- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
Партія соціалістів-революціонерів (есери) була утворена в 1901 р. ( і діяла до 1923р.) на базі саратовського гуртка, який виник у 1894 р. і був тісно пов'язаний із діяльнстю групи народовців «Летучий лист». Партія есерів входила до ІІ Інтернаціоналу.
Проект партії було опубліковано в травні 1904 р. в №46 «Революційної Росії». Проект із незначними змінами було затверджено у якості програми партії на її першому з`їзді на початку 1906р. Основним автором програми був теоретик партії Віктор Чернов.
Основні вимоги:
ліквідація самодержавства;
демократична республіка;
права і свободи;
8-год. робочий день;
соціалізація землі.
Використовувала різні методи боротьби – від легальних до збройного повстання, в тактиці значне місце відводила терору.
Лідери есерів: В.М. Чернов, А.Р. Гоц, Н.Д. Авксентьєв та ін. Друковані органи – журнал «Вісник революції», газета «Революційна Росія», «Стяг праці».
Вищий орган – З`їзд партії есерів, Виконавчий орган – ЦК партії есерів і Рада партії есерів.
У період революції 1905-1907 рр. есери брали участь у ряді збройних повстань. У 1906р. від партії відокремились максималісти; партія переживала ідейну та організаційну кризу.
4 .02.1905р. терорист Іван Каляєв взірвав карету з великим князем Сергієм Олександровичем, дядьком імператора.
Маніфест 17.10.1905р. розколов партію на 2 табори. Більшість (Азеф) висловлювались за припинення терору і розпуск бойової організації. Меншість (Савінков) – за посилення терору, щоб добити царизм.
Есери активно брали участь у підготовці і проведенні революційних виступів у місті і селі, в армії і на флоті (московське грудневе збройне повстання, виступи в Кронштадті і Свеаборзі влітку 1906р.).
Цитаделлю есерівського впливу серед робітників була московська текстильна фабрика – Прохорівська мануфактура.
Під час Першої світової війни в партії співіснували центристська і інтернаціоналістська течії (остання потім перетворилася в радикальну партію лівих есерів, керівником яких була Марія Спиридонова, пізніше долучилися до більшовиків).
Партія есерів активно брала участь у політичному житті після Лютневої революції 1917 р. блокувалася із меншовиками-оборонцями і стала найбільшою партією цього періоду. Есери увійшли до коаліційного Тимчасового уряду, членами партії есерів були: Олександр Керенський (міністр юстиції ТУ, військовий міністр, пізніше – премєр-міністр); Віктор Чернов – міністр землеробства; Микола Авксент`єв – міністр ВС, голова Передпарламенту.
Після Жовтневої революції брали участь в антибільшовистських виступах. Фракція есерів пішла з ІІ з`їзду Ради робітничих і солдатських депутатів, заявивши, що захоплення влади більшовиками є злочином перед батьківщиною і революцією. Для координації дій антибільшовистських демократичних сил було стоврено Комітет порятунку Батькіщини і революції на чолі з Абрамом Гоцем. Але, ліві есери підтримали більшовиків і увійшли до складу Раднаркому.
У 1922 р. було заарештовано 47 керівників партії. У червні відбувся судовий процес, на якому 14 підсудних було засуджено до смертної кари (виконання вироку було відкладено). Більшість есерів було репресовано та знищено.
Початок есерівської еміграції поклав відїзд Русанова і Сухомлина в березні-квітні 1918 р. у Стокгольм, де вони заснували Закородонну Делегацію ПСР. Не дивлячись на те, що керівництво ПСР вкрай негативно ставилось до існування значної есерівської еміграції, за кордоном опинилося досить багато діячів ПСР, у т.ч., В.М. Чернов, Авксент`єв, Брешко-Брешковська, М.Вишняк, Лазарев та ін.
Центрами есерівської еміграції стали Париж, Берлін і Прага.