- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
Характерним прикладом опіки і піклування зверху є законодавство про державних селян. Значення цих законів стає зрозумілим, якщо прийняти до уваги той факт що приблизно половину всього населення Росії складали саме державні селяни. Нагадаємо, що до визволення селян (1860 р) (не рахуючи Польщі, Фінляндії і Кавказу )в Росії було:
23 млн. кріпаків;
26 млн. державних селян;
4 млн. міщан;
1 млн. дворян;
650.000 духовних осіб.
Ці 26 млн. державних селян обробляли державні землі.
Оголосити державні землі власністю селянських общин безперечно було б кроком вперед в сторону лібералізму, але попередньо для державних селян необхідно було виробити новий юридичний статус. І Катерина ІІ думала про такий захід, але її проект Жалуваної Грамоти не кріпосним селянам так і залишився проектом.
Однак становище державних селян було дуже не легким, хоча вони на відміну від кріпосних не знаходилися під владою поміщиків. Сперанський ще в 1827 р стверджував, що першим кроком в напрямку загального вирішення селянського питання повинно бути нове влаштування державних селян.
Микола І, який у селянському питанні найбільше довіряв Сперанському, повністю прийняв цю думку. Він розпорядився щоб питання статусу державних селян розглядалося окремо від вирішення селянського питання взагалі. Шукали людину, якій можна було довірити цю справу. В кінцевому підсумку зупинилися на графові Кисельову, який після Паризького миру призначений був послом в Парижі. Саме йому М-І і доручив влаштувати нове управління державних селян і майна. Саме за його планом відкрито було в 1833 р. нове Міністерство Державного майна.
На його думку причиною збіднення державних селян був не достаток заступництва (захисту) і нагляду. Внаслідок першого (недостатку захисту) всупереч закону державні селяни перевантажені податками і працею, а в наслідок другого (недостатку нагляду) розповсюджується алкоголізм і інші вади.
Взагалі Кисельов був глибоко переконаний, в тому, що заступництво зверху – це є джерело щастя. Влітку 1838 р він здійснив поїздку по Росії. Він писав, що селяни щасливі, коли керуються владою заступницькою, батьківською і не обтяжливою. Цією владою і повинно було керуватися Міністерство державного майна, відкрите в 1838 р. Цьому міністерству підпорядковані були відповідні органи в губерніях і округах у волостях і селах. Відповідні органи в губерніях і округах у волостях і селах. А саме: в губерніях – плати державного майна, в округах окружні начальники, у волостях і селах – управління і суди, які вибиралися самими селянами. До управлінь були приставлені вище перерахованими відомствами писарі.
Безперечно, що юридичний статус державних селян був вигіднішим ніж статус кріпосних. Як нам відомо, 1. з 1801 р вони мали право купувати у свою власність землю. 2. їм дозволялось заключати договори. 3. вони могли відносно вільно вибирати рід занять (займатись землеробством, або ремеслами, або створювати маленькі фабрики, або переходити в міський стан*.
Але біда полягала в тому, що юридичний статус державних селян не був достатньо гарантований. 1. общини їхні дійсно могли бути перетворені у військові поселення. 2. державні селяни могли бути передані Удільному відомству. 3.їх могли навіть подарувати якому-небудь дворянину і т.ч. вони перетворювались у кріпаків. Щоправда, у ХІХ ст. таких фактів не зафіксовано.
І все ж таки, вперте впровадження реформи управління державними селянами дало свої позитивні результати. В декілька років державні селяни не тільки перестали бути тягарем для казни, але стали викликати заздрість кріпосного селянства. Ряд неврожайних років -1843 р. і ін.. не тільки не вимагав позики державним селянам, але навіть Кисельов не витратив жодного цента на ці позички із запасного капіталу, ним же створеного. Внаслідок такого піклування зростали й інші показники.
Вживалися й певні заходи по зацікавленню селян в результат своєї праці. З цією метою Міністерство державного майна стало роздавати всілякі премії, як грошові, так і с/г обладнання, медалі і свідоцтва.