2.1.2 Розрахунок електричного освітлення котельні

Розрахуємо параметри приміщення.

Визначаємо висоту від світильника до робочої поверхні

(2.1)

де - висота приміщення, м;

- висота звисання світильника. м;

- висота робочої поверхні, м.

Визначаємо індекс приміщення

(2.2)

де А – довжина приміщення, м;

В – ширина приміщення, м.

За величиною індексу приміщення і коефіцієнтів відбиття світлового потоку від стін, стелі, і робочої поверхні: ρ_п = 50 %, ρ_с = 30 %, ρ_р = 10 % по таблиці знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку  = 42%.

Розраховуємо освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Визначаємо кількість світильників:

(2.3)

де Е_н - нормативне значення рівня освітленості в приміщені, 150 лк

К_з - коефіцієнт запасу, що враховує зниження світлового потоку, для ламп розжарювання К_з = 1,3;

S – площа приміщення, 283,2 м²

Z – коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу світлового потоку по робочій поверхні, 1,15;

n – кількість ламп в світильнику, 1;

Ф_n – світловий потік однієї лампи, 8400 лм

 - коефіцієнт використання світлового потоку.

Перевіримо правильність вибраної кількості ламп за допомогою точкового методу. Розмістимо схематично світильники з лампами в котельні в два ряди по девять штук.

Рисунок 2.1 – Попередній план розміщення світильників в котельні

Задаємось контрольними точками і перевіряємо освітленість в них у такій послідовності:

1. визначаємо відстань від світильників до кожної з точок, м – d;

2. визначаємо умовну освітленість е за ізолюксами для вибраних світильників НСП-11Вех-500 за рис. 6.31 [6];

3. знаходимо сумарну е для кожної з точок;

4. для точки, в якій гірша освітленість, визначаємо світловий потік.

Всі дані зводимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 – Визначення відносної освітленості

Точка	№ світильника	d, м	n, шт.	e	Σe
А	1,2,4,5	3,28	4	2,2	8,8
	3,6	5,03	2	1,3	2,6
Всього					11,4

Визначимо світловий потік за формулою:

Ф = 1000  Е_н  К_з /   е (2.4)

_{Ф = 1000}  150  1,3 / 1,1  11,4 = 15550 лм

Визначаємо, на скільки освітленість в точці А змінена в порівнянні з понад нормованою, враховуючи, що ця похибка може знаходитися в межах (-10 ÷ +20)%:

 = (15550-8400) / 8400 = 85,1%

Оскільки за даним методом освітлювальний потік набагато більший за необхідний, то зменшуємо кількість світильників у два рази.

N= 18/2 = 9 світ.

Отже, встановлюємо 10 ламп потужністю 500 Вт кожна.

2.1.3 Вибір мережі освітлення та групових щитків

Електроосвітлювальні мережі розраховують на допустиме нагрівання провідників, допустиму втрату напруги і механічне навантаження.

Складаємо схему електромережі освітлення

Рисунок 2.2 - Схема електромережі освітлення

Знаходимо величину струмів на дільницях електромережі освітлення.

Розрахуємо величину потужності в системі освітлення:

_{Росв = N  Рл} (2.7)

де N – кількість світильників;

Р_Л – потужність однієї лампи.

Р_р = 0,5  10 = 5 (кВт)

Визначаємо величину максимального струму в мережі освітлення з трьома фазами.

(2.8)

де Р_ос - потужність в системі освітлення;

U_л – лінійна напруга.

І_ос = 5 / (3  0,38 ) = 7,6 А

Вибираємо провідник за умовою I_H.P ≥ I_oc

16 A ˃ 7,6 A.

Тип провідника – провід з мідними жилами з гумовою ізоляцією в негорючій оболонці, не розповсюджує горіння - ППР 4(1 x 1,5) мм².

Визначаємо величину потужності для ряду світильників, враховуючи, що їх є два.

Р_р = 5 / 2 = 2,5 кВт

Визначаємо величину максимального струму в однофазній мережі освітлення.

І_р = Р_р / U_ф

І_р = 2,5 / 0,22 = 11,3 А

Вибираємо провідник за умовою I_H.P ≥ I_oc

16 A ˃ 11,3 A.

Тип провідника – провід з мідними жилами з гумовою ізоляцією в негорючій оболонці, не розповсюджує горіння - ППР (2 x 1,5) мм².

Вибираємо щиток освітлення вибухозахищеного типу ЩОВ 5110 Б, на лініях, що відходять від нього є 3 автомати типу ВА61F-29-С16.