3.8 Господарське значення тварин в житті людини.

Лось. Лосів нерідко розводять на фермах. Особливо великий успіх доместикація лося отримала завдяки визначній ролі Семена Будьонного, досвід якого формувався у драгунських полках Примор'я (ареал Alces americanus) та різноманітних західних фронтах, у тому числі в Кавказькій дивізії під Мінськом (ареал Alces alces). У часи громадянської війни Конармія мала спеціальні загони бійців, що їздили верхи на лосях. Такі загони створювали для швидкого пересування бойових підрозділів по складних болотистих місцевостях європейської тайги. У пізніші часи лосині ферми продовжували діяти з метою доїння лосиць, молоко яких вважається цілющим. Щодо України даних про лосині ферми немає.

Кабан. У природних біоценозах, де антропогенний вплив відсутній, діє суто природний відбір, коли кожний з видів тваринного світу знаходить свою нішу. В біоценозах природного чи штучного походження, де антропогенний вплив значний, біотехнічні заходи слід проводити диференційовано, з урахуванням зональності території і розміщення мисливських видів на ній у різні пори року.

Діяльність дикого кабана при високій щільності населення багатосторонньо впливає не тільки рослинний світ, ґрунтову фауну, щільність, вологість, аерацію, спроможність зберігання в них мікроелементів гумусу, але й на структуру біоценозу.

В наслідок цього в цілому кабан представляє собою важливу ланку трофних зв’язків в біоценозах. Слід відзначити, що діяльність кабана, яку він проводить в результаті пошуку їжі має як позитивний так і негативний характер на лісове та сільське господарство.

Тобто опушення ґрунту кабанами добре сприяє на лісовідновлення. Кабани, перериваючи грунт, звільняють від лісової підстилки та одночасно заривають велику кількість насіння деревних порід.

Слід зазначити що, серйозний негативний вплив на рослинний покрив вони чинять у високогірних районах Карпат, там в багатьох місцях в результаті їх життєдіяльності спостерігаються вимивання стічними водами родючих шарів ґрунту.

Що стосується сільського господарства в результаті діяльності тварин значно змінються фізичні та хімічні властивості ґрунтів, підвищується їх аерація. Але є і негатив найбільш часті і найбільш серйозні пошкодження по всіх регіонах ареалу, тварини наносять посадкам картоплі, посівам вівса, пшениці, гороху, кукурудзи.

Протяжність періоду, коли цим культурам загрожує шкода від кабанів, в значній мірі визначається вегетаційним періодом. Найбільшої шкоди тварини наносять полям які знаходяться поблизу від лісу. Протягом місяця вони їх можуть знищити повністю.

Відносно ґрунтової фауни то чисельність земляних гризунів та багатьох видів комах в наслідок дії кабанів значно знижується.

Козуля європейська. Козуля — найвідоміший мисливський вид оленевих. На нього полюють заради м'яса і шкіри, проте найвище цінуються роги, що мають трофейну цінність.

Олень плямистий. За красиву зовнішність його в Китаї називають «олень-квітка». У наш час плямистих оленів розводять у спеціальних парках. Самців виловлюють і обережно спилюють молоді роги. Після цього їх відпускають.

Населяє змішані широколисті та субтропічні ліси Далекого Сходу і Японії. Стрункий, легкої будови тіла, літня шерсть плямиста, взимку плямистість слабка, а то й зовсім її нема. «Дзеркало» маленьке. Довжина ріг до 93 см. Звичайно вони мають чотири кінці. Тримаються стадами, до яких входять самки з потомством. Самці більшу частину року перебувають відокремлено. Лише восени, коли настає шлюбна пора, самці приєднуються до самок. Як і в більшості оленів, роги мають лише самці. Літні незакостенілі роги, що ще ростуть, називаються панти. Плямистий олень має дуже цінні панти, які містять лікувальну речовину — пантокрин.

