- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
В період царювання Олександра-ІІ виникає політичний лібералізм, котрий пов’язаний перш за все з політичною свободою.
В Росії адміністративна децентралізація, тобто створення органів самоуправління, земств в 1864 р, на декілька десятиліть передувала конституції. При цьому ініціатори реформи зовсім не віддавали собі рахунок в тому, що мова йде про реформу, з допомогою якої на російському ґрунті закладається зародок конституційного ладу.
Навпаки, існувала впевненість, що тут створюються організації, направлені на задоволення місцевих економічних інтересів і, що вони тому носять приватний економічний характер. Наприклад, Валуєв виходив із того, що створюючи цілу сітку земств цим самим дасть умам сферу діяльності і відверне від політичних мрій. Він вважав створення органів самоврядування , тобто земств буде противагою конституційним устремлінням.
Зауважимо ще раз, що в основу органів земського самоврядування, котре розпочало свою діяльність у 1864 р., лягла не ідея децентралізації державного суверенітету, або іншими словами ідея розподілу влади, а концепція, яка різко протиставляє громадськість державі. Із цієї концепції випливав висновок, що втручання держави в громадську сферу являє собою досить не здорове явище.
Органам земства широко надавалось право отримувати від населення обов’язкові внески, які називались збори. Це було ніби особливим податком. Розміри цих сум встановлювались в залежності від цінності майна або від величини доходу.
Органи земств користувалися значною незалежністю по відношенню до держави. Держава в основному обмежувалася контролем. Тільки губернатор міг накласти вето на рішення зборів. В такому випадку вся справа, яка розглядалася повинна повернутися назад до земства. Але останнє, якщо було не згідне з вето, мало право подати на затвердження до Сенату, який і був останньою інстанцією. Правом вето володіло і МВС, але остаточного рішення, як і губернатор не мало. Сенат і тут був вищою інстанцією і Постанови земства не могли бути чинними до кінцевого вирішення їх Сенатом.
Земства не володіли владою виконавчою. Якщо вони хотіли силою провести в життя який-небудь захід, їм необхідно було звертатися до органів поліції і вимагати від них виконання даного заходу. Але в свою чергу вони не могли наказувати органам поліції проводити в життя їхні заходи. Такий підхід диктувався тим, що земство хотіли розглядати як заклад приватний, тобто суспільний, а не державний, якому належить займатися лише економічними питаннями.
З самого початку свого існування земства були тими місцями, де прогресивні сили пробували організуватися і починали працювати на ліберальний розвиток Росії.
Так, в грудні 1865 р. петербурзькі губернські земські збори одноголосно прийняли рішення звернутися до уряду з клопотанням про заснування центральних земських зборів. З часом із цього центрального органу могло розвинутися центральне представництво всіх земських зборів, а це означало б виникнення зародку парламенту. В 1867 петербурзькі збори висловилися прямо за участь земства у законодавчій роботі. Однак в уряді вважали цей захід надто різким і відносились до нього з занепокоєнням.
Але не тільки в деяких земських зборах проявлялися конституційні тенденції, були і дворянські збори, які висловлювалися в конституційному плані, особливо в Петербурзі і Москві. Наприклад, у Москві де ці течії проявлялися особливо яскраво в січні 1865 р. була подана петиція царю, в котрій вказувалося на необхідність встановлення центрального земського представництва (так само як і особливе центральне представництво дворянства).
Олександр ІІ різко відреагував на цю петицію. В рескрипті міністрові ВС він вказував, що дворянство не уповноважене брати на себе ініціативу стосовно реформ. Цей рескрипт на довгий час зупинив всі конституційні течії.
Пізніше, в 60-70- рр., інколи випливала ідея скликати Всеросійські земські збори, або ідея створити центральний Земський Союз, але обидві ці ідеї були відхилені урядом. На земських зборах довго не з’являлося прямо конституційних тенденцій.