- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
За царювання Миколи І дальше зміцнів принцип приватної власності. Як відомо, в Жалуваній грамоті дворянству Катерина ІІ визнала за дворянами право власності на землю. Визнання цього і сприйняття землі, як приватної власності, глибоко проникло в правосвідомість не тільки всього дворянства, але й самої династії.
Таке зміцнення правосвідомості в дворян знайшло собі вираження в одному із висновків Комітету, створеного 6 грудня 1826 р. на засідання 27 вересня 1827 р. при розгляді заходів, котрі повинні були послужити припиненню продажу кріпосних без землі, Комітет підкреслив необхідність дати відчути наскільки ж священним і невід’ємним є право поміщиків на власність тієї землі, якою вони володіють.
Тай сам Микола І повністю був переконаний у святості цього принципу, що земля є власністю не поселених на ній селян, а поміщиків.
Саме таке переконання М-І і потрібно розглядати як головну перепону на шляху визволення селян в цей час. Хоча цілий ряд фактів доказують, що імператор сам розумів актуальність цієї проблеми, і що звільнення селян було одним із найбільших його бажань. Але він вважав себе міцно зв’язаним з існуючим правом, навіть у тих випадках, коли право це йому особисто зовсім не подобалося. Як відомо, він вважав порушення закону не сумісним з гідністю монарха.
Можливо, він ще й тому вагався у звільнення селян, що недостатньо підтримки цим планам знаходив у середовищі дворян.
Разом з тим до Миколи І в дворянському середовищі панував погляд на кріпосних селян як на просту приватну власність власника нарівні із землею, робочим інвентарем і т.п. Думка про те, що такою власністю не може бути селянин, який платить державі податок, несе державну повинність(наприклад рекрутську), - думка ця забувалася. Тому саме сукупність законів виданих за Миколи І, повинна була корінним чином змінити цей погляд.
Всі ці закони були направлені на те, щоб зберегти державний інтерес, зв’язаний з становищем кріпосних селян. У всіх цих законах закладена думка, що кріпак не є проста власність приватної особи, а перш за все підданий держави.
Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
За його царювання 6 таємних комітетів займалися селянською проблемою. Три з них займалися тільки проблемами селянського існування. Селянське питання взагалі розглядалося в Комітеті 6 грудня 1826 р. в комітеті 1839 р. і в Комітеті 1846 р.
Ці комітети домагалися не відміни кріпосного права, а впорядкування відносин між селянами і поміщиками
Це було природнім наслідком того, що уряд відхилив два рішення, вважаючи їх неприйнятними із-за двох обставин. По-перше, особисте звільнення селян без передачі їм землі (а таке звільнення почалося ще в 1816 р. при Олександрі І в Прибалтиці, але без землі. Дана реформа послужила відлякуючим прикладом для корінних російських губерній. Та землі, яку раніше обробляли селяни, залишалася власністю дворян. Таким чином, селяни перетворилися в поденних працівників, і економічне становище їх в наслідок такого звільнення не покращилось, а погіршилося*, і по-друге, відібрання землі у дворян для наділення нею селян. До таких кроків уряд виявився не готовим.
В комітеті від 6 грудня 1826 р. Сперанський доповідав по селянському питанню. На його думку слід прагнути до відновлення дійсного кріпосного права, тобто прикріплення селян не до особи поміщика, а до землі, і обов’язки селян по відношенню до поміщиків викласти у формі договору.
У Комітеті 1839 р. розробка планів доручена була графу Кисельову. На його думку, слід було як і раніше вважати землю власністю поміщиків, але в той же час забезпечити селян землею. Слід було зобов’язати землевласників надати селянам пені наділи і за користування ними віддавати землевласникам якусь плату. При такому устрої особиста свобода селянина обмежувалася тим, що він залишався прикріпленим о землі (але вже не до господаря*, в той час як право власності землевласника також обмежувалося обов’язком давати землю селянам.
Разом з тим поміщики звільнялися від обов’язків, які на них лежали по володінню кріпаками: від відповідальності за їхні податки, від обов’язку годувати селян в неврожайні роки, піклуватися про них у судах і т.п.
Однак проект Кисельова був підданий поправкам і як закон виданий 2 квітня 1842 р. – закон про зобов’язаних селян. Його так відредагували, що майже знищили первісний текст. До того ж на другий день після виходу закону був виданий циркуляр МВС В.С.Перовського. він і розчавив цей закон. В ньому вказувалося, що права дворян на кріпаків залишаються недоторканими.
Коли готувався цей закон, поміщики захвилювалися. Але коли прочитали указ МВС, заспокоїлися. Всі побачили, що це буря в стакані води, що уряд так тільки із пристойності, видав цей указ. Насправді тільки 2 поміщики скористалися цим законом. І все.