лопатами, тросами, стропами, гаками, носилками, сходнями, ланцюгами, канатами, мотузками та іншим інвентар-рем і обладнанням, які що раз перед початком робіт перевіряють на справність і випробують відповідно до чинних норм.

Стропують вантаж інвентарними стропами чи спеціальними вантажозахисними пристроями, виготовленими відповідно до затвердженого проекту. Під час вантажо – розвантажувальних робіт не можна стропувати вантаж у нестійкому положенні, а також зміщувати стропувальні пристрої на трохи піднятому вантажі.

Перед навантаженням чи розвантаженням збірних залізобетонних конструкцій монтажні петлі потрібно ретельно оглянути, очистити від розчину або бетону і в разі потреби виправити без пошкоджень конструк-ції. Навантажуючи транспортні засоби, слід враховувати що верх вантажу, який перевозять, не повинен перевищувати габаритну висоту проїздів під мостами, переходами і тунелями.

д) Санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику.

До санітарно –побутових приміщень належать: приміщення для зберігання домашнього одягу і спецодягу, для сушіння, знепилювання і ремонту спецодягу, душові, умивальні, вбиральні; їдальні, буфети та кімнати для приймання їжі.

На будівельному майданчику поблизу робочих місць є місця для відпочинку працюючих, куріння (обладнані протипожежними засобами), захисні укриття від атмосферних опадів та сонячної радіації.

Гардеробні, умивальні, душові, приміщення визначають для приймання їжі розміщують на будівельному майданчику не далі ніж за 500м від робо-чих місць. Площа кожного приміщення залежить від максимальної кіль-кості працюючих на будівництві й норми площі на одного працюючого.

На об’єкті будівництва є аптечка з перев'язними і лікувальними засобами для надання першої допомоги у разі поранення, порізів, вивихів і опіків.

Будівельний майданчик забезпечений питною водою, для чого встановленні фонтанчики на відстані 75м від місця роботи.

Входи в санітарно-побутові приміщення обладнані тамбурами, а перед ними встановленні пристрої для чищення і миття взуття. Територія біля санітарно –побутових приміщень і світильники повинні бути чистими.

е) Електробезпека в умовах будівельного майданчика.

Ураження електричним струмом поділяють на електричні травми (зовнішнє ураження тканин) і електричні удари(внутрішнє ураження органів людини).

Основними причинами нещасних випадків є:

• недодержання правил техніки безпеки і виробничих інструкцій;

• порушення трудової дисципліни і внутрішнього розпорядку;

• стикання з токоведучими частинами механізмів безпосередньо або через провідники;

• внаслідок наближення до струмів високої напруги на відстань, за якої може виникнути розряд.

Особи, які допускаються до електор-робіт, повинні проходити медогляд не рідше як двічі на рік, мати технічну підготовку і кваліфікаційну групу відповідно до виконаної роботи, пройти навчання безпечних методів праці і перевірку знань кваліфікаційною комісією.

З метою безпеки під час роботи з електоро - установками влаштовують захисне заземлення. Кількість заземлювачів, відстань між ними і глибину їх закладання визначаються розрахунком, виходячи з вимірювання опору грунтів розсіканню струму, і вказують у проекті заземлюючого пристрою.

Обладнуючи тимчасову проводку на будівельних майданчиках, слід су-воро додержувати встановлених правилами відстаней проводів від землі (не менш як 6м) і по горизонталі до будови (не менш від 1м).

Не допускається тимчасове встановлення електрообладнання у сирих приміщеннях, а також у приміщеннях, небезпечних щодо пожежі або вибу-ху. Тимчасово встановленні машини, трансформатори й усі доступні для випадкового дотику струмоведучі частини електроустановок захищені решітками, перегородками і відповідними попереджувальними написами.

Уся зовнішня і внутрішня електропроводка на будівництві, особливо на риштуваннях, а також у всіх допоміжних приміщеннях і в будівельних механізмах виконана тільки ізольованими проводами відповідних марок.

