2. Співвідношення поглядів на сутність фінансового права вітчизняних юристів-фінансистів у дореволюційний та радянський період розвитку науки фінансового права.

Фінансові відносини - це відносини з розподілу та перерозподілу ВВП та НД. Тобто, це - розподільні та перерозподільні відносини у сфері публічних фінансів.

У всі періоди розвитку науки ФП як вітчизняні, так і зарубіжні юристи-фінансисти нерідко саме поняття «ФП» ототожнювали з фінансами, з фінансово-правовою наукою і навіть з наукою про фінанси. Таке змішування різних категорій - помилкове.

Деякі вчені до предмету ФП відносили вза­галі все державне майно, як у грошовому, так і в матеріальному вираженні, незалежно від способів його набуття та викорис­тання. При цьому ними робилась оригінальна класифікація та­кого майна: а* майно імператорського двору; б* домени - майно, що покликане за своєю природою приносити дохід державі, на­приклад, державні ліси; в* регалії - поштова, монетна, телегра­фна; г* державні промисли - гірничі, соляні і т.д. Внаслідок цьо­го ФП визначалось ними, як сукупність норм, «що регулюють придбання, управління і використання матеріальних ресурсів державою або як «сукупність законів, на підставі яких держава в даний час задовольняє власні матеріальні потреби».

Для всіх позицій до­слідників ФП спільними рисами є, по-перше, «широкий» підхід до розуміння предме­ту ФП, по-друге, тлумачення фінансових відносин, як майнових. Прибічники такого підходу до розуміння фі­нансів і ФП в кінці XIX - на початку XX ст., кількі­сно переважали над представниками інших поглядів на пу­блічні фінанси і ФП.

У радянській науці ФП з перших же років її становлення та розвитку ще більше посилилась тенденція до ототожнення фінансів тільки з грошовими відносинами. На рубежі 30-х-40-х рр. XX ст. ця тенденція стала домінуючою, а дещо пізніше - пануючою в науці ФП. Інші погляди на природу фінансів та ФП­ в цей час не висловлювались.

Так, І.І.Болдирєв, розумів під фінансами гроші або такі матеріальні цінності, які без особли­вих зусиль та труднощів можуть бути переведені в гроші.

Класичний період розвитку радянського ФП розпочався у 1940 р., після опублікування статті Ю.А. Ровинського «Предмет радянського фінансового права» та першого радянського підручника з ФП. У цих роботах раніше фрагментарні, неповні, безсистемні знання з радянського ФП були вибудувані у чітку, внутрішньо-логічну систему категорій та понять, з чітко визначеними межами пред­мету фінансово-правового регулювання та його методом. Ю.А. Ровинський писав: «Фінансове право в СРСР, як сукупність юридичних норм регулювання відносин у галузі державних фінансів, є самостійною галуззю права, що покли­кана регулювати діяльність соціалістичної держави у сфері пла­нової акумуляції і планового розподілу державних грошових засобів з метою забезпечення будівництва комуністичного сус­пільства».

Рівно через сорок років після визначення сфери дії ФП Ю.А. Ровинським його суттєво уточнила Л.К. Воронова- «Фінансове право - це сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів, що є частиною національного доходу країни, з метою забезпечення виконання завдань і функцій радянської загальнонародної держави». Вона уточнила зміст поняття фінансової діяльності держави за рахунок включення до нього такого елементу, як використання фондів грошових кош­тів держави, а також точніше відобразила у визначенні мету правового регулювання цих відносин, опус­тивши при цьому за межі визначення положення про те, що це - окрема галузь права. Таке визначення ФП з часом стало класичним.