Заєць - русак. З давніх пір заєць-русак був одним з найбільш масових і улюблених об'єктів полювання:

1) Найбільш цікавий спосіб - з гончаками, які піднімають звіра з лежання і женуть по сліду. Гонний заєць, як правило, ходить кругами в межах своєї ділянки.Правильних «кіл» гонний русак не робить і часто не повертається до лежанні, від якої при переслідуванні йде іноді за кілька кілометрів. Мисливці, орієнтуючись по голосу собаки про направлення гону, заходять назустріч у місцях можливої появи переслідуваного звіра.

2) Цікава полювання тропление, після випадання свіжого снігу тобто, вистежування по сліду до лежання. В даний час все більший розвиток одержує відроджується полювання з хортами. Це дуже цікавий і емоційний вид полювання: піший або верхової мисливець з однією собакою або зграєю хортів обходить місця лежань зайця. У польових угіддях, на піймання піднятого і минаючого зайця пускаються хорти.

3) Іноді чатують русаків в місячні ночі в садах, на городах або в місцях, де їх спеціально підгодовують. Застосування самоловов розвинене слабко. Для полювання на русака застосовують рушниці 12 або 16 калібрів, дріб № 2-0.При пораненні зайця в спину або в потилицю він починає перекидатися, а при пораненні в легені високо стрибає убік.

Таким чином, аналіз результатів наукових досліджень вітчизняних і закордонних вчених свідчить про те, що:

1. Заєць-русак належить до родини зайцевих. Родина містить близько 30 видів, поширених у всьому світі, окрім Австралії. Він широко використовується для інтродукції в різних країнах і для заселення спустошених полюванням або епізоотією мисливських угідь. В Україні поширений по всій території, але найчисленніший – в степу і лісостепу. Його місцеперебування приурочені переважно до відкритих ділянок, полів, лук, зрубів, згарищ, просік, осушених торфовищ, заплав річок, узлісся, чагарники, переліски тощо. Особливо сприятливі ділянки, на яких сільськогосподарські угіддя чергуються з невеликими перелісками і заростями чагарників і мають розвинену мережу ярів і балок.

2. Останнім часом в Україні різко зменшилася чисельність зайця-русака – з 1 млн. у 90-х роках минулого століття до 300-400тис. особин у 2010 році. Причинами цього явища є: кризовий стан мисливського господарства, низький рівень фінансування охорони угідь та біотехнічних заходів, висока щільність хижаків (лисиці, бродячих собак, вовків, поява шакала у 8 областях України), низький рівень ведення сільськогосподарського рослинництва (забур'яненість і запустирювання полів) і, як наслідок – слабка кормова база, високий фактор турбування тварин, зменшення народжуваності потомства, а також – швидкі зміни клімату та екстремальні погодні умови в останні роки.

Бобер. Так трапилося, що нічим не стримуваний промисел бобрів заради цінного хутра і секрету парних мускусних залоз різко знизив їхню популяцію. Секретом (відомим під назвою бобрового струменя) мускусних залоз, які знаходяться спереду анальних залоз, бобер змащує хутро і захищає від намокання. Люди використовували бобровий струмінь для лікування багатьох захворювань. В деяких регіонах людина змінила напрям течії річок, тому річки сталі непридатними для життя бобрів. У наші дні в багатьох країнах бобри знаходяться під охороною.

Лисиця. Сторіччями людина полювала на лисиць заради її гарного хутра. В Англії для полювання на них спеціально навчали собак. Останнім часом така форма полювання стала непопулярною із-за того, що вона засуджується суспільством.

Лисиця - один із самих активних рознощиків сказу. Якщо хвора лисиця вкусить собаку, то потім скажена собака може заразити людину.

Протягом довгого часу лисиць відстрілювали, розкопували їхні нори, що, однак, не зменшило загрозу розповсюдження сказу. Проблема розповсюдження сказу й донині існує на території всієї Європи (за винятком, хіба що, острівних держав, таких як Великобританія та Швеція, де загроза сказу на сьогоднішній день не є настільки актуальною).