- •Поняття, правова природа та види публічних фінансів.
- •Співвідношення поглядів на сутність фінансового права вітчизняних юристів-фінансистів у дореволюційний та радянський період розвитку науки фінансового права.
- •Пострадянська доктрина фінансового права.
- •Поняття та об’єктивна зумовленість предмету фінансового права постсоціалістичної держави.
- •Місце фінансового права у системі права України.
- •Поняття та ознаки методу фінансового права.
- •Позитивний обов’язок, дозволи та погодження у фінансовому праві.
- •Договірно-правовий метод регулювання правовідносин з приводу публічних фінансів.
- •Заборони, рекомендації та заохочення у фінансовому праві.
- •Поняття та еволюція науки фінансового права.
- •Поняття та структура об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів.
- •Поняття та еволюція категорії «начала» фінансового права.
- •Сучасні підходи до розуміння начал фінансового права.
- •Субстанціональні якості фінансового права.
- •Місце начал в ієрархічній структурі фінансового права.
- •Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
- •Конституційна природа фінансового права.
- •Поняття конституційних засад фінансового права.
- •Види (зовнішні форми) конституційних засад фінансового права.
- •21. Субстанціональні якості (виміри) конституційних засад фінансового права.
- •22. Поняття та природа типової юридичної конструкції у фп.
- •23. Види юридичних конструкцій фп.
- •24. Субстанціональні якості юридичних конструкцій фінансового права.
- •25. Поняття та особливості фінансово-правової норми (фпн). Особливості фінансово-правової норми. Типи доктринальних підходів до розуміння фпн.
- •26. Структура фінансово-правової норми. Особливості гіпотези, диспозиції і санкції фінансово-правової норми (фпн).
- •27. Види фінансово-правових норм
- •29. Способи реалізації фінансово-правових норм (фпн): здійснення, виконання, дотримання та застосування.
- •30. Поняття та об’єктивна зумовленість системи фінансового права. Типи доктринальних підходів.
- •31. Радянські концепції системи фінансового права.
Поняття та еволюція науки фінансового права.
Наука ФП – це сукупність теоретичних понять, тлумачень і уявлень про чинне ФП, його предмет і метод, правові підгалузі й інститути, що входять до його складу. Предмет ФП як науки – це його гносеологія, а також осмислення й дослідження проблем і перспектив удосконалення цієї галузі. ФП як галузь права виражається у фінансово-правових нормах, принципах, методах. Наука ФП виражається в узагальненнях, оцінках, висновках, концепціях, нових поняттях і категоріях; у теоріях і доктринах, що відображаються у статтях, монографіях, навчальних посібниках із ФП.
-дореволюційний період - вчені до предмету ФП відносили взагалі все державне майно, як у грошовому, так і в матеріальному вираженні, незалежно від способів його набуття та використання. При цьому ними робилась оригінальна класифікація такого майна. Внаслідок цього ФП визначалось ними, як сукупність норм, "що регулюють придбання, управління і використання матеріальних ресурсів" державою або як "сукупність законів, на підставі яких держава в даний час задовольняє власні матеріальні потреби". Для всіх позицій дослідників ФП спільними рисами є, по-перше, «широкий» підхід до розуміння предмету ФП, по-друге, тлумачення фінансових відносин, як майнових. Прибічники такого підходу до розуміння фінансів і ФП в кінці XIX - на початку XX ст., кількісно переважали над представниками інших поглядів на публічні фінанси і ФП. Інші погляди на суспільну природу фінансів та ФП в цей час не висловлювались.
Так, І.І.Болдирєв, визнаючи ФП як "сукупність законодавчих настанов про фінанси, фінансовий устрій та фінансове управління даної держави", розумів під фінансами гроші або такі матеріальні цінності, які без особливих зусиль та труднощів можуть бути переведені в гроші. Так створився ґрунт для створення власне науки радянського ФП, підготувався відхід від розуміння сфери ФП як державного господарства взагалі до розуміння його предмета як виключно державних фондів грошових коштів.
-радянський період.
Класичний період розвитку радянського ФП розпочався у 1940 р., після опублікування статті Ю.А. Ровинського "Предмет радянського ФП" та першого радянського підручника з ФП. Тоді ж Ю.А. Ровинський писав: "ФП в СРСР, як сукупність юр. норм регулювання відносин у галузі державних фінансів, є самостійною галуззю права, що покликана регулювати діяльність соціалістичної держави у сфері планової акумуляції і планового розподілу державних грошових засобів з метою забезпечення будівництва комуністичного суспільства".
К. Воронова. "ФП - це сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів, що є частиною національного доходу країни, з метою забезпечення виконання завдань і функцій радянської загальнонародної держави".
-пострадянський період
В постсоціалістичний період сферу дії ФП розширили ще більше, включивши до неї поряд з фінансовою діяльністю держави ще й фінансову діяльність органів місцевого самоврядування.
Нині можна говорити про те, що українська наука ФП пройшла первісний етап формування і перебуває у стадії динамічного розвитку. Серед провідних учених слід назвати Л. К. Воронову. З її ім'ям пов'язують формування вітчизняної школи ФП. Та появу перших ґрунтовних підручників і посібників з ФП. Вона ж підготувала 8 докторів наук з ФП, що захистилися в Україні з моменту здобуття нею незалежності.
У працях професора П. С. Пацурківського — ґрунтовно розроблено питання теорії ФП, його предметно-методологічні засади, запропоновано нові погляди на природу фінансових відносин тощо.
У працях Л. А. Савченко — набула наукового розвитку тема організації фінансового контролю — фінансово-правового інституту, що пронизує всю фінансову діяльність суб'єктів фінансово-правових відносин. Відтоді в багатьох роботах автора питання фінансового контролю, державного аудиту, міжнародних стандартів у зазначеній сфері і ґрунтовно досліджено й розкрито.
Перестали бути науковою «цілиною» й інститути податкового права, фінансового контролю, банківської діяльності. Так, усі розуміють значення податків для формування дохідної частини бюджету, однак формування податкової системи держави має бути відпрацьовано за певних категорійних поняттях. Наукову базу в сфері податкових відносин заклав М. І. Кучерявенко.
