23. Порядок нарахування відпускних

Розмір відпускних визначається виходячи із середньоденної (годинної) зарплати, що визначається шляхом розподілу сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (без урахування святкових і неробочих днів). Отриманий результат помножується на число календарних днів відпустки.

Оплата відпусток на підприємствах може здійснюватися як із використанням спеціального резерву, так і без його використання.

Нарахування відпускних із використанням резерву для відпусток: облік створення резервуведеться на субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток», який спеціально призначено для згаданих цілей Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291. Згідно з нею забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. При створенні резерву для забезпечення витрат на відпустки дебетуються рахунки витрат (23, 91, 92, 93, 94) та кредитується субрахунок 471. Фактичну ж виплату відпусток показують проводкою Дт 471 Кт 661, 65. При цьому, якщо створеного забезпечення в якомусь місяці виявиться недостатньо, частину відпускних, яка виходить за межі забезпечення, списують у дебет одного з перелічених вище рахунків витрат проводкою: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 661.

Нарахування відпускних без створення резерву відображають дебетуванням рахунків обліку витрат (23, 91, 92, 93, 94) з одночасним кредитуванням субрахунку 661, 65. Виплату відпускних показують проводкою Дт 661 Кт30 «Каса».

24. Підставою для призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю є виданий у встановленому порядку лікарняний лист .  Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призначається у наступних випадках: ♦ при захворюванні (травмі), пов'язаному з втратою працездатності; ♦ при санаторно-курортному лікуванні; ♦ при хворобі члена сім'ї у випадку необхідності догляду за ним; ♦ при карантині; ♦ при тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням; ♦ при протезуванні із перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється, виходячи із загального стажу роботи працівника в розмірах, які визначаються залежно від загального трудового стажу працівника Сума допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередні шість місяців (або фактично відпрацьований час) на кількість робочих днів, а у випадках, передбачених законодавством, - на число календарних днів, пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на підставі загального трудового стажу працівника.

В своєму листі N 31-08410-07-25/21750 від 06.09.2011 р. Мінфін України роз’яснює порядок відображення в бухгалтерському обліку лікарняних виплат.

Операції з нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності, що виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – ФСС з ТВП), відображаються за дебетом субрахунку 378"Розрахунки з державними цільовими фондами" і кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам".

Надходження грошових коштів на рахунок підприємства для виплати допомоги працівникам відображається за дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" і кредитом субрахунку 378, а виплата цієї допомоги працівникам відображається задебетом рахунку 66 та кредитом рахунку 30 "Каса".

Пам’ятаємо, що перші 5 днів непрацездатності оплачує підприємство. Така оплата відображається за дебетом рахунку 94"Інші витрати операційної діяльності" і кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам".