- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
У лютому 1906 р. цар видав другий маніфест у справі виборів до Державної Думи, яка мала складатися з двох палат, Державної Ради та нижчої палати — Державної Думи. До Державної Ряди половина членів мала бути призначена урядовими чинниками, а половина мала бути виборна. До Державної Думи вибори відбувалися в чотирьох куріях: землевласницькій, тобто поміщицькій, міській, селянській та робітничій. Голосувати могли тільки чоловіки, що досягли 25 років. Державна Дума мала мати 524 депутати, розподілені на всі курії, з того в поміщицькій курії один депутат припадав на 2000 поміщицьких виборців, у міській — на 7000, у селянській — на 30000, а в робітничій — на 90 999 виборців. Крім того, вибори не були прямі, але "ступневі". Поміщики й міщани мали двоступневу, робітники — триступневу, а селяни — аж чотириступневу систему. Селяни вибирали спершу десятників на т. зв. волосний збір, на волосному зборі вибирали представників до повітових зборів, а повітові — до губерніальних і щойно на губерніальних зборах селянських представників вибирали депутатів до Державної Думи.
Весна 1906 р. проходила в цілій Російській імперії під знаком виборів до Державної Думи. У половині травня 1906 р. головою Ради Міністрів був номінований Петро Столипін (1862—1911), людина консервативних поглядів. Він обійняв також пост міністра внутрішніх справ. Під час передвиборчої кампанії половина Російської імперії перебувала в надзвичайному стані охорони, бо уряд проводив вибори і приборкувавреволюційні виступи, які вибухали в різних місцях імперії. І в тих областях діяли військові суди, які присуджували або до розстрілу, або на заслання. Тисячі людей, звинувачених в протиурядових виступах, гинули на шибениці чи були розстріляні, а ще більше пішло до Сибіру.
Урочисте засідання 10 травня 1906 р. відкрив сам цар Микола II. Центральним питанням в Р. д. було аграрне. Більшовицька партія призвала маси до бойкоту Р. д. Проте в умовах спаду революційного руху, що почався, бойкот не удався. Вибори в Р. д. проходілі в лютому — березні 1906 в обстановці урядових репресій. З 478 депутатів 1-й Р. д. кадетівбуло 179, автономістів (члени Польського коло, українських, естонських, латиських, литовських і ін. буржуазно-націоналістичних груп) — 63, октябристів — 16, безпартійних — 105, трударів — 97, соціал-демократів — 18.
У січні 1907 р. відбулися вибори до Другої Думи, депутатами до якої обрано більше половини з лівих партій. Друга Дума була більш революційна, ніж перша, й тому вона також втрималася заледве 103 дні, від 5 березня до 15 червня 1907 р.
В умовах загострення внедумськой боротьби царський уряд визнало подальше існування Д.Д. небезпечним. 20 червня він виступив із заявою, в якій категорично висловлювався за недоторканість поміщицької власності на землю, а 9 липня був опублікований царський маніфест про розпуск Думи. Розпуск Думи не сприяв заспокоєнню суспільства. Навпаки, терор збільшився, бо за самий 1906 р. терористи забили 768 і поранили 820 представників влади, а військовий суд засудив на смерть 683 особи.
Друга Д. Д. (20 лютого — 2 червня 1907; одна сесія). Склад 2-й Р. д. виявився лівішим, ніж 1-й, хоча вона була скликана в обстановці занепаду революції. З 518 депутатів Р. д. було: соціал-демократів — 65, есерів — 37, народних соціалістів — 16, трударів — 104, кадетів — 98 (майже удвічі менше, ніж в 1-й Д. Д.), правих і октябристів — 54, автономістів — 76, безпартійних — 50, козача група налічувала 17, партія демократичних реформ представлена одним депутатом. Голова д. Д. — кадет Ф. А. Головін .
Кадети, висунувши гасло «береженія Думи», намагалися створити більшість, приєднавши до себе зліва трударів, справа — октябристів, Польське коло, мусульманську і козачу групи. В ім'я «обережності» кадети відмовилися від гасла «відповідального міністерства» і пішли на подальше урезиваніє своїх програмних вимог. Вони зняли з обговорення питання про страту, політичній амністії і др.; добилися принципового схвалення бюджету 1. д. і т.ч. укріпили довіру до царизму з боку його західно-європейських кредиторів.
Центральним залишалося аграрне питання. Праві і октябристи захищали столипінський указ 9 листопада 1906. Кадети сильно урізували свій аграрний проект, звівши до мінімуму елемент примусового відчуження землі за викуп. Трударі з аграрного питання займали ту ж революційну позицію, що і в 1-й Р. д.; у вирішенні останніх питань вони вагалися між революційними соціал-демократами і кадетами. Есери внесли проект соціалізації землі, соціал-демократична фракція — проект муніципалізації землі. Більшовики захищали програму націоналізації всієї землі.
Лінія соціал-демократичної фракції визначалася меншовицькою більшістю; з 54 соціал-демократичних депутатів з вирішальним голосом (11 депутатів, прошедшие в Р. д. не від партії, мали дорадчий голос) було 36 меншовиків і 18 більшовиків. Пояснювалося це тим, що значна частина меншовиків, у тому числі група кавказьких депутатів на чолі з лідером фракції І. Р. Церетелі, прошла голосами дрібної буржуазії. Відмовившись від бойкоту Р. д., більшовики вирішили використовувати думську трибуну на користь революції. У Р. д. вони відстоювали тактику «лівого блоку» з трударями, меншовики ж виступали за співпрацю з кадетами. Переважання меншовиків привело до того, що фракція допустила серйозні політичні прорахунки по найважливіших програмних і тактичних питаннях.
3 червня була розбещена 2-я Р. д. і опублікований новий виборчий закон.