- •1. Предмет, структура і функції політології
- •5. Концепції політики
- •Стародавній Єгипет
- •Стародавня Палестина
- •10. Політичне вчення Марсилія Падуанського та Вільяма Оккама.
- •1.Сутність, ознаки та функції держави.
- •2.Основні концепції походження держави.
- •3. Поділ державної влади та вищі органи державної влади.
- •4.Форми державного правління
- •5. Форми державного устрою.
- •7.Суть та основні ознаки правової держави та громадянського суспільства.
- •8.Сутність і види влади. Феномен політичної влади.
- •9. Концепції влади
- •10.Ресурси політичної влади.
- •11.Поняття, ознаки і типи легітимності політичної влади.
- •12.Поняття, структура та типологія політичного режиму.
- •13. Тоталітаризм як політичний режим.
- •14. Авторитаризм як політичний режим
- •15.Демократичний політичний режим. Принципи та концепції демократії.
- •17. Поняття та функції політичної еліти.
- •Функції еліти
- •22. Типологія політичного лідерства.
- •23. Механізми формування політичного лідерства.
- •Типологізація партійних систем
12.Поняття, структура та типологія політичного режиму.
Політичний режим - система методів і засобів здійснення політичної (державної) влади.
Про ступінь демократизму у здійсненні державної влади свідчить саме характер політичного режиму. Відмінність між державним та політичним режимами полягає в тому, що політичний режим виходить за межі держави як інституту і охоплює також інші політичні інститути. Він не може бути зведений до методів діяльності державних органів, а стосується й діяльності політичних партій, масових громадських об’єднань і суспільних рухів, функціонування засобів масової інформації тощо.
Оскільки політичний режим виступає функціональним аспектом політичної системи суспільства, його структуру складають ті самі елементи, що й структуру політичної системи. Це насамперед політичні інститути — держава та її структурні елементи, політичні партії, громадсько-політичні організації, а також політичні відносини, політичні норми, політична культура у їх функціональному аспекті. Стосовно держави йдеться не просто про структуру, а про характер відносин між її елементами, способи формування органів державної влади, стосунки держави з громадянами, створення нею умов для реалізації прав і свобод особи тощо. Політичні партії виступають елементами політичного режиму не як інститути політичної системи, а у взаємодії між собою, тобто як певна партійна система. Громадські організації є складовими політичного режиму як групи тиску.
Політичні режими можна розрізнити за двома головними критеріями — джерелом влади та межами цієї влади.
За джерелом влади:
Демократичні режими — це така форма державно-політичного устрою суспільства, в якій народ виступає джерелом влади на принципах рівності, свободи і солідарності. Зовнішніми ознаками демократичного режиму є багатопартійність, наявність представницьких органів, формальне визнання народу джерелом влади, визнання права всіх громадян та участь у формуванні органів державної влади, контроль за їхньою діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального, рівного виборчого права і здійснення цього права у процедурах виборів, референдумів тощо, переважне право більшості при прийнятті рішень, чітке регламентування політичних процедур та процесів.
Недемократичні режими — це така форма державно-політичного устрою суспільства, або спосіб правління, оснований на владі авторитету, політико-правовій нерівності соціальних груп та прошарків суспільства, використанні насильства. Втім, авторитарні режими можуть будуватись як на базі авторитету звичаю, традиції (монархії), так і на авторитеті сили (диктатури). Зовнішними ознаками авторитарних режимів є відсутність або формальний характер представницьких органів влади, відмова від принципу поділу влади, різний політико-правовий статус окремих соціальних груп, і в зв'язку з цим — нерівність (або взагалі відсутність) виборів, інколи — посилення ролі армії та інших силових структур. Різновиди авторитарних режимів: традиціоністські та модернізаторські; популістські, націоналістичні, корпоративістські, військові, авторитарно-бюрократичні.
За критерієм меж влади:
Ліберальні режими — це така організація політичної системи, в якій влада держави обмежена сферою невід'ємних прав і свобод особистості. Це режим, в якому досить розвинутим є громадянське суспільство, різні самодіяльні громадянські ініціативи, тобто організації, які незалежні від держави, гарантуються основні права та свободи громадян.
Тоталітарні режими — така політична система, яка намагається — заради тієї чи іншої мети — повністю (тотально) контролювати все життя суспільства в цілому і кожної людини окремо. Поняття «тоталітарна держава» вперше було застосоване італійським диктатором Беніто Муссоліні, причому в позитивному контексті. Тоталітарні режими почали активно вивчатись після Другої світової війничерез злочинні явища фашизму, нацизму та сталінізму.
Іноді додатково до основних типів виділяють такі різновиди режимів як диктаторські, фашистські, екстремістські, парламентські, президентські, монархічні, республіканські, надзвичайного правління,абсолютистські і т.інше.
