21. Субстанціональні якості (виміри) конституційних засад фінансового права.

Субстанціональні якості (виміри) конституційних засад ФП складаються з:

1. природних принципів ФП – характерні для права в цілому, діють у всіх галузях права, є загальними (верховенство права, єдності прав та обов’язків суб’єктів фінансових правовідносин).

2. позитивних принципів ФП – закріплені або випливають з фінансового законодавства і поділяються на:

• загальногалузеві – принцип публічного характеру ФП, розподілу функцій у фінансовій сфері між представницькими та виконавчими органами влади, пріоритетності публічних видатків перед прибутками, фінансової безпеки держави, соціальної спрямованості фінансового права, плановості;

• принципи інститутів ФП:

• принципи бюджетного права – єдності бюджетної систем, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності та результативності, цільового використання коштів, справедливості та неупередженості, публічності та прозорості;

• принципи податкового права – загальність оподаткування, рівність платників перед законом, презумпція правомірності рішень платника податку, рівномірність та зручність сплати, єдиний підхід до встановлення податків та зборів.

3. установчих конституційних фінансово-правових приписів – визначають правовий статус суб’єктів фінансових правовідносин та складають основу подальшого регулювання фінансово-правової сфери (референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії; кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, тощо).

4. компетенційних фінансово-правових приписів – це принципи, на основі яких виводяться повноваження публічних суб’єктів фінансово-правових відносин.

22. Поняття та природа типової юридичної конструкції у фп.

Юридична конструкція – це органічний, всезагальний, безпосередньо нормативний елемент власного змісту ФП, його внутрішня форма. Вона містить в собі та виражає назовні такі якості ФП, як системність і структурованість.

Аналіз ФП переконує, що воно є не механічною сукупністю норм, а об’єктивно цілісною динамічною системою, яка наділена рядом природних ієрархічних рівнів. Типовий характер юр. конструкцій, наділяє їх властивістю ідеального критерію для систематизації позитивного ФП у фінансово-правові інститути. Типовий характер юр. конструкцій робить їх спроможними для адекватного правового регулювання тільки певного виду суспільних відносин і зовсім неспроможними для природного регулювання усіх інших видів суспільних відносин.

Властивості юр. конструкцій є найдосконалішим достатнім критерієм систематизації позитивних правових норм у правові інститути. Розуміння юр. конструкцій лише як засобів юридичної техніки, як допоміжних, технічних характеристик позитивного права не розкриває їх справжньої природи та місця у праві і правовому регулюванні. Юр. конструкції ФП можна розглядати як його першооснову, а їх систему – як несучу конструкцію позитивного ФП.

Юр. конструкція розглядається як фактично обрана типова модель суспільної поведінки, з одного боку, і як її позитивне закріплення, з другого боку. Тобто юр. конструкції стають особливим способом зв’язку, що забезпечує відповідність приписів позитивного права природі відносин, які регулюються.