23. Види юридичних конструкцій фп.

Юр. конструкції поділяються на: ідеальні та реальні.

Ідеальна юр. Конструкція є первинною. Вона відтворює структуру певного правового явища шляхом виділення функціональних зв’язків елементів даного явища та елементів структури цього явища. Тобто ідеальна юридична конструкція відображає фінансові правовідносини між суб’єктами таких відносин, в яких кожна зі сторін належним чином виконує свої обов’язки. У податковому праві елементами ідеальної конструкції можуть бути база оподаткування, об’єкт оподаткування, ставки податку, тощо.

Реальна юридична конструкція складається із елементів, які відображають всі перерозподільні відносини, як ті, які складаються в процесі належного виконання своїх обов'язків суб’єктами, так і ті, які виникають в процесі неналежного виконання ними своїх обов'язків (наприклад, порядок сплати податку, податкові пільги, підстави для їх одержання , порядок стягнення податкового боргу, тощо).

24. Субстанціональні якості юридичних конструкцій фінансового права.

Субстанціональними якостями юр. конструкції ФП є системність і структурованість.

Існує 2 протилежні підходи до розуміння системності юр. конструкцій ФП.

Згідно з першим підходом юр. конструкції розглядаються як механічні сукупності відповідних елементів певного явища. За цим підходом відповідні юр. конструкції виникають та існують ще до їх нормативного закріплення та оформлення у відповідних нормативних актах. Вченими фактично стверджується, що складна система юр. конструкцій певного юр. явища нібито існує до її правового запровадження, а сама юр. конструкція – явище доправове, бо закріплювати можна лише те, що уже існує до відповідного закріплення. Юр. конструкції з позицій даного підходу відводиться роль лише засобу юридичної техніки. Цей підхід вивчає зовнішні ознаки юр. конструкцій і не досліджує внутрішні. (Кучерявенко).

Згідно 2 підходу (структурно-функціонального) джерело системності юр. конструкцій ФП слід шукати у якостях самої конструкції, тобто у її внутрішній формі, яка чітко відмежовує її зміст від зовнішнього середовища. Слід розрізняти дійсність публічних фінансів в цілому (зовнішнє середовище системи) та юр. конструкцію ФП (систему) в дійсності публічних фінансів (оточуючому середовищі). Публічні фінанси та юр. конструкції є взаємопов’язаними. Певні явища дійсності публічних фінансів не можуть бути сформовані без системи юр. конструкцій в основі, а юр. конструкції не можуть виникати без врахування природи публічних фінансів та реальних потреб суспільства. Обов’язковим елементом кожної юр. конструкції є суб’єкт фінансового правовідношення. У кожному конкретному випадку тільки суб’єкти фінансового правовідношення забезпечують зв’язок юр. конструкцій ФП із відповідним зовнішнім середовищем. Закон системного сепаратизму гласить, що різноякісні складові елементи системи завжди структурно незалежні. Між ними існує функціональний зв'язок. Інколи може мати місце взаємопроникнення елементів, але це не позбавляє цілісності та виокремленості кожного з них. Юр. конструкція ФП як система можлива лише за єдиної мети існування для усіх її складових елементів. Внутрішнє поєднання елементів юр. конструкцій ФП у систему завжди залежить від внутрішньої форми цієї системи. Внутрішня форма юр. конструкції ФП як системи відіграє функцію межі системи. У кожної юр. конструкції ФП є своя межа. (Бабін, Гаврилюк Р. О.). Тож, системність – це фактично якісна виокремленість, відмежованість юр. конструкції ФП від зовнішнього середовища, в тім числі й ін. юр. конструкцій.

Структурованість – це замовлення будови та внутрішнього устрою юр. конструкції цільовим призначенням та властивостями елементів юр. конструкції ФП, забезпеченням та підтримкою її функціональності як системи в цілому. Вона досягається завдяки наявності різних зв’язків між окремими елементами юр. конструкції ФП, груп елементів між собою, а також із зовнішнім середовищем. Структурованість є мало дослідженою. Окремі її дослідження є у працях Кучерявенка та Іванової, де зазначається про наявність певних зв’язків між елементами юр. конструкцій податку, проте недостатньо досліджена природа цих зв’язків.