До особистих засобів захисту належать:

• ізолюючі підставки, якими користуються для обслуговування електроустановок будь-якої напруги;

• гумові килимки або доріжки завтовшки 3,5мм (для напруги до 1000В) і 7-8мм (для напруги понад 1000В);

• діелектричні рукавиці, які випускають двох видів: для обслуговування електроустановок до 380В і більше;

• діелектричні колоші і боти, виготовленні без лакування із спеціальних сортів гуми;

• ізолюючі кліщі, які застосовують для знімання та встановлення трубчастих запобіжників і в інших випадках;

• захисні окуляри, якими користуються щоб запобігти пошкодженню очей електричною дугою;

• рукавиці для захисту рук від опіків;

• вогнестійкі костюми, які застосовують під час електро зварювання паяння тощо.

е) Перша допомога при травмуваннях, опіках і ураженням електричним струмом.

Щоб надати першу допомогу при пораненнях, треба добре вимити руки з милом і протерти пальці йодом. Рану перев’язати бинтом, марлею або чистою тканиною, змазують йодом так, щоб пляма була більшою, ніж рана. Не можна промивати рану водою чи очищувати від бруду, це може робити тільки лікар.

Кровотечу можна зупинити за допомогою стискальної пов'язки. Для цього рану закривають стерильним матеріалом, міцно забинтовують, внаслідок чого стискають судини, і кровотеча зупиняється.

Для подання допомоги при розтягненні потрібно забезпечити спокій потерпілому і покласти холод, а при вивихах треба створити повний спокій вивихнутому суглобі.

При переломі потерпілому треба дати спокій, запобігти тому,щоб він не рухав ушкодженою частиною тіла, накласти шину. Правильне накладання шин забезпечує нерухомий, менш хворобливий стан.

При опіках треба зняти одяг, перев’язати обпечене місце стерилізова-ним матеріалом і направити потерпілого в медпункт. Забороняється очищати обпечене місце і намазувати різними мазями та розчинами.

При обмороженні ці місця треба розігріти до температури 37ºС розтиранням м'якою вовняною або теплою сухою рукавичкою. Можна також нагріти обморожену частину теплою водою, а потім довести їх до вище згаданої температури.

При тепловому та сонячному ударах слід вивести потерпілого в прохолодне місце, покласти його так, щоб голова була вище, звільнити його від верхнього одягу та пояса. Дати випити підсоленої холодної води.

Перша допомога при ураженні електричним струмом залежить від його стану після звільнення його від електричного струму. Якщо потерпілий непритомний, то йому дають повний спокій і швидко викликають лікаря або ж доставляють його в медпункт. Якщо він знепритомнів, але ще дихає, його слід зручно покласти, розстебнути одяг і забезпечити доступ свіжого повітря та створити спокійні умови. Бажано дати понюхати нашатирного спирту, оббризкати водою. Якщо потерпілий дихає, як умираючий, йому роблять штучне дихання та масаж серця. Найефективнішим є штучне ди-хання «рот до рота», можна користуватись трубкою, або «рот до носа». Масаж серця продовжують до появи у потерпілого самостійного серцебиття.

При отруєннях через шлунок негайно промивають його 8-10л теплої води чи 0,001-0,1%-м розчином марганцевого калію і направляють потерпілого в медпункт.

з) Пожежна безпека на будівельному майданчику

Передбачено розміщення протипожежних щитів на окремих ділянках будівництва ( матеріальний склад, установка для розігріву бітуму, приго-тування ґрунтовок, покрівельні роботи). Щити оснащені комплектом протипожежного обладнання згідно діючих норм.

На території будівництва не передбачені пожежні гідранти так, як будівля знаходиться у зоні їх дії.

Провадження робіт із застосуванням відкритого вогню ( газове і елект-ричне зварювання, різання металів та ін.) допускається лише з дозволу особи, відповідальної за пожежну безпеку.

Державні проти пожежні розриви 18 м між групами тимчасових будівель. На будівельному майданчику організована ДПД.