2.2 Характеристика методичного забезпечення дослідження зв’язку гендерних характеристик батьків з їх ставленням до дитини

Для досягнення поставленої мети, вирішення задач дослідження й перевірки висунутих гіпотез в рамках дипломної роботи нами був застосований метод теоретичного аналізу і синтезу, що дозволив сформулювати основні теоретичні положення, що лягли в основу емпіричного дослідження, виявити характер зв’язку гендерних характеристик батьків з їх ставленням до дитини.

Для перевірки гіпотез дослідження нами були обрані та застосовані такі психодіагностичні засоби як методика діагностики батьківського ставлення (ОРО) А.Я. Варги, В.В. Століна, статево-рольовий опитувальник С. Бем (BSRI) (основний та модифікований варіант) та методика «Чоловічі нормативні установки» Р. Луйт (адаптована І.С. Кльоциною та Є.В. Іоффе, 2013 р.).

Батьківське ставлення розуміється як система різноманітних почуттів і вчинків дорослих людей, певна педагогічна соціальна установка по відношенню до дітей, що включає в себе раціональний, емоційний і поведінковий компоненти. Всі вони в тій чи іншій мірі оцінюються за допомогою методики діагностики батьківського ставлення (ОРО) А. Я. Варги, В. В. Століна, яка була використана у нашому емпіричному дослідженні і дала нам можливість вивчити рівень прояву батьківського ставлення до дитини за наступними шкалами: прийняття–відкидання, кооперація, симбіоз, контроль та ставлення до невдач дитини.

Американський психолог Сандра Бем створила психологічну методику вимірювання маскулінності і фемінності "Статево-рольовий опитувальник" (the Bem Sex-Role Inventory), за допомогою якої ми діагностували чотири типи батьків незалежно від їх фізіологічної статі: маскулінних, фемінних, андрогінних та невизначених. Існує також модифікований варіант опитувальника, адаптований І. С. Кльоциною, який також був застосований нами в емпіричному дослідженні і дав змогу виявити рівень схильності особистості батьків стереотипам маскулінності та фемінності. Для перевірки поставлених нами емпіричних гіпотез про зв'язок таких гендерних характеристик батьків як маскулінність і фемінність та їх стереотипність зі ставленням до дитини, ми використовували як основний так і модифікований варіанти методики.

Опитувальник "Чоловічі нормативні установки" Р. Луйт (адаптація І.С. Кльоцина, Є.В. Іоффе, 2013 р.) був використаний нами для психологічної діагностики суб'єктивного поняття "мужності", що спирається на загальноприйняті соціальні уявлення про маскілінність як одну із гендерних характеристик особистості. Методика включає п'ять шкал: «жорсткість, твердість», «опора на власні сили», «орієнтація на здобутки та високий статус», «гомофобія» і «прийняття безособової сексуальності». Ці шкали репрезентують теоретичний конструкт мужності, що співвідноситься з вмістом маскулінної ідеології. Засвоєння чоловічої гендерної ролі – це не стандартний інваріантний процес, що веде до розвитку типових для представників чоловічої статі і вкорінених у свідомості особистісних рис, а складний і мінливий процес, що проходить під сильним впливом гендерної ідеології. Так як ми вивчаємо установки чоловіків на батьківство та вибір ними певного стилю батьківського ставлення до дитини, дана методика привернула нашу увагу в контексті емпіричного дослідження.

На подальших етапах нами був використаний метод математичної обробки експериментальних даних за допомогою колекційного аналізу за критерієм Пірсона, що дав нам можливість з’ясувати характер зв’язку гендерних характеристик батьків з їх ставленням до дитини. При здійсненні якісної обробки даних були використані інтерпретаційні методи з метою пояснення та обґрунтування отриманих результатів. При цьому ми прагнули до того, щоб методологічні компоненти були логічно структурованими та детермінованими метою та завданнями дослідження.