Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-31.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
246.27 Кб
Скачать
  1. Поняття та еволюція науки фінансового права.

Наука ФП – це сукупність теоретичних понять, тлумачень і уявлень про чинне ФП, його предмет і метод, пра­вові підгалузі й інститути, що входять до його складу. Предме­т ФП як науки – це його гносеологія, а також осмислення й дослідження проблем і перспектив удосконален­ня цієї галузі. ФП як галузь права виражається у фінан­сово-правових нормах, принципах, методах. Наука ФП виражається в узагальненнях, оцінках, висновках, концепціях, нових поняттях і категоріях; у теоріях і доктринах, що відображаються у статтях, монографіях, навчальних посіб­никах із ФП.

-дореволюційний період - вчені до предмету ФП відносили вза­галі все державне майно, як у грошовому, так і в матеріальному вираженні, незалежно від способів його набуття та викорис­тання. При цьому ними робилась оригінальна класифікація та­кого майна. Внаслідок цьо­го ФП визначалось ними, як сукупність норм, "що регулюють придбання, управління і використання матеріальних ресурсів" державою або як "сукупність законів, на підставі яких держава в даний час задовольняє власні матеріальні потреби". Для всіх позицій до­слідників ФП спільними рисами є, по-перше, «широкий» підхід до розуміння предме­ту ФП, по-друге, тлумачення фінансових відносин, як майнових. Прибічники такого підходу до розуміння фі­нансів і ФП в кінці XIX - на початку XX ст., кількі­сно переважали над представниками інших поглядів на пу­блічні фінанси і ФП. Інші погляди на суспільну природу фінансів та ФП в цей час не висловлювались.

Так, І.І.Болдирєв, визнаючи ФП як "сукуп­ність законодавчих настанов про фінанси, фінансовий устрій та фінансове управління даної держави", розумів під фінансами гроші або такі матеріальні цінності, які без особливих зусиль та труднощів можуть бути переведені в гроші. Так створився ґрунт для створення власне науки радян­ського ФП, підготувався відхід від розуміння сфери ФП як державного господарства взагалі до розуміння його предмета як виключно державних фондів гро­шових коштів.

-радянський період.

Класичний період розвитку радянського ФП розпочався у 1940 р., після опублікування статті Ю.А. Ровинського "Предмет радянського ФП" та першого радянського підручника з ФП. Тоді ж Ю.А. Ровинський писав: "ФП в СРСР, як сукупність юр. норм регулювання відносин у галузі державних фінансів, є самостійною галуззю права, що покли­кана регулювати діяльність соціалістичної держави у сфері пла­нової акумуляції і планового розподілу державних грошових засобів з метою забезпечення будівництва комуністичного сус­пільства".

К. Воронова. "ФП - це сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів, що є частиною національного доходу країни, з метою забезпечення виконання завдань і функцій радянської загальнонародної держави".

-пострадянський період

В постсоціалістичний період сферу дії ФП розширили ще більше, включивши до неї поряд з фі­нансовою діяльністю держави ще й фінансову діяльність органів місцевого самоврядування.

Нині можна говорити про те, що українська наука ФП пройшла первісний етап формування і перебуває у стадії динамічного розвитку. Серед провідних учених слід назва­ти Л. К. Воронову. З її ім'ям пов'язують формування вітчизняної школи ФП­. Та появу перших ґрунтовних підручників і посібників з ФП. Вона ж підготувала 8 докторів наук з ФП, що захистилися в Україні з моменту здобуття нею незалежності.

У працях професора П. С. Пацурківського — ґрунтовно розроблено питання теорії ФП­, його предметно-методологічні засади, запро­поновано нові погляди на природу фінансових відносин тощо.

У працях Л. А. Савченко — набула наукового розвитку тема організації фі­нансового контролю — фінансово-правового інституту, що про­низує всю фінансову діяльність суб'єктів фінансово-правових відносин. Відтоді в багатьох роботах автора питання фінансово­го контролю, державного аудиту, міжнародних стандартів у за­значеній сфері і ґрунтовно досліджено й розкрито.

Перестали бути науковою «цілиною» й інститути податково­го права, фінансового контролю, банківської діяльності. Так, усі розуміють значення податків для формування дохідної частини бюджету, однак формування податкової системи держави має бути відпрацьовано за певних категорійних поняттях. Наукову базу в сфері податкових відносин заклав М. І. Кучерявенко.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]