Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори холод 1-84.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.07 Mб
Скачать

52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.

У лютому 1906 р. цар видав другий маніфест у справі виборів до Державної Думи, яка мала складатися з двох палат, Державної Ради та нижчої палати — Державної Думи. До Державної Ряди половина членів мала бути призначена урядовими чинниками, а половина ма­ла бути виборна. До Державної Думи вибори відбувалися в чотирьох куріях: землевласницькій, тобто поміщицькій, міській, селянській та робітничій. Голосувати могли тільки чоловіки, що досягли 25 років. Державна Дума мала мати 524 депутати, розподілені на всі курії, з того в поміщицькій курії один депутат припадав на 2000 поміщиць­ких виборців, у міській — на 7000, у селянській — на 30000, а в ро­бітничій — на 90 999 виборців. Крім того, вибори не були прямі, але "ступневі". Поміщики й міщани мали двоступневу, робітники — триступневу, а селяни — аж чотириступневу систему. Селяни виби­рали спершу десятників на т. зв. волосний збір, на волосному зборі вибирали представників до повітових зборів, а повітові — до губер­ніальних і щойно на губерніальних зборах селянських представників вибирали депутатів до Державної Думи.

Весна 1906 р. проходила в цілій Російській імперії під знаком виборів до Державної Думи. У половині травня 1906 р. головою Ради Міністрів був номінований Петро Столипін (1862—1911), лю­дина консервативних поглядів. Він обійняв також пост міністра внутрішніх справ. Під час передвиборчої кампанії половина Російсь­кої імперії перебувала в надзвичайному стані охорони, бо уряд про­водив вибори і приборкувавреволюційні виступи, які вибухали в різних місцях імперії. І в тих областях діяли військові суди, які при­суджували або до розстрілу, або на заслання. Тисячі людей, звину­вачених в протиурядових виступах, гинули на шибениці чи були розстріляні, а ще більше пішло до Сибіру.

Урочисте засідання 10 травня 1906 р. відкрив сам цар Микола II. Центральним питанням в Р. д. було аграрне. Більшовицька партія призвала маси до бойкоту Р. д. Проте в умовах спаду революційного руху, що почався, бойкот не удався. Вибори в Р. д. проходілі в лютому — березні 1906 в обстановці урядових репресій. З 478 депутатів 1-й Р. д. кадетівбуло 179, автономістів (члени Польського коло, українських, естонських, латиських, литовських і ін. буржуазно-націоналістичних груп) — 63, октябристів — 16, безпартійних — 105, трударів — 97, соціал-демократів — 18.

У січні 1907 р. відбулися вибори до Другої Думи, депутатами до якої обрано більше половини з лівих партій. Друга Дума була більш революційна, ніж перша, й тому вона також втримала­ся заледве 103 дні, від 5 березня до 15 червня 1907 р.

В умовах загострення внедумськой боротьби царський уряд визнало подальше існування Д.Д. небезпечним. 20 червня він виступив із заявою, в якій категорично висловлювався за недоторканість поміщицької власності на землю, а 9 липня був опублікований царський маніфест про розпуск Думи. Розпуск Думи не сприяв заспокоєнню суспільства. Навпаки, терор збільшив­ся, бо за самий 1906 р. терористи забили 768 і поранили 820 пред­ставників влади, а військовий суд засудив на смерть 683 особи.

Друга Д. Д. (20 лютого — 2 червня 1907; одна сесія). Склад 2-й Р. д. виявився лівішим, ніж 1-й, хоча вона була скликана в обстановці занепаду революції. З 518 депутатів Р. д. було: соціал-демократів — 65, есерів — 37, народних соціалістів — 16, трударів — 104, кадетів — 98 (майже удвічі менше, ніж в 1-й Д. Д.), правих і октябристів — 54, автономістів — 76, безпартійних — 50, козача група налічувала 17, партія демократичних реформ представлена одним депутатом. Голова д. Д. — кадет Ф. А. Головін .

Кадети, висунувши гасло «береженія Думи», намагалися створити більшість, приєднавши до себе зліва трударів, справа — октябристів, Польське коло, мусульманську і козачу групи. В ім'я «обережності» кадети відмовилися від гасла «відповідального міністерства» і пішли на подальше урезиваніє своїх програмних вимог. Вони зняли з обговорення питання про страту, політичній амністії і др.; добилися принципового схвалення бюджету 1. д. і т.ч. укріпили довіру до царизму з боку його західно-європейських кредиторів.

Центральним залишалося аграрне питання. Праві і октябристи захищали столипінський указ 9 листопада 1906. Кадети сильно урізували свій аграрний проект, звівши до мінімуму елемент примусового відчуження землі за викуп. Трударі з аграрного питання займали ту ж революційну позицію, що і в 1-й Р. д.; у вирішенні останніх питань вони вагалися між революційними соціал-демократами і кадетами. Есери внесли проект соціалізації землі, соціал-демократична фракція — проект муніципалізації землі. Більшовики захищали програму націоналізації всієї землі.

Лінія соціал-демократичної фракції визначалася меншовицькою більшістю; з 54 соціал-демократичних депутатів з вирішальним голосом (11 депутатів, прошедшие в Р. д. не від партії, мали дорадчий голос) було 36 меншовиків і 18 більшовиків. Пояснювалося це тим, що значна частина меншовиків, у тому числі група кавказьких депутатів на чолі з лідером фракції І. Р. Церетелі, прошла голосами дрібної буржуазії. Відмовившись від бойкоту Р. д., більшовики вирішили використовувати думську трибуну на користь революції. У Р. д. вони відстоювали тактику «лівого блоку» з трударями, меншовики ж виступали за співпрацю з кадетами. Переважання меншовиків привело до того, що фракція допустила серйозні політичні прорахунки по найважливіших програмних і тактичних питаннях.

3 червня була розбещена 2-я Р. д. і опублікований новий виборчий закон.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]