- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
Головною метою визвольного руху було скинення монархії в Росії і обов’язковий перехід до конституційного порядку. Тобто представники в.р. зовсім не прагнули до подолання пропасті між державною владою і громадськістю.
Визвольний рух відверто виступив з виданням за кордоном журналу «Визволення», а згодом після цього створена була і організаційна група – Союз Визволення.
Ідея створення за кордоном вільної газети виникла у невеликому московському гуртку, до якого належали Петрункевич, Вернадський, Шаховський, Корнілов, Новгородцев і ін..
Ідея ця проявилася конкретно в 1902 р., коли Петрункевич (керівник Тверської групи земців) приїхав на земський з’їзд у Тверь і зустрівся зі Струве, який знаходився там на засланні. Струве виїхав закордон і став головним редактором журналу «Визволення». Хоча спочатку задумано було головним редактором зробити Мілюкова.
В результаті Струве дав згоду очолити журнал. Перший номер ж. «Визволення» з’явився 1 липня 1902 р.
Члени групи приступили до підготовки програми. І весною 1903 р. Мілюковим була підготовлена така програма з поясненнями завдань і напрямів діяльності як журналу «Визволення», так і групи «Визволення», створеної для боротьби із самодержавством.
Восени 1903 р. відбулася нарада тих, хто підтримував журнал статтями чи грошима. Щоб не викликати підозри з боку поліції, нарада проходила у кількох містах Швейцарії (Шафгаузені, Зінгені, Радольфцедлі, Гогентвілі).На цій нараді і була утворена організація «Союз Визволення».
Після повернення в Росію в Харкові був прийнятий план розповсюдження на всю Росію провінційних відділів Союзу, а 3-5 січня 1904 р. користуючись прикриттям з’їзду з проблем технічної освіти, Союз зібрав свій установчий з’їзд в якому брали участь представники від 20 міст.
Закон про вибори прийняв певну форму загальної подачі голосів на основі загального, рівного, таємного і прямого голосування.
Підкреслено було принципово позитивне відношення до соціальної політики.
Визнано право самовизначення за народностями Російської держави.
Вибрана, на кінець, загальним голосуванням таємна Рада Союзу. Цим самим союз отримав існування, незалежне від свого закордонного органу.
Боротьба із самодержавством об’єднала всіх. Програма руху – писав Маклаков, - помістилася у двох словах – «геть самодержавство!».
Весною 1902 р. Мілюков отримав запрошення керівника тверської групи земців Петрункевичав взяти участь у складанні програмної заяви для першого номеру журналу Визволення.
Як згадував Мілюков завдання першопочаткової програми було розраховане на об’єднання різнорідних елементів земського і навіть не одного земського руху. Вона залишала лише у стороні тактику вже зорганізованих соціалістичних партій, соціал-демократів і соціалістів-революціонерів.
Програма передбачала
особиста свобода, гарантована незалежним судом
рівність всіх перед законом
прийняття основних політичних прав
і як перший крок і основна передумова здійснення всього цього, - безстанове народне представництво у постійно діючому верховному закладі, котрий щорічно скликається, з правами вищого контролю законодавства і затвердження бюджету».
Однак не можна було стояти на такій програмі, щоб рухатись вперед. Тому вже у №17 ж. «Визволення» Мілюков суттєво переглянув таку позицію. Він писав, що вже тепер слід ставити на обговорення аграрне і робітниче питання. На його думку програма Союзу Визволення вже тепер повинна містити певні обіцянки, з допомогою яких можна завоювати симпатії селян і робітників. Справа в тому, що без підтримки селян і робітників партія політичного звільнення зможе тільки сумно прозябати.
Рішення визвольного руху зайнятися аграрним і робітничим питаннями з метою завоювання симпатій відповідних станів, означало, звичайно, що до цих проблем вирішили приступити з чисто демагогічної точки зору. Насправді вони думали не про те, як в інтересах Росії вирішити ці питання, а їх цікавило, як в інтересах війни із самодержавством залучити народні маси на свою сторону. Безперечно це були питання тактики. Іншими словами опозиційні кола стали розглядати соціальні проблеми з точки зору, яка лежить поза суттю самих проблем.
Вирішення чисто політичних проблем, запропоноване Союзом Визволення було дещо вдалішим, ніж вирішення соціальних. В даному випадку «Союз» не виходив із демагогічних міркувань, проте питання створення конституційного ладу ставилося чисто теоретично і навіть догматично.
Для вирішення цієї проблеми пропонувалася наступна схема:
По-перше створити комісію із представників існуючих суспільних організацій і закладів для складання виборчого закону до Установчих зборів, які і складуть російську конституцію;
По-друге, тільки після цього будуть створені нормальні законодавчі збори, які стануть думати про поточні потреби країни».
Ось це та теоретична схема, котра повинна була доповнити лаконічну формулу «Геть самодержавство». На думку Маклакова ця програма відображала радикальні настрої, які панували в той час в колах інтелігенції.