- •Розділ 1. Огляд літератури
- •1.1. Проблема «синдрому колапсу колонії»
- •1.2. Імунна системи Apis Mellifera
- •1.2.1. Характеристика імунної системи медоносної бджоли
- •1.2.2 Антиоксидантна система як фактор формування імунітету медоносної бджоли
- •Антиоксидантні білки бджоли медоносної
- •1.3. Онтогенетичні аспекти функціонування антиоксидантної системи у Apis Mellifera
- •1.4. Вплив додаткової підгодівлі на організм бджоли
- •Розділ 2. Матеріали та методи
- •2.1 Методика підготовки тканин імаго бджоли медоносної a.Mellifera до вимірювання активності ферментів
- •2.2 Вимірювання активності apx
- •2.3 Визначення кількості білку
- •2.4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях При роботі в лабораторіях
- •Розділ 3. Результати досліджень та їх обговорення
- •3.1. Оцінка активності аскорбатпероксидази в дослідних та контрольних сім’ях
- •Активність аскорбатпероксидази в тканинах голови імаго a.Mellifera контрольних і дослідних груп (мкмоль/хв/мг білку)
- •Активність аскорбатпероксидази в тканинах торакса імаго a.Mellifera контрольних і дослідних груп (мкмоль/хв/мг білку)
- •Активність аскорбатпероксидази в тканинах кишечнику імаго a.Mellifera контрольних і дослідних груп (мкмоль/хв/мг білку)
- •Узагальнення
- •Список використаних джерел літератури
Розділ 3. Результати досліджень та їх обговорення
3.1. Оцінка активності аскорбатпероксидази в дослідних та контрольних сім’ях
В результаті проведених нами досліджень визначення активності APX у різних тканинах контрольних (не піддавались додатковій підгодівлі) та дослідних (додатково підготовлювались) груп встановлено, що в контрольних сімях активність АРХ в організмі бджіл зазнавала певних коливань протягом всього досліду, проте статистично значущо не змінювалась в усіх досліджуваних органах бджоли. В той час, як в контрольних сімях cпостерігалось зростання активності даного ферменту на 4-й день експерименту (одразу після припинення годування).
В подальшому, на 14-й день після припинення підгодівлі спостерігалось зменшення активності АРХ з повернення до початкового рівня.
Таблиця 3.1.1.
Активність аскорбатпероксидази в тканинах голови імаго a.Mellifera контрольних і дослідних груп (мкмоль/хв/мг білку)
Дослідні групи |
Етапи експеременту |
||
І – 14.07.14 |
ІІ – 18.07.14 |
ІІІ – 25.07.14 |
|
К1 |
0,44 |
0,86 |
0,16 |
К2 |
0,32 |
0,91 |
0,21 |
D1 |
0,44 |
2,36 |
0,17 |
D2 |
0,33 |
1,44 |
0,28 |
Таблиця 3.1.2.
Активність аскорбатпероксидази в тканинах торакса імаго a.Mellifera контрольних і дослідних груп (мкмоль/хв/мг білку)
Дослідні групи |
Етапи експеременту |
||
І – 14.07.14 |
ІІ – 18.07.14 |
ІІІ – 25.07.14 |
|
К1 |
0,28 |
0,19 |
0,29 |
К2 |
0,39 |
0,19 |
0,21 |
D1 |
0,18 |
0,54 |
0,15 |
D2 |
0,18 |
0,96 |
0,14 |
Таблиця 3.1.3.
Активність аскорбатпероксидази в тканинах кишечнику імаго a.Mellifera контрольних і дослідних груп (мкмоль/хв/мг білку)
Дослідні групи |
Етапи експеременту |
||
І – 14.07.14 |
ІІ – 18.07.14 |
ІІІ – 25.07.14 |
|
К1 |
1,72 |
2,3 |
1,84 |
К2 |
0,85 |
2,4 |
1,64 |
D1 |
0,63 |
7,48 |
0,96 |
D2 |
0,53 |
3,29 |
1,58 |
Також встановлено, що в різних тканинах органів активність APX різна. Зокрема, в тканинах кишечника активність APX була найвищою в порівнянні із тканинами голови та грудей.
Рис.3.1.1. Активність APX у тканинах голови робочих бджіл Аpis mellifera (мкмоль/хв/мг білку)
Рис.3.1.2. Активність APX у тканинах торакса робочих бджіл Аpis mellifera (мкмоль/хв/мг білку)
Рис.3.1.3. Активність APX у тканинах кишечника робочих бджіл Аpis mellifera (мкмоль/хв/мг білку)
